МІКРОСКОПІЧНА СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У ДРУГОМУ ТРИМЕСТРІ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ

Гримайло Н. А., Слободян О. М.

МОРФОЛОГІЯ

Наукова стаття

Резюме. Дослідження виконано на 30 об’єктах від 165,0 мм до 300,0 мм тім’яно-п’яткової довжини за допомогою мікроскопії, морфометрії та виготовлення гістологічних зрізів підшлункової залози плодів людини. Встановлено, що у другому триместрі внутрішньоутробного розвитку в паренхіми підшлункової залози відбуваються активні процеси морфофункціонального диференціювання стромально-судинного компоненту та становлення архітектоніки органу як складної альвеолярно-трубчастої залози. Екзокринна та ендокринна частини підшлункової залози продовжують своє інтенсивне морфофункціональне становлення та її мікробудова починає виконують свої специфічні секреторні функції. У даний період розвитку чітко виокремлюються строма та паренхіма підшлункової залози та продовжується формування її часточкової будови. Строма підшлункової залози представлена сполучнотканинною капсулою та трабекулами, міжчасточковою та внутрішньо-часточковою сполучною тканиною. Паренхіма залози утворена сукупністю ендокриноцитів панкреатичних острівців ендокринної частини та панкреатичних ацинусів з системою вивідних проток екзокринної частини підшлункової залози. До кінця 4-го і початку 5-го місяців розвитку завершується формування капсули підшлункової залози. Капсула є сполучнотканинною структурою і представлена колагеновими, еластичними та поодинокими ретикулярними волокнами, клітинами фібробластичного, гістіоцитарного та лімфоцитарного ряду з помірною кількістю аморфної речовини. По периферії підшлункової залози, між капсулою і ділянкою органу розташований товстий прошарок сполучної тканини, у якому знаходяться кровоносні судини та поодинокі анастомозуючі між собою трубочки вистелені одношаровим кубічним епітелієм. У прошарках міжчасточкової сполучної тканини знаходяться кровоносні та лімфатичні судини органа, система вивідних проток і вже сформовані на даний етап розвитку панкреатичні ацинуси екзокринної частини та острівці Лангерганса ендокринної частини підшлункової залози. Протока підшлункової залози вистелена зсередини одношаровим циліндричним епітелієм з невеликою кількістю келихоподібних клітин та ендокриноцитів. З 16-го до 20-го тижня внутрішньоутробного розвитку помітне значне збільшення кількості та ускладнення розгалужень додаткових проток зі збільшенням кількості панкреатичних ацинусів. А з 22-го тижня внутрішньоутробного розвитку екзокринна частина вже виконує свою специфічну секреторну функцію. Одночасно в часточках підшлункової залози трапляються як зрілі панкреатичні ацинуси, так і малодиференційовані. У часточках, крім екзокриноцитів та інсулоцитів є ще один вид секреторних клітин ацинозно-інсулярних (проміжних).

підшлункова залоза, мікроанатомія, плід, людина.

1. Bazhenov DV, Ul’yanovskaya SA. Vnutriorgannaya mikroskopicheskaya topografiya podzheludochnoy zhelezy detey pervogo goda zhizni. Sovremennyye problemy nauki i obrozovaniya. 2014;4:254. [in Russian].
2. Smirnova AV, Trubitsina IYe. Pankreatit. Narusheniye mikrotsirkulyatsii. Vestn. kluba pankreatol. 2014;1(22):24-8. [in Russian].
3. Akhtemiychuk YUT, Slobodyan OM, Zavolovych AY. Osoblyvosti mikroanatomiyi pidshlunkovoyi zalozy v perynatalʹnomu periodi. Halytsʹkyy likarsʹkyy visnyk. 2010;17(2):17-9. [in Ukrainian].
4. Dominguez-Munoz JE. Pancreatic exocrine insufficiency: diagnosis and treatment. J Gastroenterol Hepatol. 2011;26;2:12-6.
5. Gupta V, Gard K, Raheja S. The Histogenesis of Islets in the Human Fetal Pancreas. J Anat Soc India. 2002;51(1):23-6.
6. Perwaiz A, Singh A, Chaudhary A. Surgery for chronic pancreatitis. Indian J Surg. 2015;74(1):47-54. DOI: 10.1007/s12262-011-0374-7.
7. Schaefer JH. The normal weight of the pancreas in the adult human being: a biometric study. Anat. Rec. 1926;32:119-32.
8. Cleaver O, Dor Y. Vascular instruction of pancreas development. Development. 2012;139:2833-43.
9. Bilash SM, Pronina OM, Koptev MM. Comprehensive morphological studies as an intergal part of modern medical science. Literature review. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2019;2.2(151):20-3. DOI: 10.29254/2077-4214-2019-2-2-151-20-23.
10. Stevens T. Update on the role of endoscopic ultrasound in chronic pancreatitis. Curr. Gastroenterol. Rep. 2011;13(2):117-22.
11. Kanno А, Masamune А, Okazaki К. Nationwide epidemiological survey of autoimmune pancreatitis in Japan in 2011. Pancreas. 2015;44;4:535-9. 12.Lévy P, Domínguez-Muñoz E, Imrie C. Epidemiology of chronic pancreatitis: burden of the disease and consequences. United European Gastroenterol J. 2016 Oct;2(5):345-54. DOI: 10.1177/2050640614548208.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (160), 2021 рік , 210-215 сторінки, код УДК 611.37.018-053.15

10.29254/2077-4214-2021-2-160-210-215