АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕПАТОТОКСИЧНОСТІ 2% РОЗЧИНУ ЛІДОКАЇНУ ГІДРОХЛОРИДУ ПРИ РІЗНОМУ ЧИСЛІ ВВЕДЕНЬ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

Походенько-Чудакова І. О., Максимович Є. В., Кузнєцов Я. O.

СТОМАТОЛОГІЯ

Наукова стаття

Резюме. Вступ. До лікарських засобів, що володіють гепатотоксичним побічним ефектом, відносяться місцеві анестетики групи амідів, що широко застосовуються в стоматологічній практиці, зокрема 2% розчин лідокаїну гідрохлориду. Мета дослідження – проаналізувати відмінності в морфологічних препаратах тканини печінки при різному числі введень 2% розчину лідокаїну гідрохлориду в ділянці голови та шиї експериментальним тваринам. Об’єкти і методи. Експериментальні дослідження проведені на 10 самцях лабораторних білих мишей, яким вводили 2% розчин лідокаїну гідрохлориду за розробленою нами методикою в піднижньощелепну область (варіант мандибулярної анестезії позаротовим доступом) кожні 3-4 дні (1, 3, 7, 11, 15 добу, всього 5 ін’єкцій) в середніх терапевтичних дозах, виходячи з даних клінічної фармакології. У виведених з експерименту особин здійснювали забір тканини печінки для патогістологічного дослідження. Результат. При дослідженні препаратів печінки, після першого введення 2% лідокаїну гідрохлориду виявлені множинні, різні за формою і розмірами вогнища некрозу гепатоцитів без або з перифокальною запальною реакцією. Після двох введень місцевого анестетика морфологічно спостерігався помірний паренхіматозний та інтерстиціальний набряк, дрібні вогнища некрозу гепатоцитів, переважно центролобулярно та біля центральних вен, з перифокальною клітинною запальною реакцією. В одиничних портальних трактах відзначається запальна реакція і слабовиражений холестаз. Після трьох введень місцевого анестетика морфологічно в печінці виявлені: повнокров’я, вогнища некрозу гепатоцитів з перифокальною запальною реакцією, вогнищева запальна інфільтрація багатьох портальних трактів, помірний ядерний поліморфізм, жирова дистрофія гепатоцитів. Після чотирьох введень 2% розчину лідокаїну гідрохлориду в препаратах печінки спостерігаються повнокров’я, дрібні і великі вогнища некрозу гепатоцитів з перифокальною запальною реакцією, вогнищева запальна інфільтрація портальних трактів, помірний ядерний поліморфізм, жирова дистрофія гепатоцитів. Після п’яти введень місцевого анестетика в печінці відзначався ядерний поліморфізм, множинні, переважно великі, вогнища некрозу гепатоцитів з перифокальною запальною реакцією, запальна інфільтрація портальних трактів, внутрішньопротоковий холестаз, запальна інфільтрація навколо центральних вен, в окремих ядрах виявлялися еозинофільні внутрішньоядерні включення, визначалася жирова дистрофія гепатоцитів. Висновок. В результаті проведеного дослідження виявлено, що вже при одноразовому введенні 2% розчину лідокаїну гідрохлориду виявляється гепатотоксичність, яка збільшується з числом введень даного місцевого анестетика в область голови і шиї.

гепатотоксичність, 2% розчин лідокаїну гідрохлориду, експериментальні дослідження.

1. Alekseev VA, Afonin MV, Shabanov EV, Chuchunov AA. Opyt primenenija anketirovanija dlja vyjavlenija soputstvujushhej somaticheskoj patologii v praktike vracha stomatologa punkta neotlozhnoj stomatologicheskoj pomoshhi. Siber. J. of Life Sci. and Agriculture. 2017;9(2):41- 53. doi: 10.12731/wsd-017-2-41-53. [in Russian].
2. Belousov JuB, Kukes VG, Lepahin VK, Petrov VI. Klinicheskaja farmakologija : nacional’noe rukovodstvo. Moscow: GEOTOR-Media. 2009. 976 s. [in Russian].
3. Maksimovich EV, Pohodenko-Chudakova IO. Patologija gepatobilliarnoj sistemy u stomatologicheskih pacientov, kak faktor riska razvitija obshhih oslozhnenij. Medical J. 2012;40(2):81-3. [in Russian].
4. Pohodenko-Chudakova IO, Maksimovich EV, Kuralenya SF, Pishchik VA. Analiz morfologicheskih izmenenij pecheni i biohimicheskih pokazatelej syvorotki krovi pri chastyh povtornyh vvedenijah mestnyh anestetikov v jeksperimente. Med. Newsletter of Vyatka. 2015;3:28-30. [in Russian].
5. Bueverov AO. Lekarstvennye porazhenija pecheni. Russkiy meditsinskiy zhurnal. 2012;3:107-11. [in Russian].
6. European Association for the Study of the Liver. EASL clinical practice guidelines: drug-induced liver injury. J. Hepatol. 2019;70(6):1222- 31. doi: 10.1016/j.jhep.2019.02.014.
7. Lisi DM. Drug-induced liver injury: an overview. New Jersey US Pharm. 2016;41(12):30-4.
8. Chen M, Suzuki A, Borlak J, Andrade RJ, Lucena MI. Drug-induced liver injury: interactions between drug properties and host factors. J. Hepatol. 2015;63:503-14. doi: 10.1016/j.jhep.2015.04.016.
9.  Andrade R, Medina-Caliz I, Gonzalez-Jimenez A, Garcia-Cortes M, Lucena MI. Hepatic damage by natural remedies. Semin Liver Dis. 2018;38:21-40. doi: 10.1055/s-0038-1623518.
10. Hunt CM, Yuen NA, Stirnadel-Farrant HA, Suzuki A. Age-related differences in reporting of drug-associated liver injury: data-mining of WHO safety report database. Regul. Toxicol. Pharmacol. 2014;70:519-26. doi: 10.1016/j.yrtph.2014.09.007.
11. Yuan L, Kaplowitz N. Mechanisms of drug-induced liver injury. Clin. Liver Dis. 2013;17:507-18. doi: 10.1016/j.cld.2013.07.002.
12. Iorga A, Dara L, Kaplowitz N. Drug-induced liver injury: cascade of events leading to cell death, apoptosis or necrosis. Int. J. Mol. Sci. 2017;18:1018. doi: 10.3390/ijms18051018.
13. Will Y, Chen M. Drug-induced liver toxicity. methods in pharmacology and toxicology. Humana Press. 2018:3:3-18.
14. Fontana RJ, Hayashi PH, Barnhart H, Kleiner DE, Reddy KR, Chalasani N, et al. Persistent liver biochemistry abnormalities are more common in older patients and those with cholestatic drug induced liver injury. Am. J. Gastroenterol. 2015;110:1450-9. doi: 10.1038/ ajg.2015.283.
15. Pohodenko-Chudakova IO, Maksimovich EV. Vyjavlenie grupp riska razvitija obshhih reakcij na mestnye anestetiki u pacientov na ambulatornom stomatologicheskom prieme. Stomatologicheskiy zhurnal. 2014;122(2):88-91. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (160), 2021 рік , 320-323 сторінки, код УДК 616.314-089.5:616-092.4

10.29254/2077-4214-2021-2-160-320-323