МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ СУГЛОБОВОГО ХРЯЩА КОЛІННОГО СУГЛОБА ЗА УМОВ МНОЖИННОЇ СКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ

Ткаченко А. С.

МОРФОЛОГІЯ

Наукова стаття

Відомо, що порушення трофіки та ураження навколишніх тканин у зоні пошкодження кінцівки, є однією з головних причин збільшення термінів зрощення перелому. Цей факт займає особливе місце у збереженні функціональних можливостей суглобів. Знання про структуру суглобового хряща на фоні травмування кісток, які його утворюють, необхідні для розробки адекватної патогенетично та морфологічно обґрунтованої реабілітаційної програми, спрямованої на поліпшення якості життя постраждалих осіб та попередити негативний вплив травми кісток на структуру суглобу. Тому метою нашого дослідження було вивчити мікро-, ультрамікроскопічні та гістоморфометричні особливості суглобового хряща колінного суглоба у щурів за умов множинної скелетної травми діафізів стегнової та великогомілкової кісток. Дослідження проведено на 40 білих лабораторних щурах-самцях зрілого віку, поділених на 2 групи: І – контрольна група (20 щурів); ІІ – дослідна група (20 щурів). Щурам ІІ групи був одночасно змодельований дірчастий дефект у діафізі великогомілкової та стегнової кісток. Дослідження суглобових поверхонь обох кісток проводили на 60-ту добу після завдання травми. Світлову мікроскопію проводили з використанням мікроскопа Olympus BH-2 (Японія), морфометричний аналіз проводили за допомогою прoгpaми «Digimizer». Ультрамікроскопічне дослідження проводили з використанням трансмісійного електронного мікроскопа (JEM-1230, JEOL, Japan). Статистичне опрацювання здійснювали за допомогою пакета програм SPSS-17. Отже, за умов множинної травми діафізів стегнової та великогомілкової кісток, цитоархітектоніка та позиційна організація клітин морфофункціональних зон суглобового хряща проксимального епіфіза великогомілкової кістки була більш зміненою, ніж суглобового хряща дистального епіфіза стегнової кістки. Однак у хрящі дистального епіфіза стегнової кістки також спостерігалися виразні зміни в організації клітин морфофункціональних зон суглобового хряща, але ці зміни мали більш локальний характер. Синовіальний шар вісцеральної частини суглобової капсули, що вистеляє суглобовий хрящ місцями був розрихлений, мав нерівномірне забарвлення. У проміжній зоні суглобового хряща проксимального епіфіза великогомілкової кістки кількість та щільність розподілу хондроцитів зменшилась порівняно зі стегновою кісткою. Крім того, хондроцити перебували у різних функціональних станах. У проміжній зоні суглобового хряща стегнової кістки хондроцити мали збережені основні морфологічні характеристики. При морфометричному аналізі нами, також, були виявленні найбільші відхилення у суглобовому хрящі проксимального епіфіза великогомілкової кістки. Товщина суглобового хряща великогомілкової кістки зменшилась на 29,05% (р = 0,0001) відповідно контролю, тоді як, товщина суглобового хряща дистального епіфіза стегнової кістки зменшилась на 20,49% (р = 0,0001). Товщина поверхневої, проміжної та глибокої зон суглобового хряща проксимального епіфіза великогомілкової кістки зменшилась на 31,51% (р = 0,0001), 27,53% (р = 0,022) та 30,11% (р = 0,0001). При цьому, товщина поверхневої, проміжної та глибокої зон суглобового хряща стегнової кістки зменшилась на 25,61% (р = 0,002), 19,45% (р = 0,007) та 21,37% (р = 0,014) відповідно контролю.

колінний суглоб, суглобовий хрящ, травма, стегнова та великогомілкова кістка, щури, мікроструктура, ультраструктура, морфометрія.

1. Abass BT, Shekho HA. Effects of tiludronate on healing of femoral fracture in dogs. Iraqi J Vet Sci. 2009;23(II):129-34.
2. Wayne JS, McDowell CL, Willis MC. Long-term survival of regenerated cartilage on a large joint surface. J Rehabil Res Develop. 2001;38(2):191-200.
3. Nouraei MH, Hosseini A, Zarezadeh A, Zahiri M. Floating knee injuries: Results of treatment and outcomes. J. Res. Med. Sci. 2013;18(12):1087-91.
4. Lavrishcheva GI, Mihajlova LN, Cherkes-Zade DI, Onoprienko GA. Ob optimal’nyh usloviyah reparativnoj regeneracii opornyh organov. Genij ortopedii. 2002;1:120-5. [in Russian].
5. Pingsmann A, Lederer M, Wullenweber C, Lichtinger TK. Early patellofemoral osteoarthritis caused by an osteochondral defect after retrograde solidnailing of the femur in sheep. J Trauma. 2005;58(5):1024-8.
6. Ignat’ev YuT, Tarasenko LL, Tarasenko TS. MRT-kartina kolennogo sustava u pacientov v otdalennom periode lechebnoj artroskopii pri travmah hryashchevogo kompleksa sustava. Med. vizualizaciya. 2008;2:85-91. [in Russian].
7. Kulyaba TA, Kornilov NN. Hondromalyaciya i drugie povrezhdeniya hryashcha kolennogo sustava (M94.2, M94,8): klinich. rekomendacii FGBU RNIITO im. R. R. Vredena Minzdrava. RF, SPb; 2013. 27 s. [in Russian].
8. Steinwqchs M, Kreuz P. Clinical results of autologous chondrocyte transplantation (ACT) using a collagen membrane. Cart Surg Future Persp Berlin. 2003;37-47. DOI: doi.org/10.1007/978-3-642-19008-7_5
9. Vies-Tuck ML, Wluka AE, Wang Y. The natural history of cartilage defects in people with knee osteoarthritis. Osteoarthritis Cartilage. 2008;16(3):337-42.
10. Narcisi R, Craft AM. Stem Cell-Based Approaches for Cartilage Tissue Engineering: What Can We Learn From Developmental Biology. Developmental Biology and Musculoskeletal Tissue Engineering. 2018;5:103-23. DOI: 10.1016/b978-0-12-811467-4.00005-x

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (157), 2020 рік , 259-264 сторінки, код УДК 616.72-018.3-018-053.8-092,906:616.395+612.392.3:611.316.018.094

10.29254/2077-4214-2020-3-157-259-264