Федосєєва О. В.

ІМУНОМОРФОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МОРФОГЕНЕЗУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ПІСЛЯ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІЇ ТИРОЇД-НЕСПЕЦИФІЧНОГО АНТИГЕНУ В ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ


Про автора:

Федосєєва О. В.

Рубрика:

МОРФОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Резюме. Проблема морфо-функціонального гомеостазу щитоподібної залози в онтогенезі під дією різноманітних факторів охоплює питання процесів морфогенезу органу, компенсаторно-пристосувальних механізмів, активності проліферативних процесів. Наслідком перенесених інфекцій вагітної, може бути ініціація морфологічних змін органів та забар’єрних структур плоду та дитини, тобто інфекції напряму не призводять до стійких морфо-функціональних змін, а тільки залишають імунологічний фон в органі та організмі в цілому, який при впливі різноманітних чинників може в подальшому ініціювати патологічні стани, включаючи автоімунні захворювання і т.д. Мета дослідження: експериментально встановити особливості морфологічних перетворень фолікулів і лімфоїдної тканини щитоподібної залози у постнатальному періоді онтогенезу за умов пренатальної дії тироїд-неспецифічного антигену – стафілококового анатоксину. Матеріалом є щитоподібна залоза щурів лінії Вістар у віці від 1 до 21 доби постнатального розвитку (108 тварин). Досліджено три групи тварин на 1, 3, 7, 11, 14, 21 добу: І гр. – інтактні тварини (норма); ІІ гр. – контрольна, тваринам якої вводили 0,9% розчин NaCl на 18 добу датованої вагітності; ІІІ – експериментальні тварини, яким вводили стафілококовий анатоксин рідкий очищений адсорбований (10-14 одиниць зв’язування у 1 мл, розведений у 10 разів) на 18 добу датованої вагітності оперативно під час лапаротомії, шляхом крізьматкової, крізьоболонкової підшкірної ін’єкції у міжлопаткову ділянку в дозі 0,05 мл кожному плоду. Гістологічні зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином, за методом Ван-Гізона, імуногістохімічно:використовували маркер проліферації ki-67 (Ki-67), СD3 (5В2) фірми Santa Cruz Biotechnology, Inc. На момент народження у експериментальних тварин більш розвинені та зрілі структурні елементи щитоподібної залози. З появою лімфоцитарної інфільтрації на 3 добу життята формуванням лімфоїдного вузлика на 14 добу підвищуються регенераторно-десквамаційні процеси, збільшується резорбція колоїду і активна продукція гормонів у кровоплин, про що свідчать фолікули з сильно вакуолізованим «піннім» колоїдом. Різноспрямований фолікулогенез шляхом поділу фолікулів та виникнення інтерфолікулярних проліферуючих скупчень, свідчить про компенсаторну реакцію у відповідь на появу фолікулів з ознаками гіпофункції та десквамаційні процеси. Активні морфогенетичні зміни в щитоподібній залозі експериментальних тварин обумовлені системним пренатальним антигенним навантаженням організму в цілому і є загальною реакцією імунної системи ще до народження, яка впливає на імунний статус і морфогенез органу у постнатальному періоді. Компенсаторно-пристосувальна трансформація щитоподібної залози у поліморфнопластичний варіант з формуванням лімфоїдного компартмента може бути морфологічним підгрунттям для розвитку автоімунних станів щитоподібної залози і потребує подальшого детального вивчення, що важливо для вирішення питань профілактичної та клінічної медицини.

Ключові слова:

щитоподібна залоза, антиген, морфогенез, лімфоцити, проліферація

Список цитованої літератури:

  1. McLachlan SM, Rapoport B. Breaking tolerance to thyroid antigens: changing concepts in thyroid autoimmunity. Endocr. Rev. 2014;35(1):59– 105. DOI: 10.1210/er.2013-1055.
  2. Qiu CC, Caricchio R, Gallucci S. Triggers of Autoimmunity: The Role of Bacterial Infections in the Extracellular Exposure of Lupus Nuclear Autoantigens. Front Immunol. 2019;10:2608. DOI: 10.3389/fimmu. 2019.02608.
  3. Tkachenko VI, Maksymetsʹ YAA. Faktory ryzyku vynyknennya ta prohresuvannya avtoimunnykh zakhvoryuvanʹ shchytopodibnoyi zalozy: systematychnyy analiz danykh za ostannye 10-richchya. Semeynaya medytsyna. 2017;5(73):20–25. [in Ukrainian].
  4. Jonsdottir B, Lundgren M, Wallengren S, Lernmark A, Jönsson I, Elding Larsson H. Are Perinatal Events Risk Factors for Childhood Thyroid Autoimmunity. Eur Thyroid J. 2017;6:298-306. DOI: 10.1159/0004799 64.
  5. Hong M, Bertoletti A. Tolerance and immunity to pathogens in early life: insights from HBV infection. Semin. Immunopathol. 2017;39(6):643– 652. DOI: 10.1007/s00281-017-0641-1.
  6. Liu P, Zheng J, Yang P, Wang X, Wei C, Zhang S, et al. The immunologic status of newborns born to SARS-CoV-2-infected mothers in Wuhan, China. J. Allergy Clin. Immunol. 2020;146(1):101–109. DOI: /10.1016/j.jaci.2020.04.038.
  7. Harrington WE, Kakuru A, Jagannathan P. Malaria in pregnancy shapes the development of foetal and infant immunity. Parasite Immunol. 2019;41(3):e12573. DOI: 10.1111/pim.12573.
  8. Zangiabadian M, Mirsaeidi M, Pooyafar MH, Goudarzi M, Nasiri MJ. Associations of Yersinia Enterocolitica Infection with Autoimmune Thyroid Diseases: A Systematic Review and Meta-Analysis. Endocrine, Metabolic & Immune Disorders. 2021;21(4):682–687. DOI: 10.2174/ 1871530320666200621180515.
  9. Mateu-Salat M, Urgell E, Chico A. SARS-COV-2 as a trigger for autoimmune disease: Report of two cases of Graves’ disease after COVID-19. J. Endocrinol. Invest. 2020;43(10):1527–1528. DOI: 10.1007 /s40618-020-01366-7.
  10. Owen DL, Sjaastad LE, Farrar MA. Regulatory T cell development in the thymus. J Immunol. 2019;203(8):2031–2041. DOI: 10.4049/jimmunol. 1900662.
  11. Chaudhry MS, Velardi E, Dudakov JA, van den Brink MRM. Thymus: The Next (Re) Generation. Immunol. Rev. 2016;271(1):56–71. DOI: 10.1111/imr.12418.
  12. Zdor VV, Markelova EV, Gel’cer BI. Novye uchastniki narusheniya tolerantnosti k antigenam shchitovidnoj zhelezy: k koncepcii immunopatogeneza autoimmunnyh zabolevanij shchitovidnoj zhelezy (obzor literatury). Medicinskaya immunologiya. 2016;18(3):209– 220. DOI: 10.15789/1563-0625-2016-3-209-220. [in Russian].
  13. Matvieishyna TM, Shtanko IF. Vplyv vnutrishnoutrobnoho antyhennoho navantazhennia na intensyvnist rozpodilu retseptoriv do sialospetsyfichnykh lektyniv v strukturakh slyzovoi hlotky shchuriv. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2016;2.2(129):214–219. [in Ukrainian].
  14. Dwivedi M, Kumar P, Laddha NC, Kemp EH. Induction of regulatory T cells: a role for probiotics and prebiotics to suppress autoimmunity. Autoimmun. Rev. 2016;15: 379–392. DOI: 10.1016/j.autrev.2016.01.002.
  15. Bilash SM, Pronina OM, Koptev MM. Comprehensive morphological studies as an intergal part of modern medical science. Literature review. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2019;2.2(151):20-3. DOI: 10.29254/2077-4214-2019-2-2-151-20-23.

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (160), 2021 рік , 245-249 сторінки, код УДК 612.44.014:616.441

DOI: