ВПЛИВ ОДНОНУКЛЕОТИДНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ Т869C (rs1982073) ГЕНУ TGF-β1 НА РОЗВИТОК ДИФУЗНОГО ТИПУ ПУХЛИНИ У ХВОРИХ НА РАК ШЛУНКА

Чорнобай А. В., Чорнобай М. А., Шликова О. А., Ізмайлова О. В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Трансформуючий фактор росту β (TGF-β) є біфункціональним цитокіном, що пригнічує (стимулює) онкогенне прогресування передракових клітин. Експресія TGF-β1 пов’язана з прогресуванням та інвазивністю злоякісних новоутворень в тому числі і аденокарциноми шлунково-кишкового тракту людини. 869C алель гену TGF-β1 значно підвищує ризик розвитку аденокарциноми кардії шлунка. Досліджено поліморфний варіант T869C гену TGF-β1 у 69 пацієнтів із раком шлунка (РШ) та у 31 особи без РШ у популяції Полтавської області. Для визначення поліморфного варіанту T869C гену TGF-β1 геномну ДНК виділяли з периферичної венозної крові. Поліморфну ділянку T869C гену TGF-β1 ампліфікували за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з використанням специфічних олігонуклеотидних праймерів. Встановлені частоти генотипів у осіб без раку шлунка, що складали ТТ – 0,323, СТ – 0,548, СС – 0,129, та алелей Т – 0,597, С – 0,403. У пацієнтів із наявністю РШ частота генотипів та алелей гену TGF-β1 значно не відрізнялись від осіб без розвитку раку шлунка: ТТ – 0,304, СТ – 0,507, СС – 0,188 %; Т – 0,558 %, С – 0,442. Розраховане значення відношення шансів для пацієнтів з генотипом СС та пацієнтів з генотипами СТ та ТТ для пацієнтів з кишковим типом пухлин становило 0,103, а для пацієнтів з дифузним типом пухлин 0,529 при ВШ=5,16; 95% ДІ 1,39-19,09; χ2 = 5,235, р=0,023. Для ознаки за стадією розвитку пухлин та віком і статтю пацієнтів відношення шансів з генотипами поліморфізму T869C гену TGF-β1 не мали вірогідного значення. За аналізом отриманих результатів не встановлено вірогідних відмін між частотами генотипів поліморфізму T869C гену TGF-β1 між пацієнтами з РШ та особами групи порівняння. Також встановлено, що у хворих на рак шлунка, які є носіями гомозиготного варіанту СС поліморфізму T869C гену TGF-β1 розвивається дифузний тип пухлини з більш несприятливим перебігом хвороби.

рак шлунка, трансформуючий фактор росту, поліморфізм Т869C гену TGF-β1.

1. Macias MJ, Martin-Malpartida P, Massague J. Structural determinants of Smad function in TGF-b signaling. Trends in Biochemical Sciences. 2015;40(6):296-8.
2. Robertson IB, Rifkin DB. Unchaining the beast; insights from structural and evolutionary studies on TGFβ secretion, sequestration, and activation. Cytokine Growth Factor Rev. 2013;24:355-72.
3. Averbakh MM, Panova LV, Hubkyna MF, Horelova LA. Soderzhanye YL-21 y transformyruiushcheho faktora rosta – β (TGF-β) v syvorotke detei y podrostkov, bolnykh razlychnymy formamy lehochnoho tuberkuleza. International journal of applied and fundamental research. 2015;5:42- 5. [in Russiаn].
4. Robson H, Anderson E, James RD, Schofield PF. Transforming growth factor beta 1 expression in human colorectal tumours: an independent prognostic marker in a subgroup of poor prognosis patients. British Journal of Cancer. 2006;74:753.
5. Marı´a Asuncio´n Garcı´a-Gonza´lez, David Nicola´ s-Pe´rez, Angel Lanas. Prognostic Role of Host Cyclooxygenase and Cytokine Genotypes in a Caucasian Cohort of Patients with Gastric Adenocarcinoma. Plos One. 2012;7:11.
6. Shevchenko VE, Briukhovetskyi YS, Nykyforova NZ. Transformyruiushchyi faktor rosta beta-1 v onkoheneze adenokartsynomy lehkoho cheloveka. Uspekhy molekuliarnoi onkolohyy. 2017;3:67-4. [in Russiаn].
7. Babishkyna NN, Vtorushyn SV, Dronova TA, Krakhmal NV, Zavialova MV, Cherdyntseva NV. Rol retseptora transformyruiushcheho faktora rosta βI v prohressyrovanyy liumynalnoho podtypa raka molochnoi zhelezy. Sybyrskyi onkolohycheskyi zhurnal. 2017;2:27-5. [in Russiаn].
8. Maehara Y, Kakej Y, Kabashima A. Role of transforming growth factor-beta 1 in invasion and metastasis in gastric carcinoma. J. Clin. Oncol. 1999;l(17):607-14.
9. Hawinkels LJ, Verspaget HW, van Duijn WBr. Tissue level, activation and cellular localisation of TGF-beta1 and association with survival in gastric cancer patients. J. Cancer. 2007;l(97):398-404.
10. Mahajan R, El-Omar EM, Lissowska J. Genetic Variants in T Helper Cell Type 1, 2 and 3 Pathways and Gastric Cancer Risk in a Polish Population. Jpn J Clin Oncol. 2008;38(9):626-33.
11. Zhou Y, Jin GF, Jiang GJ. Correlations of polymorphisms of TGF-B1 and TGF-BR2 genes to genetic susceptibility to gastric cancer. 2007;26(6):581-5.
12. Martelossi Cebinelli GC, Paiva Trugilo K, Badaró Garcia S, Brajão de Oliveira K. TGF-β1 functional polymorphisms: a review. European Cytokine Network. 2016;27(4):81-9.
13. Jin G, Wang L, Chen W. Variant alleles of TGFB1 and TGFBR2 are associated with a decreased risk of gastric cancer in a Chinese population. Int J Cancer. 2007;120(6):1330-5.
14. Lixia Xu, Zhirong Zeng, Bin Chen. Association between the TGFB1-509C/T and TGFBR2-875A/G polymorphisms and gastric cancer: a casecontrol study. Oncol Lett. 2011;2(2):371-7.
15. Guo W, Dong Z, GuoY. Polymorphisms of transforming growth factor-b1 associated with increased risk of gastric cardia adenocarcinoma in north China. International journal of immunogenetics. 2011;38:215-24.
16. Maehara Y, Kakeji Y, Kabashima A, Emi Y, Watanabe A. Role of transforming growth factor-beta 1 in invasion and metastasis in gastric carcinoma. J Clin Oncol. 1999;17:607-14.
17. Hawinkels LJ, Verspaget HW, van Duijn W, van der Zon JM, Zuidwijk K. Tissue level, activation and cellular localisation of TGF-beta1 and association with survival in gastric cancer patients. Br J Cancer. 2007;97:398-404.
18. Wang KS, Hu ZL, Li JH, Xiao DS, Wen JF. Enhancement of metastatic and invasive capacity of gastric cancer cells by transforming growth factorbeta1. Acta Biochim Biophys Sin (Shanghai). 2006;38:179-86.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (152), 2019 рік , 214-218 сторінки, код УДК 575.174.015.3:618.19-006.6-02

10.29254/2077-4214-2019-3-152-214-218