ЧУТЛИВІСТЬ ДО АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА ФЕНОТИПОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ РЕЗИСТЕНТНОСТІ У МІКРООРГАНІЗМІВ РОДИНИ ENTEROBACTERIACEAE – ЗБУДНИКІВ РАНОВИХ ІНФЕКЦІЙ

Поточилова В., Руднєва К., Покас О., Вишнякова Г.

МІКРОБІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Пацієнти хірургічного профілю з гнійно-запальними захворюваннями складають 35-45%, післяопераційні гнійні ускладнення виникають у 24-30% випадків. На частку інфекцій хірургічної рани припадає до 15% усієї кількості внутрішньолікарняних інфекцій. Летальність при хірургічній гнійній інфекції становить від 40 до 75%. Було досліджено 103 штамів УПМ, виділених з ран у пацієнтів, які перебували на лікуванні в хірургічному відділенні КНПКОР «Київська обласна клінічна лікарня». Серед цієї групи мікроорганізмів були представники родини Enterobacteriaceae – 34,9%. Неферментуючі грамнегативні бактерії складали 15,5% від всіх виділених штамів. Провідними збудниками ранових інфекцій у пацієнтів, які перебували в хірургічному відділенні КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» представники родини Enterobacteriaceae – 34,9%. Найбільш поширеним збудником була E. coli (16,5%). Найактивнішими антибіотиками по відношенню до ентеробактерій – був нетілміцин. З цефалоспоринових антибіотиків найбільш активний цефотаксим – 47,2±8,3%. Встановлено, 52,8±8,3% штамів ентеробактерій, виділених з ран у хірургічних хворих були продуцентами бета-лактамаз, 25,0±7,2% проявляли комбіновані фенотипи. З бета-лактамаз були наявні цефалоспоринази: ESβL – 44,4±8,3% штамів, та AmpC – 11,1±5,2% штамів-продуцентів. 25,0±7,2% штамів були продуцентами карбапенемази Klebsiellapneumoniae (KPC). Продуцентами бета-лактамаз були штами K. pneumoniae (75%). Продуценти ESβL виявили стійкість до цефалоспоринових антибіотиків, фторхінолонів, проте при цьому зберігали чутливість до нетілміцину (75,0±15,3%) та меропенему (50±17,1%). Штами-продуценти карбапенемаз були стійкими до ампіциліну, амікацину, фторхінолонів, цефтазидиму, карбапенемів. Резистентність до всіх груп антибіотиків виявлено у штаму, що був носієм комбінованого фенотипу ESβL + AmpC +КРС.

резистентність, фенотип, мікроорганізм, родина Enterobacteriaceae, фактор резистентності.

1. Surgical Site Infection (SSI) Event. Procedure-associated Module. European Center for Disease Control. 2016 Jan.
2. Mariievskyi VF, Salmanov AG, Doan SI. Analiz etiolohichnoi struktury zbudnykiv hniino-zapalnykh infektsii u khirurhichnykh statsionarakh Ukrainy v 2008 r. Ukrainskii zhurnal klinichnoi ta laboratornoi medytsyny. 2010;1(5):162-9. [in Ukrainian].
3. Calne S, editor. Identifying criteria for wound infection. Medical Education Partnership LTD; 2005. 17 p.
4. Gordinskaya NA, Sabirova EV, Abramova NV. Osobennosti vozbuditelei ranevoi infektsii u patsientov s termicheskoi travmoi. Meditsinskii almanakh. 2012;5(24):181-3. [in Russiаn].
5. Wound Management. Best practice guidelines in disaster situations. World Health Organisation. WHO/EHT/CPR; 2005.
6. Slyotov AM, Sivakon SV. Osobennosti vozbuditelei ranevoi infektsii v travmatologicheskom statsionare. Vestnik Penzenskogo gosudarstvennogo universiteta. 2013;2:65-9. [in Russiаn].
7. Dyachenko SV, Bobrovnikova MY, Slobodenyuk YeV. Bakteriologicheskii monitoring ranevykh infektsii v mnogoprofilnom khirurgicheskom statsionare. Тikhookeanskii meditsinskii zhurnal. 2015;1:80-2. [in Russiаn].
8. Potochylova VV, Babak SI. Uskladneni infektsii oblasti khirurhichnoho vtruchannia ta porivnialna kharakterystyka chutlyvosti mikroorganizmiv do antybiotykiv rezervu u viddilenniakh khirurhichnoho profiliu. Scientific Journal «Science Rise». 2015;8(3):47-52. [in Ukrainian].
9. Nakaz № 167 vid 5.04.2007 Pro zatverdzhennia metodychnykh vkazivok «Vyznachennia chutlyvosti mikroohanizmiv do antubakterialnykh preparativ». Кyiv: 2007. 79 s. [in Ukrainian].
10. Grigorievskaya ZV, Petukhova IN, Dmitrieva NV. Vspyshka vnutribolnichnoi infektsii, vyzvannoi multirezistentnymi (MDR) shtammami K. Pneumoniae. Sibirskiy onkologicheskiy zhurnal. 2014;2(62):5-8. [in Russiаn].
11. Doi Y, Paterson DL. Carbapenemase-producing Enterobacteriaceae. Semin Respir Crit Care Med. 2015;36(1):74-84.
12. Osipov VA, Tapalskiy DV, Skleenova YeYu, Eydelshteyn MV. Metallo-beta-laktamazy gramotritsatelnykh bakteriy: rastushchaya problema v mire i v Belarusi. Meditsinskie novosti. 2013;2:84-8. [in Russiаn].
13. Black JA, Moland ES, Thomson KS. AmpC Disk Test for Detection of Plasmid-Mediated AmpC β-Lactamases in Enterobacteriaceae Lacking Chromosomal AmpC β-Lactamases. J. Clin. Microbiol. 2005;43(7):3110-3.
14. CLSI. Methods for Dilution Antimicrobial Susceptibility Tests for Bacteria That Grow Aerobically; Approved Standard – Tenth Edition. CLSI document M07-A10. Wayne, PA: Clinical and Laboratory Standards Institute; 2015.
15. EUCAST guidelines for detection of resistance mechanisms and specific resistances of clinical and/or epidemiological importance, Version 1.0, December 2013. Available from: http://www.eucast.org
16. Black JA, Moland ES, Thomson KS. AmpC Disk Test for Detection of Plasmid-Mediated AmpC β-Lactamases in Enterobacteriaceae Lacking Chromosomal AmpC β-Lactamases. J. Clin. Microbiol. 2005;43(7):3110-3.
17. Pournaras S, Poulou A, Tsakris A. Inhibitor-based methods for the detection of KPC carbapenemase-producing Enterobacteriaceae in clinical practice by using boronic acid compounds. J Antimicrob Chemother. 2010;65(7):1319-21.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (157), 2020 рік , 208-213 сторінки, код УДК 579.61+616-008.87/-001.4+616.036.8/615.281.9

10.29254/2077-4214-2020-3-157-208-213