ВІДДАЛЕНІ НАСЛІДКИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЇ КОГНІТИВНОЇ ДИСФУНКЦІЇ

Дубівська С. С., Григоров Ю. Б.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Післяопераційна когнітивна дисфункція розвивається в ранньому і зберігається в пізньому післяопераційному періоді. Метою даного дослідження є дослідження когнітивної функції у пацієнтів, яким проводилося оперативне втручання з використанням загальної анестезії у віддаленому періоді, через місяць. Дослідження було проведено в хірургічних відділеннях різного профілю на базі Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. А.І. Мещанінова. Оперативне втручання проводили в умовах загальної багатокомпонентної анестезії зі штучною вентиляцією легень з використанням пропофолу і фентанілу, тіопенталу -натрію і фентанілу. Для досягнення даної мети нами було проведено дослідження когнітивної сфери у пацієнтів різних вікових груп: молодого віку, середнього віку, літні люди з гострою хірургічною патологією до операції і на 30 добу після оперативного втручання в порівнянні з даними передопераційного періоду. Методи дослідження. Стандартні клінічні і лабораторні. Дослідження когнітивної сфери: шкала ММSE, тест малювання годин, тест «10 слів», батарея тестів на лобову дисфункцію, метод Шульте. Пацієнти були ознайомлені з даними про своє захворювання, обсяг оперативного втручання, можливими ускладненнями. Обчислювали показник загального когнітивного дефіциту. Динаміку зміни стану когнітивної функції у пацієнтів після операції з використанням загальної анестезії досліджені у 130 пацієнтів зі стандартною схемою ведення післяопераційного періоду. Проводилось нейропсихологічне тестування за шкалою MMSE, шкалою FAB, тесту малювання годиннику, тесту 10 слів А. Лурія, проби Шульте, показника ЗКД. Пацієнти були розподілені відповідно на три групи: 1 група (n = 46) – пацієнти молодого віку (18-44 роки); середній вік 30,1 ± 1,0 року, 24 людини, 22 жінки. 2 група (n = 43) – пацієнти середнього віку (44-60 роки); середній вік 49,3 ± 5,1 року, 18 чоловіки, 25 жінки. 3 група (n = 41) – пацієнти похилого віку (60-80 роки); середній вік 74,4 ± 6,1 року, 22 людини, 19 жінки. В ході дослідження отримані результати вказують на зміни когнітивної функції за даними нейропсихологічного тестування. Та, по результатам, що відображають динаміку змін тесту за шкалою MMSE, у пацієнтів середнього віку спостерігалася динаміка погіршення стану когнітивної функції в меншій мірі, ніж у пацієнтів молодого віку, що, можливо пов’язано з віковими особливостями пластичності когнітивної функції. Також у пацієнтів середнього віку, за результатами шкали FAB, в даний період дослідження було на одному рівні з показниками у пацієнтів молодого віку, що, першочергово пов’язано з віковими особливостями пластичності когнітивної функції. За тестом малювання годин, суттєвої різниці швидкості відновлення у пацієнтів не було, відновлення було поступовим, але повного відновлення не спостерігалося. За тестом запам’ятовування 10 слів і показниками проби Шульте відновлення показників було поступовим, з повним відновленням показника на рівень до операції на протязі місяця.

когнітивна функція, анестезія, неврологія.

1. Abildstrom H, Rasmussen IS, Rentown P. Cognitive dysfunction 1-2 years after non-cardiac surgery in the elderly. Acta Anestesiol. 2000;44:1246- 51.
2. Usenko LV, Rizk Shadi Eyd, Krishtafor AA. Profilaktika i korrektsiya posleoperatsionnyih kognitivnyih disfunktsiy u bolnyih pozhilogo vozrasta. Mezhdunarodnyiy nevrologicheskiy zhurnal. 2008;3(19):99-110. [in Russiаn].
3. Usenko LV, Rizk Shadi Eyd, Krishtafor AA. Profilaktika i korrektsiya posleoperatsionnyih kognitivnyih disfunktsiy u bolnyih pozhilogo vozrasta. Mezhdunarodnyiy nevrologicheskiy zhurnal. 2008;4(20):87-94. [in Russiаn].
4. Shnayder NA, Shprah VV, Salmina AB. Posleoperatsionnaya kognitivnaya disfunktsiya: profilaktika, diagnostika, lechenie. Metodicheskoe posobie dlya vrachey. Krasnoyarsk: Operativnaya poligrafiya; 2005. 95 s. [in Russiаn].
5. Davyidova NS. Vozmozhnyie kriterii prognoza narusheniy mozgovogo krovoobrascheniya pri anestezii. Vestnik Intensivnoy Terapii. 2004;5:232- 4. [in Russiаn].
6. Shnayder NA. Novyiy vzglyad na problemu posleoperatsionnoy kognitivnoy disfunktsii. Zhurnal ostryie i neotlozhnyie sostoyaniya v praktike vracha. 2006;5:47-9. [in Russiаn].
7. Rasmussen LS, Jonson T, Kuipers HM. Does anesthesia caese postoperative cognitive disfunction? A randomized study of regional versus general anesthesia in 438 elderly patients. Acta Anesth. Scand. 2003;47(9):1188-94.
8. Shnayder NA, Salmina AB. Nevrologicheskie oslozhneniya obschey anestezii. Krasnoyarsk: KrasGMA; 2004. 383 s. [in Russiаn].
9. Zaharov VV, Yahno NN. Kognitivnyie rasstroystva v pozhilom i starcheskom vozraste: metodicheskoe posobie dlya vrachey. Moskva: 2005. 71 s. [in Russiаn].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (152), 2019 рік , 93-97 сторінки, код УДК 616-089-06:616.89-008.44/.47-085.214

10.29254/2077-4214-2019-3-152-93-97