• Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

    •
    Вістник проблем біології і медицини / Випуск 3 (157), 2020 / ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕТІОТРОПНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ДИСТРЕСУ ПЛОДА У ВАГІТНИХ З ПЕРИНАТАЛЬНИМИ ВТРАТАМИ В АНАМНЕЗІ

    Воробей Л. І.

    ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕТІОТРОПНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ДИСТРЕСУ ПЛОДА У ВАГІТНИХ З ПЕРИНАТАЛЬНИМИ ВТРАТАМИ В АНАМНЕЗІ

    Про автора:

    Воробей Л. І.

    Рубрика:

    КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

    Тип статті:

    Наукова стаття

    Анотація:

    Мета дослідження: встановити особливості патогенезу дистресу плода у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі. Об’єкт і методи. Були обстежені 200 жінок з перинатальними втратами при попередніх вагітностях. З метою оцінювання стану вегетативної нервової системи проводили кардіоінтервалографію. Стан системи «мати-плацента-плід» досліджували за допомогою УЗД з доплерометрією та визначенням гормональної функції плаценти. Результати. У пацієнток з перинатальними втратами в анамнезі виявлена гіпернапруга симпатичного відділу на тлі зниження тонусу парасимпатичного відділу, зниження рівнів прогестерону, естрадіолу та плацентарного лактогену, а також підвищення кортизолу, адреналіну і норадреналіну. Гемодинамічні порушення в системі «мати-плацента-плід» ІА-Б та ІІ ступенів діагностовані майже в 4 рази частіше у вагітних, ніж в контрольній групі, а ІІІ ступеня лише у жінок основної групи (3,5%). Висновок. У пацієнток з перинатальними втратами в анамнезі спостерігається гіпернапруга симпатичного відділу і зниження тонусу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи та плацентарна дисфункція.

    Ключові слова:

    перинатальні втрати, дистрес плода, кардіоінтервалографія, вегетативна нервова система, плацентарна дисфункція.

    Список цитованої літератури:

    1. Karashuk E, Strelcova V. K voprosu o perinatalnoj zabolevaemosti i smertnosti i putyah ih snizheniya v usloviyah akusherskogo stacionara i zhenskoj konsultacii. Tihookeanskij medicinskij zhurnal. 2015;1(59):74-6. [in Russian].
    2. Shelyagin IS. Analiz struktury i chastoty vstrechaemosti ekstragenitalnoj patologii u beremennyh V: Molodezh, nauka, medicina: materialy 63-j vserossijskoj mezhvuzovskoj studencheskoj nauchnoj konferencii s mezhdunarodnym uchastiem; 2017 Apr. 20-21; Tver. Tver: Tverskaya gos. med. akademiya; 2017. s. 611-4. [in Russian].
    3. Mihajlova KP. Vliyanie sostoyaniya vegetativnoj nervnoj sistemy na techenie beremennosti, rodov i sostoyanie novorozhdennogo [dissertaciya]. Moskva: Pervyj Moskovskij Med. Universitet im. I. M. Sechenova»; 2015. 170 s. [in Russian].
    4. Valc I, Abukerimova A. Beremennost, associirovannaya s somatoformnoj vegetativnoj disfunkciej. Izdatelstvo: RIC «Ajveks». Materialy X yubilejnogo Terapevticheskogo foruma «Aktualnye voprosy diagnostiki i lecheniya naibolee rasprostranennyh zabolevanij vnutrennih organov»; 2018. 30 oktyabrya-02 noyabrya; Tyumen. Tyumen: FGBOU VO Tyumenskij GMU Minzdrava Rossii; 2018. s. 23. [in Russian].
    5. Rakhimov N, Davlyatova G, Olimzoda N, Muradov A, Muradov A. Spektral’nyy analiz variatsii kardiointervala v diagnostike vegetativnogo statusa u beremennykh s tyazholoy preeklampsiyey i eklampsiyey v tret’yem trimestre. Vestnik Akademii meditsinskikh nauk Tadzhikistana. 2017;1(21):72-6. [in Russian].
    6. Syusyuka V. Ocenka vzaimovliyaniya simpato-adrenalovoj sistemy i psihoemocionalnogo sostoyaniya beremennyh. Zaporozhskij medicinskij zhurnal. 2015;1:66-9. [in Russian].
    7. Voznesenskaya N, Kozyreva E, Kasymova D, Manasyan A. O neobhodimosti psihologicheskoj reabilitacii zhenshin s reproduktivnymi poteryami v anamneze. Aktualnye napravleniya nauchnyh issledovanij XXI veka: teoriya i praktika. 2014;2.3-1:33-7. [in Russian].
    8. Ponomaryov V, Vodka M. Rasprostranyonnost affektivnyh rasstrojstv i nesuicidalnyh samopovrezhdenij u zhenshin s poterej ploda v anamneze. Psihiatriya, nevrologiya ta medichna psihologiya. 2014;1(1):10-5. [in Russian].
    9. Pokaleneva M, Nesterova A, Sosnova E, Bolevich S, Proskurnina E. Oksidativnyj status plazmy krovi pri privychnom nevynashivanii beremennosti. Arhiv akusherstva i ginekologii im. V.F. Snegiryova. 2017;4(4):214-9. DOI http://dx.doi.org/10.18821/2313-8726-2017-4-4- 214-219 [in Russian].
    10. Gavrelyuk S, Shejko V. Izmenenie gemodinamiki i funkcii endoteliya v eksperimente s dlitelnoj simpatikotoniej. Visnik problem biologiyi i medicini. 2016;4(133):384-9. [in Russian].
    11. Erokina N, Mugadov I, Levina K, Chernenko Ya, Zhilkina O. Izmeneniya v funkcionirovanii vegetativnoj nervnoj sistemy bolnyh pod vozdejstviem stressa. Dental Forum. 2015;4:28-30. [in Russian].
    12. Gavrelyuk S, Levenec S. Vliyanie simpatikotonii na parametry gemodinamiki i funkciyu endoteliya pri hronicheskom stresse v eksperimente. Aktualni problemi suchasnoyi medicini: Visnik Ukrayinskoyi medichnoyi stomatologichnoyi akademiyi. 2017;17.1(57):226-30. [in Russian].
    13. Yakubova L. Usilenie adaptacionnyh vozmozhnostej organizma v usloviyah hronicheskogo stressa. Lechebnoe delo. 2018;3(61):40-3. [in Russian].
    14. Salehov S, Proshina L. Vliyanie stressa vo vremya beremennosti na formirovanie predraspolozhennosti k razvitiyu psihosomatiki. Vestnik Novgorodskogo gosudarstvennogo universiteta im. Yaroslava Mudrogo. 2020;1(117):71-4. DOI: https://doi.org/10.34680/2076- 8052.2020.1(117).71-74 [in Russian].
    15. Botasheva T, Kryukov S, Aleksandrova E, Zavodnov O, Ganikovskaya Yu, Babayan K. Ispolzovanie normobaricheskoj oksigenoterapii u beremennyh s placentarnoj nedostatochnostyu v zavisimosti ot stereofunkcionalnoj organizacii sistemy «mat-placenta-plod». Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya [Internet]. 2017;6:7. Dostupno: https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=27054 [in Russian].
    16. Diner N, Uzlova T, Kirsanov M. Hronicheskaya placentarnaya nedostatochnost: voprosy diagnostiki i akusherskoj taktiki. Vestnik Uralskoj medicinskoj akademicheskoj nauki. 2016;3:5-13. [in Russian].
    17. Saveleva G, Suhih G, Serova V, Radzinskogo V. Akusherstvo: nacionalnoe rukovodstvo. 2-e izd., pererab. i dop. Moskva: GEOTAR-Media; 2018. 1088 s. [in Russian].
    18. Espaeva R, Dzhenalaev T, Azhmuhanov Zh, Hamzinova E, Abdikasymova G. Faktory riska antenatalnoj gibeli ploda. Vestnik Kazahskogo Nacionalnogo medicinskogo universiteta. 2014;2:81-3. [in Russian].
    19. Safonova I. Znachenie ehografii i dopplerografii posle 22 nedel gestacii dlya diagnostiki akusherskoj i perinatalnoj patologii pri beremennosti nizkogo riska. Perinatologiya i pediatriya. 2016;1(65):81-7. [in Russian].
    20. Filippova Ya, Ivshin A. Aktualnye aspekty ocenki funkcionalnogo sostoyaniya ploda. Problemy sovremennoj nauki i obrazovaniya. 2017;38(120):61-5. [in Russian].
    21. Ushakova G, Petrich L. Sovremennye podhody k ocenke serdechnogo ritma ploda (obzor literatury). Mat i ditya v Kuzbasse. 2016;1:14-21. [in Russian].
    22. Michael Butterwegge, Osnabrück, Werner Diehl Evidence-based fetalass essment. Akademos, Thursday, December. 2016;4:134-48.
    23. Lahno I. Neinvazivnaya antenatalnaya kompyuternaya elektrokardiografiya ploda versus kardiotokografiya: pervyj opyt v Ukraine. Medicina neotlozhnyh sostoyanij. 2012;1(40):101-5. [in Russian].
    24. Ushakova G, Petrich L. Nejrovegetativnaya regulyaciya kardioritma materi i ploda pri hronicheskoj placentarnoj nedostatochnosti. Mat i dityav Kuzbasse. 2008;3:21-5. [in Russian].
    25. Yabluchanskij N, Martynenko A. Variabelnost serdechnogo ritma v pomosh prakticheskomu vrachu. Harkov; 2010. 131 s. [in Russian].
    26. Voskresenskij S, Trishina V. Soderzhanie progesterona v krovi beremennyh v I i vo II trimestrah gestacii pri neblagopriyatnom zavershenii beremennosti. Zhurnal akusherstva i zhenskih boleznej. 2017;4(66):32-9. DOI: 10.17816/JOWD66432-39 [in Russian].
    27. Voevodin S, Shemanaeva T, Shegolev A. Placentarnaya nedostatochnost i ugroza preryvaniya beremennosti: sovremennyj vzglyad na problemu. Ginekologiya. 2017;4(19):50-2. DOI: 10.26442/2079-5696_19.4.50-52 [in Russian].
    28. Babaeva A, Rzakulieva L. Dinamika placentarnyh gormonov u beremennyh so srednetyazheloj i tyazheloj stepenyu preeklampsii. Aktualni problemi suchasnoyi medicini: Visnik Ukrayinskoyi medichnoyi stomatologichnoyi akademiyi. 2018;18.3(63):25-9. [in Russian].
    29. Syusyuka V. Uroven kortizola i endorfina u beremennyh s psihoemocionalnymi narusheniyami, obuslovlennymi trevozhnostyu. Zdorove, demografiya, ekologiya Finno-ugorskih narodov. 2017. s. 72-5. [in Russian].

    Публікація статті:

    «Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (157), 2020 рік , 97-102 сторінки, код УДК 618.39-071.1:618.5-06:618.53-001.35-084

    DOI:

    10.29254/2077-4214-2020-3-157-97-102