ПАТОГІСТОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕНДОМЕТРІЯ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ЕНДОМЕТРИТІ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Данилюк С. В., Кірія Д. Г., Долгая О. В., Олійник А. Є.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

В аналізі сучасних даних наукової літератури представлений актуальний погляд на проблему безпліддя у жінок. Питання безпліддя продовжують зберігати свою актуальність і статус найбільш пріоритетних напрямків в акушерстві та гінекології в зв’язку зі стабільно високою частотою у світовій популяції і значною поширеністю. Лідируюче місце серед причин маточного фактора безпліддя займає хронічний ендометрит. Під цим захворюванням мається на увазі клініко-морфологічний синдром, який часто ініційований інфекційним агентом, розвивається в результаті самопідтримки запального процесу, в основі якого лежить порушення продукції прозапальних цитокінів, характеризується розвитком стійких анатомічних і функціональних змін в залозистому епітелії матки з порушенням нормальної циклічної трансформації і рецептивності тканини. Основоположним методом його верифікації, як найважливішого чинника маточного безпліддя, а також методом контролю успішності його медикаментозної терапії слід вважати патогістологічне дослідження. Однак класичні морфологічні методи діагностики хронічного ендометриту недосконалі і не дозволяють визначити етіологію, характер процесу, в повній мірі оцінити особливості імунної відповіді і гормонального статусу. Більшість дослідників вважають, що оптимізація діагностики, контроль якості терапії хронічного ендометриту можливі з використанням імуногістохімічного методу. У дослідження ендометріальної дисфункції при хронічному ендометриті доцільно включати маркери імунокомпетентних клітин CD3, CD4, CD8, CD20, CD138, CD56, CD68; маркери естрогену і прогестерону (ER і PR), маркера проліферації Кi-67, маркера стовбурових клітин ендометрію CD44, судинно-ендотеліальних факторів CD34 і VEGF, білка р16 і EBV, як показників інфікованості вірусом папіломи людини і вірусом Епштейн-Барра, антиапоптотичного білка Bcl -2. Така широка панель маркерів сприятиме поліпшенню діагностики та ефективності лікування хронічного ендометриту у жінок з безпліддям.

хронічний ендометрит, безпліддя, патоморфологічні і імуногістохімічні особливості.

1. Tatarchuk TF, German DG, Redko NA. Novoe v diagnostike hronicheskogo endometrita. Zbіrnik naukovikh prac’ Asocіacіі akusherіvgіnekologіv Ukraуni. 2014;1(2):290-3. [in Ukrainian].
2. Liu H, Song J, Zhang F, Li J, Kong W, Lv S, et al. A New Hysteroscopic Scoring System for Diagnosing Chronic Endometritis. Journal of Minimally Invasive Gynecology. 2020;27(5):1127-32.
3. Zargar M, Ghafourian M, Nikbakht R, Mir Hosseini V, Moradi Choghakabodi P. Evaluating Chronic Endometritis in Women with Recurrent Implantation Failure and Recurrent Pregnancy Loss by Hysteroscopy and Immunohistochemistry. Journal of Minimally Invasive Gynecology. 2020;27(1):116-21.
4. Kimura F, Takebayashi A, Ishida M, Nakamura A, Kitazawa J, Morimune A, et al. Review: Chronic endometritis and its effect on reproduction. J Obstet Gynaecol Res. 2019;45(5):951-60.
5. Camden AJ, Szwarc MM, Chadchan SB, DeMayo FJ, O’Malley BW, Lydon JP, et al. Growth regulation by estrogen in breast cancer 1 (GREB1) is a novel progesterone-responsive gene required for human endometrial stromal decidualization. Mol Hum Reprod. 2017;23(9):646-53.
6. Huang JY, Yu PH, Li YC, Kuo PL. NLRP7 contributes to in vitro decidualization of endometrial stromal cells. Reprod Biol Endocrinol. 2017;15(1):66.
7. Tamura I, Shirafuta Y, Jozaki K, Kajimura T, Shinagawa M, Maekawa R, et al. Novel Function of a Transcription Factor WT1 in Regulating Decidualization in Human Endometrial Stromal Cells and Its Molecular Mechanism. Endocrinology. 2017;158(10):3696-707.
8. Tsypurdeeva ND, Shipitsyna EV, Savicheva AM, Gzgzyan AM, Kogan IY. Composition of endometrial microbiota and chronic endometritis severity in patients with in vitro fertilization failures. Is there any connection? Journal of obstetrics and women’s diseases. 2018;67(2):5-15.
9. Burova NA, Zabolotneva KO, Zharkin NA. Rehabilitation of Endometrial Receptivity in Patients with Different Morphological Types of Chronic Endometritis. SOJ Gynecol Obstet Womens Health. 2018;4(2):1-3.
10. Liu L, Huan Y, Guo Y, Chen Y. The іmpact of chronic endometritis on endometrial fibrosis and reproductive prognosis in patients with moderate and severe intrauterine adhesions: a prospective cohort study. Fertil Steril. 2019;111:1002-10.
11. Kolesnichenko AA, Petrov YA. Hronicheskij ehndometrit i nevynashivanie beremennosti. Mezhdunarodnyj zhurnal prikladnykh i fundamentalnykh issledovanij. 2019;10(2):313-7. [in Russian].
12. Sfakianoudis K, Simopoulou M, Nitsos N, Lazaros L, Rapani A, Pantou A, et al. Successful Implantation and Live Birth Following Autologous Platelet-rich Plasma Treatment for a Patient with Recurrent Implantation Failure and Chronic Endometritis. In Vivo. 2019 MarApr;33(2):515-21.
13. Kaluginа LV, Zadorozhnа TD, Yusko TI. Klіnіko-morfologіchnі osoblivostі khronіchnogo sal’pіngooforitu z rіznimi varіantami perebіgu v zhіnok reproduktivnogo vіku. Ukraуnskij zhurnal Perinatologіya і Pedіatrіya. 2019;4(80):16-23. [in Ukrainian].
14. Petrov YA, Alekhina AG, Blesmanovich AE. Aktual’nye nyuansy patogeneza khronicheskogo ehndometrita. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya. 2018;6. Dostupno: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=28155 [in Russian].
15. Vani BS, Vani R, Jijiya Bai P. Histopathological evaluation of endometrial biopsies and curetting’s in abnormal uterine bleeding. Trop J Path Micro. 2019;5(4):190-7.
16. Rohan C, Hilary OD. Biomarkers in abnormal uterine bleeding. Biology of Reproduction. 2019 Dec;101(6):1155-66.
17. Saxena P, Sindhu SG. Endometritis in infertility. Fertil Sci Res. 2018;5:41-7.
18. Kondrikov NI. Patologiya matki. Illyustrirovannoe rukovodstvo. Moskva: Prakticheskaya medicina; 2008. 334 s. [in Russian].
19. Tersoglio AE, Tersoglio S, Salatino DR, Castro M, Gonzalez A, Hinojosa MW, et al. Regenerative therapy by endometrial mesenchymal stem cells in thin endometrium with repeated implantation failure. A novel strategy. JBRA Assist Reprod. 2020;24(2):118-27.
20. Petrov SV, Rajkhlin NT. Rukovodstvo po immunogistokhimicheskoj diagnostike opukholej cheloveka. 4 izd., dop. i pererab. Kazan’; 2012. 624 s. [in Russian].
21. Shilov AV, Mnikhovich MV, Luchinin VV, Vasin IV, Snegur SV, Kazantseva GP, Solomatina LM. Patomorfologicheskaya i immunomorfologicheskaya kharakteristika khronicheskogo endometrita. Vestnik novykh medicinskikh tekhnologij. 2018;4:65-70. [in Russian].
22. Luchko EV, Shtabinskaya TT, Basinskij VA. Ehkspressiya cd44 v strome ehndometriya pri nevynashivanii beremennosti rannikh srokov Reproduktivnoe zdorov’e. Vostochnaya Evropa. 2018;9(4):447-55. [in Russian].
23. Pazhohan A, Amidi F, Akbari-Asbagh F, Seyedrezazadeh E, Aftabi Y, Abdolalizadeh J, et al. Expression and shedding of CD44 in the endometrium of women with endometriosis and modulating effects of vitamin D: A randomized exploratory trial. The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology. 2018 Apr;178:150-8.
24. Dorostghoal M, Ghaffari HO, Moramezi F, Keikhah N. Overexpression of endometrial estrogen receptor-alpha in the window of implantation in women with unexplained infertility. Int J Fertil Steril. 2018;12(1):37-42.
25. Arutyunyan NA, Zuev VM, Ischenko AI, Bryunin DV, Khokhlova ID, Dzhibladze TA. Evaluating the efficiency of immunohistochemical methods in diagnosis of endometrial status in women with uterine infertility. Sovremennye tehnologii v medicine. 2017;9(1):103-8.
26. Mouhayar Y, Sharara FI. G-CSF and stem cell therapy for the treatment of refractory thin lining in assisted reproductive technology. J Assist Reprod Genet. 2017;34(7):831-7.
27. Wu D, Kimura F, Zheng L, Ishida M, Niwa Y, Hirata K, et al. Chronic endometritis modifies decidualization in human endometrial stromal cells. Reprod Biol Endocrinol. 2017;15(1):16.
28. Chistyakova GN, Grishkina AA, Remizova II, Dankova IV, Mikhelson AA. Immunogistokhimicheskaya i morfometricheskaya ocenka tonkogo ehndometriya. Kurskij nauchno-prakticheskij vestnik «Chelovek i ego zdorov’e. 2020;1:37-42. [in Russian].
29. Aganezov SS, Ellinidi VN, Morotskaya AV, Artemyeva AS, Nyuganen AO, Aganezova NV. Osobennosti ehndometrial’noj ehkspressii lejkemiya-ingibiruyushchego faktora u zhenshchin s razlichnym ehstrogen-progesteron-receptornym statusom ehndometriya. Akusherstvo, Ginekologia i Reprodukcia. 2019;13(2):85-94. [in Russian].
30. Ailamazyan EK, Tolibova GKh, Tral TG, Kogan IY, Kvetnoy IM. Features of the expression of sex steroid hormone receptors, proinflammatory markers and the inhibitor of cyclin-dependent kinase p16ink4a in the endometrium in external genital endometriosis. Journal of Obstetrics and Women’s Diseases. 2016;65(3):4-11.
31. Gatagazheva ZM, Uzdenova ZKh, Gatagazheva MM, Sapralieva DO. Hronicheskij ehndometrit v praktike akushera-ginekologa. Sovremennaya nauka: aktual’nye problemy teorii i praktiki. 2017;5:79-81. [in Russian].
32. Grishkina AA, Chistyakova GN, Remizova II, Dankova IV, Melkozerova OA. Morfologicheskie izmeneniya i osobennosti ehkspressii faktorov apoptoza v ehndometrii zhenshchin s besplodiem, obuslovlennym ehndometriozom. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya. 2019;5. Dostupno: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=29270 [in Russian].
33. Ukrainec RV, Korneva YS. Narushenie processa apoptoza kletok ehndometriya na fone gormonal’nogo disbalansa kak klyuchevoj faktor v razvitii ehndometrioza. Problemy ehndokrinologii. 2019;65(2):140-4. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (158), 2020 рік , 13-17 сторінки, код УДК 616-091.8:618.14-002.177

10.29254/2077-4214-2020-4-158-13-17