ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОРФОМЕТРИЧНОГО СТАНУ БІЧНОГО ПЕРЕДЗОРОВОГО ЯДРА ГІПОТАЛАМУСА ЩУРІВ НА ТЛІ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ ФОТОПЕРІОДУ

Булик Р. Є., Йосипенко В. Р., Власова К. В.

МОРФОЛОГІЯ

Наукова стаття

Резюме. Сон – складний фізіологічний процес, що регулюється гомеостатичними та циркадіанними процесами, які залучають різні нейронні структури. Ключову роль у регуляції циклу сон-неспання відіграє бічне передзорове ядро гіпоталамуса. У статті наводиться аналіз результатів власних гістологічних та морфометричних досліджень нейронів бічного передзоровогоядра гіпоталамуса зрілих і старих щурів в умовах різної тривалості фотоперіоду. Розташування бічного передзорового ядра гіпоталамуса не є абсолютно симетричним, обидва ядра без сумніву присутні по одному в кожній півкулі головного мозку, але одно з них знаходиться трохи попереду іншого. Ядро на зрізах мало кулясту чи овальну форму, а нейрони були однотипними як в центрі так і на периферії ядра. При забарвленні гематоксиліном і еозином на великих збільшеннях було видно, що нейрони бічного передзорового ядра гіпоталамуса мали темно забарвлене ядро овальної або полігональної форми, часто з гострими кутами, а цитоплазма, навпаки була світлою, майже прозорою. Дані морфометричної характеристики вказують, що в досліджуваних показниках (середній об’єм нейроцита, середній об’єм ядер нейроцитів, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в нейроцитах та середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу) чітких розбіжностей у середніх тенденціях не виявлено. Це дозволяє стверджувати, що вони істотно не реагують на зміни умови освітлення та час доби, коли проводився експеримент, що потребує більш глибшого пошуку та вивчення морфологічних методів дослідження, що здатні виявити реакцію нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса на зміни режиму освітлення. Водночас, привертає увагу той факт, що у старих щурів у порівнянні зі зрілими щурами зменшується кількість нейронів (близько 30%) на одиницю площі гістологічного зрізу, знижується об’єм нейронів за рахунок зменшення об’єму їх цитоплазми з відповідним зростанням ядерно-цитоплазматичного співвідношення (ядерноцитоплазматичного коефіцієнту).

цикл сон-неспання, бічне передзорове ядро гіпоталамуса, циркадіанні ритми, фотоперіод

1. Baron KG, Reid KJ. Circadian Misalignment and Health. Int Rev Psychiatry. 2014;26(2):139-54. doi: 10.3109/09540261.2014.911149.
2. Chaulin AM, Duplyakova PD, Duplyakov DV. Tsirkadnye ritmy serdechnykh tropinov: mekhanizmy i klinicheskoe znachenie. Rossiyskiy kardiologicheskiy zhurnal. 2020;25(3):62-9. doi: https://doi.org/10.15829/ 1560-4071-2020-4061. [in Russian].
3. Zakharchuk OI. Vzaiemoz’iazok rozladiv khronostruktury tsyrkadiannykh rytmiv ta porushen’ tsyklu “son-nespannia”. Molodyy vchenyy. 2014;10:94-7. [in Ukrainian].
4. Meira e Cruz M, Laranjo SM, Rocha I. Hypothalamus in Health and Diseases. London: Intech Open; 2018. Chapter 3, Hypothalamic Control of Sleep-Wake Circadian Cycle; p. 31-45. doi: 10.5772/intechopen.79899.
5. Kroeger D, Absi G, Gagliardi C, Bandaru SS, Madara JC, Ferrari LL, et al. Galanin neurons in the ventrolateral preoptic area promote sleep and heat loss in mice. Nat Commun [Internet]. 2018 [cited 2021 Mar 31]; 9(1):4129. Available from: https://www.nature.com/articles/ s41467-018-06590-7. doi: 10.1038/s41467-018-06590-7.
6. KostenkoEV, ManevichTM, Razumov NA. Desinkhronoz kak odin iz vazhneyshikh faktorov vozniknoveniya i razvitiya tserebrovaskulyarnykh zabolevaniy. Lechebnoe delo. 2013;2:104-16. [in Russian].
7. Pishak VP, Bulyk RYe, Kryvchanska MI, Gromyk OO, Pishak OV. Osnovni fiziolohichni vlastyvosti melatoninu. Intehratyvna Antropolohiya. 2015;1:32-8. [in Ukrainian].
8. Aulamazyan EK, Evsyukova II, Yarmolinskaya MI. Rol’ melatonina v razvitii gestatsionnogo sakharnogo diabeta. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney. 2018;67(1):85-91. doi: https://doi.org/10.17816/JOWD67185-91. [in Russian].
9. Berdina ON, Madaeva IM, Rychkova LV. Ozhirenie i narusheniya tsirkadnykh ritmov sna i bodrstvovaniya: tochki soprikosnoveniya i perspektivy terapii. Acta Biomedica Scientifica. 2020;5(1):21-30. doi: https://doi.org/10.29413/ABS.2020-5.1.3. [in Russian].
10. Akarachkova EC, Tsareva EV. Rasstroystva sna, svyazannye s tsirkadnym ritmom. Stress pod kontrolem. 2019;1:9-19. [in Russian].
11. Ryznychuk MO, Pishak, VP. Ozhyrinnia: rol’ desynkhronozu ta henetychnykh chynnykiv u mekhanizmakh yoho rozvytku. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2017;8(1):23-9. doi: https://doi.org/10.15421/ 021705. [in Ukrainian].
12. Bulgakova S, Romanchuk N. Son i starenie: endokrinnye i epigeneticheskie aspekty. Byulleten’ nauki i priktiki. 2020;6(8):65-96. doi: 10.33619/2414-2948/57/08. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (160), 2021 рік , 197-200 сторінки, код УДК 611.814.1.068:591.44:599.323.452

10.29254/2077-4214-2021-2-160-197-200