ГЕНДЕРНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ХРОНІЧНОГО СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ

Чекаліна Н. І.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Мета: вивчити та порівняти показники системного запалення у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця в залежності від статі. Об’єкт і методи дослідження. Проведене відкрите клінічне дослідження, до якого було залучено 99 хворих на ІХС: стенокардію напруги стабільну, ІІ ФК, СН 0-І віком 57+7,2 років – 51 чоловіків (група 1) та 48 жінок (група 2). Хворим були проведені лабораторні дослідження з визначенням у крові рівнів цитокінів, що беруть участь у процесі запалення, та циркулюючих ендотеліальних мікрочасточок з маркерами запальної активації ендотелію CD32 та C40. Результати. У хворих на ІХС обох статей виявлено підвищений вміст прозапальних цитокінів – ІЛ-1β та TNFα, рівень протизапального цитокіну ІЛ-10 достовірно не відрізнявся від даних здорових осіб. Пул циркулюючих у кровотоці мікрочасточок CD32+ CD40+ був значуще більшим, ніж у здорових осіб. Гендерних відмінностей у значеннях досліджуваних показників не виявлено. Висновки. У хворих на стабільну ІХС рівень системного запалення та запальної активації ендотелію підвищений та не має гендерної специфічності, що може свідчити про універсальність прозапальної відповіді при ІХС, а також, про неспецифічний вплив факторів ризику та чинників судинного ураження щодо активації хронічного системного запалення.

ішемічна хвороба серця, хронічне системне запалення, запальна активація ендотелію, цитокіни, гендерні аспекти.

1. Kovalenko VM, Kornatsky VM. Stan zdorovia narodu Ukrainy ta medychnoi dopomohy tretynnoho rivnia. Kiev: SI NSC Institute of Cardiology named after Acad. MD Strazhesko; 2019. 223 s. [in Ukrainian].
2. Horbas IM. Ishemichna khvoroba sertsia: epidemiolohiia i statystyka. Kardiolohiia. Revmatolohiia. Kardiokhirurhiia. 2015;3(1). Dostupno: http://health-ua.com/article/15840-shemchna-hvoroba-sertcya-epdemologya--statistika [in Ukrainian].
3. Bugaenko VV. Genderny`e osobennosti diagnostiki, techeniya i lecheniya ishemicheskoj bolezni serdcza. Ukrayins`kij kardi`ologi`chnij zhurnal. 2015;6:100-12. [in Russian].
4. Hashizume M, Mihara M. Atherogenic effects of TNF-α and IL-6 via up-regulation of scavenger receptors. Cytokine. 2012;58(3):424-30.
5. Tousoulis D, Oikonomou E, Economou EK, Crea F, Kaski JC. Inflammatory cytokines in atherosclerosis: current therapeutic approaches. Eur Heart J. 2016 Jun 7;37(22):1723-32.
6. Kaidashev IP. Aktivaciya yadernogo faktora kB kak molekulyarnoj osnovy patogeneza metabolicheskogo syndroma. Pathol Physiol and Experim Ther. 2013;3:65-72. [in Russiаn].
7. Egorov AM, Osipov AP, Dzantiyev BB, Gavrilova EM. Teorija i praktika immunofermentnogo analіza. Moscow: The higher school; 1991. 288 s. [in Russiаn].
8. Kuczenko NL, Savchenko LG, Kajdasheva EI. Opredelenie soderzhaniya czirkuliruyushhikh CD32+CD40+-mikrochasticz – modifikacziya metoda oczenki destrukczii e`ndotelial`ny`kh kletok. Klin lab diagnostika. 2011;7:20-3. [in Russiаn].
9. Petri A, Sabine K. Nagljadnaja medicinskaja statistika. Moscow: GEOTAR-MED; 2010. 216 s. [in Russiаn].
10. Chekalina NI, Kazakov YuM, Mamontova TV, Vesnina LE, Kaidashev IP. Resveratrol more effectively than quercetin reduces endothelium degeneration and level of necrosis factor α in patients with coronary artery disease. Wiadomosci Lekarskie. 2016;69(3,II):479-83.
11. Hlobalne opytuvannia doroslykh shchodo vzhyvannia tiutiunu (Global Adult Tobacco Survey – GATS). Kyiv; 2017. 240 s. [in Ukrainian].
12. Kolesnikova ОM, Krakhmalova OO. Vplyv faktora kurinnia pry komorbidnomu perebihu khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoriuvannia lehen ta ishemichnoi khvoroby sertsia. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal. 2018;2. DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2018-2-27 [in Ukrainian].
13. Skibiczkij VV. Faktory` riska i struktura kardiovaskulyarnoj patologii u zhenshhin v klimakse razlichnogo geneza. Problema zhenskogo zdorov`ya. 2007;3(2):21-8. [in Russiаn].
14. Treumova SI, Burmak YuG, Petrov YeYe, Tribrat TA, Shut` SV. Adaptivni ta ushkodzhuyuchi mekhanizmi rozvitku stresu. Visnik problem biologiyi i mediczini. 2017;4.1(139):74-8. [in Ukrainian].
15. Mokdad AH, Ford ES, Bowman BA, Dietz WH, Vinicor F. Prevalence of obesity diabetes, and obesity – related health risk factors. JAMA. 2003;289:76-9.
16. Ridker PM. From C-Reactive рrotein to interleukin-6 to іnterleukin-1: moving upstream to identify novel targets for atheroprotection. Circ. Res. 2016;118(1):145-56.
17. Groux H, Cottrez FJ. The complex role of interleukin-10 in autoimmunity. Autoimmunity. 2003;20(4):281-5.
18. Tanigaki K, Sundgren N, Khera A, Vongpatanasin W, Mineo C. Fcγ Receptors and Ligands and Cardiovascular Disease. Circ Res. 2015;116(2):368-84.
19. Cairins CB, Panacek EA, Harken AN. Bench to bedside: Tumor necrosis factor -alpha: From inflammation resuscitation. Acad. Emerg. Med. 2000;7:930-41.
20. Zirlik A, Bavendiek U, Libby P, MacFarlane L, Gerdes N. TRAF-1, -2, -3, -5, and -6 are induced in atherosclerotic plaques and differentially mediate proinflammatory functions of CD40L in endothelial cells. Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. 2007;27:1101-7.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (157), 2020 рік , 161-165 сторінки, код УДК 616.12-008.46

10.29254/2077-4214-2020-3-157-161-165