ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДЕЯКИХ ФАКТОРІВ ВПЛИВАЮЧИХ НА РОЗВИТОК ПОСМЕРТНИХ ЗМІН

Григорян Е. К.

СУДОВА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Однією із основних задач при проведенні судово-медичної експертизи трупів є визначення давності настання смерті. Проте, визначення післясмертного інтервалу ускладнюється тим фактом, що розвиток посмертних змін та його вираженість залежать від різноманітних чинників. Таким чином, оцінка давності настання смерті не завжди є достатньо точною, щоб повноцінно відповісти на питання слідчих органів при проведенні розслідувань. Метою дослідження було порівняння впливу факторів навколишнього середовища – температури навколишнього середовища, товщини одягу, ложа трупа, тривалість перебування трупів на місці події на розвиток післясмертних змін. Проведено аналіз даних, отриманих із висновків судово-медичних експертів у 164 випадках (82 жінки, 82 чоловіки) судово-медичної експертизи трупів. Критеріями включення були: експертизи трупів осіб обох статей у віці 20-69 років, що померли ненасильницькою смертю, експертизи було проведено через 24 ± 6 годин після смерті. Критеріями виключення були: випадки насильницької смерті, випадки, що супроводжуються масивною крововтратою, випадки, коли судово-медичний діагноз не був встановлений. Був проведений кореляційний аналіз зовнішніх факторів та оцінки трупних явищ за методом Total Body Score через 24 ± 6 годин після смерті, визначено взаємозв’язки між зовнішніми факторами і розвитком посмертних змін. Був проведений ретроспективний аналіз судово-медичних висновків. Дані про досліджувані зовнішні фактори були оцінені за середнім значенням кожного з досліджених факторів. Так, температура навколишнього середовища мала найбільший вплив на розвиток післясмертних змін. Товщина одягу мала відносно менший вплив та більшу мінливість у досліджуваних вікових групах, порівняно з фактором «температури навколишнього середовища». Тривалість перебування після посмертного життя на вулиці мала слабку кореляцію. Значення кореляції «тривалості перебування в приміщенні» та «ложа трупа» мали найбільшу мінливість, серед досліджуваних критеріїв. Також істотних гендерних відмінностей не було виявлено. Результати дослідження можуть бути використані як для розробки існуючих методів оцінки давності настання смерті, так і для розробки нових методів.

судова медицина, танатологія, давність настання смерті.

1. al-Alousi LM, Anderson RA, Worster DM, Land DV. Factors influencing the precision of estimating the postmortem interval using the tripleexponential formulae (TEF). Part II. A study of the effect of body temperature at the moment of death on the postmortem brain, liver and rectal cooling in 117 forensic cases. Forensic Sci Int. 2002;18.125(2-3):231-6.
2. Ahmad A, Ahmad AH. A preliminary study on the decomposition and dipteran associated with exposed carcasses in an oil palm plantation in Bandar Baharu, Kedah, Malaysia. Tropical Biomedicine. 2009;26(1):1-10.
3. Cross P, Simmons T. The influence of penetrative trauma on the rate of decomposition. Journal of Forensic Sciences. 2010;55(2):295-301.
4. Hubig M, Muggenthaler H, Mall G. Influence of measurement errors on temperature-based death time determination. International Journal of Legal Medicine. 2011;125(4):503-17.
5. Zhou C, Byard RW. Factors and processes causing accelerated decomposition in human cadavers-An overview. Journal of Forensic and Legal Medicine. 2011;18(1):6-9.
6. Schotsmans EMJ, Voorde VD, Winne WD, Wilson AS. The impact of shallow burial on differential decomposition to the body: A temperate case study. Forensic Science International. 2011;206(1):e43-8.
7. Henssge C, Madea B. Estimation of the time since death in the early post-mortem period. Forensic science international. 2004;144.2:167- 75.
8. Powell Robert L, Childs Gregg E. Section 4g. Thermal conductivity. Handbook. Available from: https://web.mit.edu/8.13/8.13c/referencesfall/aip/aip-handbook-section4g.pdf (date of access: 07/17/2020)
9. Sho Shiozawa, Gaylon S. Campbell. Soil thermal conductivity. Remote Sensing Reviews. 1990;5:301-10.
10. Teo CH, Pavita AX, Osman Hajrul, Gani Atija Ajunni, Hamza Nur Hazfalinda. Post mortem changes in relation to different types of clothing. The Malaysian journal of pathology. 2013;35:77-85.
11. Megyesi M, Nawrocki S, Haskell N. Using Accumulated Degree-Days to Estimate the Postmortem Interval from Decomposed Human Remains. Journal of forensic sciences. 2005;50:618-26.
12. Myburgh J, L’Abbé EN, Steyn M, Becker PJ. Estimating the postmortem interval (PMI) using accumulated degree-days (ADD) in a temperate region of South Africa. Forensic Science International. 2013;229(1-3):165.
13. Marhoff SJ, Fahey P, Forbes ShL, Green H. Estimating post-mortem interval using accumulated degree-days and a degree of decomposition index in Australia: a validation study. Australian Journal of Forensic Sciences. 2016;48(1):24-36.
14. Gelderman HT, Boer L, Naujocks T, Jzermans ACMI, Duijst WLJM. The development of a post-mortem interval estimation for human remains found on land in the Netherlands. International Journal of Legal Medicine. 2018;132:863-73.
15. Su Jin Jeong, Sang Hyun Park, Ji Eun Park, Seong Hwan Park, Tae-young Moon, Sang Eon Shin, Jae Won Lee. Extended model for estimation of ambient temperature for postmortem interval (PMI) in Korea. Forensic Science International. 2020;309:110196.
16. Yang M, Li H, Yang T, Ding Z, Wu S, Qiu X, Liu Q. A Study on the Estimation of Postmortem Interval Based on Environmental Temperature and Concentrations of Substance in Vitreous Humor. J Forensic Sci. 2018;63:745-51.
17. Cordeiro, Ordóñez-Mayán, Lendoiro, Febrero-Bande, Vieira DN, Muñoz-Barús JI. A reliable method for estimating the postmortem interval from the biochemistry of the vitreous humor, temperature and body weight. Forensic Sci Int. 2019;295:157-68.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (157), 2020 рік , 378-380 сторінки, код УДК 340.6

10.29254/2077-4214-2020-3-157-378-380