• Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

    •
    Вістник проблем біології і медицини / Випуск 3 (152), 2019 / РОЛЬ МОДИФІКАЦІЇ ФАКТОРІВ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ В ПОКРАЩЕННІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ ТА ПОПЕРЕДЖЕННІ РОЗВИТКУ ФАТАЛЬНИХ І НЕФАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ

    Ханюков О. О., Єгудіна Є. Д., Сапожниченко Л. В., Каракай В. Л.

    РОЛЬ МОДИФІКАЦІЇ ФАКТОРІВ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ В ПОКРАЩЕННІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ ТА ПОПЕРЕДЖЕННІ РОЗВИТКУ ФАТАЛЬНИХ І НЕФАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ

    Про автора:

    Ханюков О. О., Єгудіна Є. Д., Сапожниченко Л. В., Каракай В. Л.

    Рубрика:

    КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

    Тип статті:

    Наукова стаття

    Анотація:

    Метою роботи стало вивчення ефективності поєднання медикаментозної терапії та модифікації способу життя в поліпшенні якості життя пацієнтів і в зниженні ризику серцево-судинних катастроф у пацієнтів із артеріальною гіпертензією. У дослідження включено 30 пацієнтів, які страждають на ессенціальну артеріальну гіпертензію 2 стадії. Протягом 5 років пацієнти отримували антигіпертензивну та гіполіпідемічну терапію та дотримувались рекомендацій щодо зміни способу життя (відмова від паління та алкоголю, дозовані фізичні навантаження, мінімізація стресів). До та через 5 років від початку лікування проведено анкетування за EQ-5D-5L, яке вказує на статистично достовірне (р˂0,05) покращення якості життя за рахунок зменшення дискомфорту на 40% від початкового рівню, зменшення проявів тривоги та депресії на 33%, відновлення повсякденної діяльності на 29%. За даними візуально-аналогової шкали отримали достовірне покращення суб´єктивної оцінки власного стану на 25%. Індекс якості життя підвищився на 19%. За Non-Laboratory InterHeart Risk Score отримали достовірне зниження ризику розвитку серцево-судинних ускладнень (р˂0,05) на 38% (з 20,4 ± 2,08 (високий ризик) до 12,7 ± 1,8 (помірний ризик) балів). За шкалою Cholesterol based InterHeart Risk Score отримали достовірне (р˂0,05) зниження ризику на 45% (з 8,2 ± 1,88 % (високий ризик) до 3,7 ± 0,65 % (середній ризик). В роботі продемонстровано, що ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у пацієнтів із артеріальною гіпертензією корегуються не тільки призначенням пацієнтам адекватної терапії, спрямованої на підтримку цільового рівня артеріального тиску, корекцію ліпідного профілю, а також шляхом надання рекомендацій щодо модифікації способу життя.

    Ключові слова:

    артеріальна гіпертензія, фактори ризику, серцево-судинні ускладнення, якість життя.

    Список цитованої літератури:

    1. European Society of Hypertension/European Society of Cardiology. European Society of Hypertension (ESH)/European Society of Cardiology (ESC) guidelines for the management of arterial hypertension. 2018.
    2. Tocci G, Valenti V, Sciarretta S, Volpe M. Multivariate risk assessment and risk score cards in hypertension. Vasc Health Risk Manag. 2007 Jun;3(3):313-20.
    3. Leif RE. Rationale for multiple risk intervention: the need to move from theory to practice. Vasc Health Risk Manag. 2007 Dec;3(6):985-97.
    4. [NCEP] National Cholesterol Education Program. National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III). Third report of the National Cholesterol Education Program (NCEP) expert panel on detection, evaluation, and treatment of high blood cholesterol in adults (Adult Treatment Panel III). Final report. Circulation. 2002;106:3143-421.
    5. Sever PS, Dahlof B, Poulter NR. Prevention of coronary and stroke events with atorvastatin in hypertensive patients who have average or lower-than-average cholesterol concentrations, in the Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial-Lipid Lowering Arm (ASCOT-LLA): a multicentre randomised controlled trial. Lancet. 2003;361:1149-58.
    6. Hajjar I, Kochen TA. Trends in prevalence, awareness, treatment, and control of hypertension in the United States, 1988–2000. JAMA. 2003;290:199-206.
    7. Joseph P, Yusuf S, Lee SF, Quazi I, Teo K, Rangarajan S, et al. Prognostic validation of a non-laboratory and a laboratory based cardiovascular disease risk score in multiple regions of the world. Heart. 2018;104:581-7.
    8. Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. Unifikovaniy klinichniy protokol nadannya pervinnoyi, extrenoyi ta vtorinnoyi (specializovanoyi) medichnoyi dopomogy khvorym na arterialnu hypertensiyu, 2012 rik. 2012 Trav;384. [in Ukrainian].
    9. European Society of Hypertension/European Society of Cardiology. European Society of Hypertension (ESH)/European Society of Cardiology (ESC) guidelines for the management of arterial hypertension. 2013.
    10. ALLHAT Officers and Coordinators for the ALLHAT Collaborative Research Group. The Antihypertensive and Lipid-Lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial. Major outcomes in high-risk hypertensive patients randomized to angiotensin-converting enzyme inhibitor or calcium channel blocker versus diuretic: the Antihypertensive and Lipid-Lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial (ALLHAT). JAMA. 2002;288:2981-97.
    11. Van den Hoogen PC, Feskens EJ, Nagelkerke NJ. The relation between blood pressure and mortality due to coronary heart disease among men in different parts of the world. Seven Countries Study Research Group. N Engl J Med. 2000;342:1-8.

    Публікація статті:

    «Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (152), 2019 рік , 204-209 сторінки, код УДК 616.12-008.331.4-037-06:616-092.11

    DOI:

    10.29254/2077-4214-2019-3-152-204-209