ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТВЕРДИХ ТКАНИНАХ ЗУБА В РЕГІОНІ З ПІДВИЩЕНИМ РІВНЕМ ФТОРУ В ПИТНІЙ ВОДІ

Петрушанко В. М., Лобач Л. М., Ляшенко Л. І., Браїлко Н. М., Ткаченко І. М.

СТОМАТОЛОГІЯ

Наукова стаття

Резюме. Проблема діагностики та лікування карієсу, його ускладнень, не-каріозних уражень залишається актуальною в стоматології. Розробка та використання нових методик лікування уражень твердих тканин потребує глибоких знань структури тканин зубів, особливо в регіонах з різним вмістом мікроелементів в воді та продуктах харчування. В Полтавському регіоні високий вміст фтору в питній воді, і це приводить до виникнення флюорозу. Підвищена концентрація фтору викликає швидке акумулювання його в органах ротової порожнини, і як наслідок – трансформацію, а в подальшому дисбаланс мікроелементів в органах порожнини рота. Основу емалі зуба складають кристали апатитів. 75% гідроксіапатит, 19% карбон апатит, 4.4% хлор апатит, 0,66% фтор апатит. При зміні кількості мікроелементів відбувається ізоморфне заміщення і склад ідеального гідроксіапатиту (Ca10(PO4)6(OH)2 змінюється, і це є дуже несприятливим фактором для перебігу карієсу. Дослідження проводили на 40 зубах, видалених за хірургічними показаннями у мешканців м. Полтава (вміст фтору в питній воді складає 1,5-1,8 мг/л.) з каріозним процесом на фоні фізіологічної стертості (20 зубів), із підвищеною стертістю і каріозним процесом (20 зубів). Для вирішення поставлених завдань була досліджена емаль і дентин зубів. Основні морфологічні зміни виявляються в поверхневому шарі емалі де периферійна ділянка виглядає у вигляді вузької крейдяної лінії. За рахунок часткової резорбції емалевих призм і міжпризмової речовини призми емалі не щільно прилягають одна до однієї. Ряди призм на сколі попадають на різних рівнях і таким чином емаль приймає характерний вигляд, що нагадує мармуровий малюнок. При значних концентраціях фтору відмічаються ділянки розпаду емалі. Вони чергуються з ділянками аморфної структури, де відмічають кристали гідроксіапатиту різної величини, в тому числі з нормальною будовою. На дні ерозій виявляють грубу зернистість. Структура основної речовини дентину ущільнена, біля дентинних трубочок добре видно зону гіперкальцинації. Оцінюючи відмінності в показниках зубів з підвищеною стертістю та з наявністю каріозного процесу можемо відмітити достовірну різницю по показниках натрію, кальцію в ділянці емалі та магнію в ділянці дентину при (р<0,05). Відмінності встановлено також на ділянці емалі в зоні препарування із вірогідною різницею за показниками магнію між двома групами, на відстані 5 мкм від зони препарування (в ділянці змазаного шару) відмінності у кількості стронцію, магнію та вуглецю. В ділянці дослідження дентину безпосередньо в зоні препарування достовірні відмінності за кількістю кремнію, магнію та цинку. Такі зміни впливають на руйнування кристалічної решітки гідроксіапатиту. Фтор утворює з іонами кальцію комплекс, що виводиться з організму, в результаті чого відбувається зменшення кількості солей кальцію і порушення мінералізації. Тому такі зміни необхідно враховувати як при профілактичних заходах, так і при лікуванні дефектів твердих тканин. З’єднання адгезивних систем при різних ступенях мінералізації теж буде різним і при виборі адгезивної системи це необхідно враховувати. Враховуючи значну концентрацію фтору в Полтавському регіоні в зубах наявні ділянки розпаду емалі, з ділянками аморфної структури і тому для кращої фіксації необхідно використовувати наповнені адгезивні системи, які зможуть краще інтегруватись в ділянки розпаду і таким чином міцно фіксувати пломбувальний матеріал. Для зменшення токсичного впливу фтору необхідно системно застосовувати іони магнію які можуть входити як до складу зубних паст і ополіскувачів, так і до вітамінних комплексів. Взаємодіючи в тонкому кишківнику магній зменшує всмоктування фтору, а значить і його токсичну дію.

емаль, дентин, гідроксіапатит, фтор, кремній, магній, цинк, кальцій, адгезив.

1. Harazha NN, Harazha SN, Harazha YS. Эksperymentalnoe obosnovanye prymenenyia hydroksyappatytsoderzhashchykh preparatov dlia profylaktyky y lechenyia hyperestezyy zubov (эlektronno-mykroskopycheskoe yssledovanye). Mater. mezhdunar. nauch.-prakt. konf. Stomatolohyia na porohe treteho tysiacheletyia; 2001; Moskva. Moskva: MHMSU-Morah-Эkspo; 2001. s. 36-37. [in Russian].
2. Hasiuk PA, Pudiak VIE, Prydruha SM. Histostruktura emalevo-dentynnoi mezhi pryshyikovoi dilianky zubiv pry poverkhnevomu ta serednomu kariiesi. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2012;3:4-6. [in Ukrainian].
3. Zabuha YuI, Struk VI, Bida OV. Strukturni osoblyvosti emali ta dentynu zubiv liudyny u vikovomu aspekti. Dosiahnennia biolohii ta medytsyny. 2012;2:43-46. [in Ukrainian].
4. Korol MD, Tkachenko IM. Osoblyvosti doslidzhennia shchilnosti ta strukturnoi osoblyvosti emali pry pidvyshchenii i fiziolohichnii stertosti zubiv. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2012;1:18-22. [in Ukrainian].
5. Kostylenko YuP, Anopryeva NM. Strukturnye yzmenenyia dentyna y еmaly postoiannykh zubov pry patolohycheskoi styraemosty. Svit medytsyny ta biolohii. 2013;1:23-25. [in Ukrainian].
6. Lehkykh AV, Mandra YuV, Kyseleva DV. Sravnytelnaia otsenka stepeny myneralyzatsyy tverdykh tkanei zubov metodom ramanovskoi spektroskopyy. Uralskyi medytsynskyi zhurnal. 2015;6:5-8. [in Russian].
7. Mandra YuV, Votiakov DV, Kyseleva DV. Otsenka morfostrukturnыkh yzmenenyi pry povыshennoi styraemosty zubov po dannыm optycheskoi эlektronnoi y atomnoi sylovoi mykroskopyy. Uralskyi medytsynskyi zhurnal. 2008;10:27-29. [in Russian].
8. Tkachenko IM, Skoryk MM. Doslidzhennia koreliatsiinykh zviazkiv morfolohichnoho ta mikroelementnoho skladu emali zubiv pry fiziolohichnii stertosti. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2012;2.2(93):256-260. [in Ukrainian].
9. Tkachenko IM, Skoryk MM. Strukturni osoblyvosti emali pry pidvyshchenii i fiziolohichnii stertosti zubiv. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2011;6:15-21. [in Ukrainian].
10. Furmann BR, Nicolella D, Wellinghof ST. A radiopaque zirconia microfiller for translucent composite restoratives. J. Dent. Res. 2000;79:246.
11. Andujar MB, Magloire H. Collagen gene expression and tooth development. Anoverview. J. de Biologie Buccale. 1990;18(2):117-122.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (160), 2021 рік , 315-319 сторінки, код УДК 616.314:611.018(477)

10.29254/2077-4214-2021-2-160-315-319