ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН ПОКАЗНИКІВ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ ОСІБ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ БОДІБІЛДИНГОМ

Лук’янцева Г. В., Пастухова В. А., Бакуновський О. М., Малюга С. С., Олійник Т. М.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Атлетична гімнастика в широкому різноманітті на сьогоднішній день є найпоширенішим засобом фізичної культури і спорту та застосовується для розвитку сили, для формування скелетних м’язів, для схуднення тощо. Бодібілдінг як спеціальна система силових фізичних вправ з різними навантаженнями, спрямована на розвиток м’язової системи спортсмена, поліпшення його статури, розвиток гармонійних фізичних особливостей, збільшення м’язового рельєфу тощо. Бодібілдинг сприяє загальному здоров’ю людини, характеризується багатогранним позитивним впливом на діяльність органів і систем. Частота серцевих скорочень у культуристів демонструє мінливість, яку можна вважати проявом синусової брадикардії. Найзначніший прояв брадикардії в стані спокою зафіксовано у людей, які займаються бодібілдингом протягом 4 років і більше. Величина ударного об’єму крові значно зростає і майже вдвічі перевищує той же показник у нетренованих людей. Означені структурні та функціональні зміни системи кровообігу у спортсменів є адаптацією до специфічних гемодинамічних перевантажень, спричинених систематичними тренуваннями. Хвилинний об’єм крові збільшується на тлі економізації ресурсів серця. Систематичні заняття бодібілдингом високої інтенсивності також призводять до функціонального ремоделювання серця. Загальний периферичний опір у культуристів нижчий, ніж у нетренованих. Систолічний та діастолічний артеріальний тиск у них вищий, ніж у нетренованих осіб. Це може бути пов’язано з тим фактом, що бодібілдинг – це силовий вид спорту, при якому багаторазове напруження м’язів призводить до значної активації пресорного відділу гемодинамічного центру, до посилених симпатичних впливів на судини опору, і як наслідок – до збільшення загального периферичного опору і зростання кров’яного тиску

бодібілдинг, серцево-судинна система, структурно-функціональні зміни, фізичні навантаження.

1. Filippov MM, Davidenko DN. Fiziologicheskie mekhanizmy razvitiya i kompensaczii gipoksii v proczesse adaptaczii k my`shechnoj deyatel`nosti. SPb.- Kiev: BLA; 2010. 260 s. [in Russian].
2. Futornij SM, Imas YeV, Shmatova EA, Glukhovs`kij PV. Osoblivosti imunologichnoyi adaptacziyi pid vplivom znachnikh fizichnikh navantazhen. Naukovij chasopis Naczionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni M.P. Dragomanova. Seriya 15: Naukovo-pedagogichni problemi fizichnoyi kulturi (fizichna kultura i sport). 2018;10(104):93-8. [in Ukrainian].
3. Luk’yantseva GV, Pastukhova VA. Osoblivosti variabelnosti serczevogo ritmu ta dinamiki zbudzhennya u serczi legkoatletiv. Visnik problem biologiyi i mediczini. 2019;3(152):344-6. [in Ukrainian].
4. Rossow LM, Fukuda DH, Fahs CA, Loenneke JP, Stout JR. Natural bodybuilding competition preparation and recovery: A 12-month case study. International Journal of Sports Physiology and Performance. 2013;8(5):582-92.
5. Howe L, Read P, Waldron M. Muscle Hypertrophy: A Narrative Review on Training Principles for Increasing Muscle Mass. Strength and conditioning journal. 2017;39(5):72-81. DOI: 10.1519/SSC.0000000000000330
6. Areta J, Burke L, Camera D, West D, Crawshay S, Moore D. Reduced resting skeletal muscle protein synthesis is rescued by resistance exercise and protein ingestion following short-term energy deficit. American Journal of Physiology – Endocrinology and Metabolism. 2014;306(8):989-97.
7. Schoenfeld BJ, Grgic J, Contreras B, Delcastillo K, Alto A, Haun C, et al. To Flex or Rest: Does Adding No-Load Isometric Actions to the Inter-Set Rest Period in Resistance Training Enhance Muscular Adaptations? A Randomized-Controlled Trial. Frontiers in Physiology. 2020;10:1664-042X.
8. Fernhall B, Denise A, Smith L. Advanced Cardiovascular Exercise Physiology. Br. J. Sports. 2012;13:13-9.
9. Hackett DA, Chow CM. The Valsalva maneuver: its effect on intra-abdominal pressure and safety issues during resistance exercise. J Strength Cond Res. 2013 Aug;27(8):2338-45. DOI: 10.1519/JSC.0b013e31827de07d
10. Bokeryya OL, Yspyryan AYu. Vnezapnaya serdechnaya smert u sportsmenov. Annaly arytmologyy. 2013;10(1):31-9. [in Russian].
11. Myhalyuk Ye, Malakhova S, Lurye K, Levchenko L. EKG-kontrol yak ekspertyza pershoyi liniyi raptovoyi smerti na zanyattyakh iz fizychnogo vyhovannya. Physical Education, Sport and Health Culture in Society. 2016;1(21):199-203. [in Ukrainian].
12. Hagmar M, Berglund B, Brismar K, Hirschberg AL. Body composition and endocrine profile of male Olympic athletes striving for leanness. Clinical Journal of Sport Medicine. 2013;23(3):197-201. DOI: 10.1097/JSM.0b013e31827a8809
13. Trexler ET, Smith-Ryan AE, Norton LE. Metabolic adaptation to weight loss: Implications for the athlete. Journal of the International Society of Sports Nutrition. 2014;11(1):7-11. DOI: 10.1186/1550-2783-11-7
14. Campbell BI, Aguilar DC, Lauren M, Hartke K, Fleming AR, Fox CD, et al. Intermittent Energy Restriction Attenuates the Loss of Fat Free Mass in Resistance Trained Individuals. A Randomized Controlled Trial. Journal of Functional Morphology and Kinesiology. 2020;5(1):2411-42.
15. Loucks AB. The female athlete triad: A metabolic phenomenon. Pensar en Movimiento: Revista de Ciencias del Ejercicio y la Salud. 2014;12(1):1-23.
16. Schoenfeld, BJ, Alto A, Grgic J, Tinsley G, Haun CT, Campbell BI, et al. Alterations in Body Composition, Resting Metabolic Rate, Muscular Strength, and Eating Behavior in Response to Natural Bodybuilding Competition Preparation: A Case Study. Journal of Strength and Conditioning Research. 2020;34(11):1064-101.
17. Helms ER, Aragon AA, Fitschen PJ. Evidence-based recommendations for natural bodybuilding contest preparation: Nutrition and supplementation. Journal of the International Society of Sports Nutrition. 2014:11-20.
18. Robinson SL, Lambeth-Mansell A, Gillibrand G, Smith-Ryan A, Bannock L. A nutrition and conditioning intervention for natural bodybuilding contest preparation: Case study. Journal of the International Society of Sports Nutrition. 2015:12-20. DOI: 10.1186/s12970-015-0083-x
19. Chappell AJ, Simper T, Helms E. Nutritional strategies of British professional and amateur natural bodybuilders during competition preparation. Journal of the International Society of Sports Nutrition. 2019;16(1):1550-83.
20. Roberts BM, Helms ER, Trexler ET, Fitschen PJ. Nutritional Recommendations for Athletes. Journal of Human Kinetics. 2020;71(1):79-89.
21. Safyn RS. Nasosnaya funkcyya serdcza lycz, zanymayushhykhsya bodybyldyngom [dysertacyya]. Kazan: 2002. 137 s. [in Russian].
22. Drezner JA, Fischbach P, Froelicher V, Marek J, Pelliccia A, Prutkin JM, et al. Normal electrocardiographic findings: recognising physiological adaptations in athletes. Br J Sports Med. 2013 Feb;47(3):125-36.
23. Mert KU, Ilgüy S, Dural M, Mert GO. Effects of creatine supplementation on cardiac autonomic functions in bodybuilders. Pacing Clin Electrophysiol. 2017 Jun;40(6):721-7. DOI: 10.1111/pace.13096
24. Borgia JF, Nizet PM, Gliner JA, Horvath SM. Wandering atrial pacemaker associated with repetitive respiratory strain. Cardiology. 2002;69(2):70-3.
25. Papadakis M, Carre F, Kervio G, Rawlins J, Panoulas VF, Chandra N, et al. The prevalence, distribution, and clinical outcomes of electrocardiographic repolarization patterns in male athletes of African/Afro-Caribbean origin. Eur Heart J. 2011 Sep;32(18):2304-13. DOI: 10.1093/eurheartj/ehr140
26. Dembo AG, Zemczovskyj EV. Sportyvnaya kardyologyya. Rukovodstvo dlya vrachej. L.: Medycyna; 1989. 464 s. [in Russian].
27. Vanyushyn YuS, Hajrullyn RR. Fyzycheskaya rabotosposobnost sportsmenov s razlychnymy typamy adaptacyy kardyorespyratornoj systemy. Fyzyologyya cheloveka. 2008;6:131-3. [in Russian].
28. Suman OE, Hasten D, Turner MJ, Rinder MR, Spina RJ, Ehsani AA. Enhanced inotropic response to dobutamine in strength-trained subjects with left ventricular hypertrophy. J Appl Physiol. 2000 Feb;88(2):534-9.
29. D’Andrea A, Limongelli G, Caso P, Sarubbi B, Della Pietra A, Brancaccio P, et al. Association between left ventricular structure and cardiac performance during effort in two morphological forms of athlete’s heart. Int J Cardiol. 2002 Dec;86(2-3):177-84. DOI: 10.1016/s0167-5273(02)00194-8
30. Pinheiro DM, dos Santos MJ, Cury Salemi VM, de Oliveira EP, Verberne HJ, da Rocha ET. Differential effects of variation in athletes training on myocardial morphophysiological adaptation in men: Focus on 123I-MIBG assessed myocardial sympathetic activity. Journal of Nuclear Cardiology. 2014;21:570-7.
31. Pelliccia A, Di Paolo FM, Quattrini FM. Aortic root dilatation in athletic population. Prog Cardiovasc Dis. 2012 Mar-Apr;54(5):432-7.
32. D’Andrea A, Cocchia R, Riegler L, Scarafile R, Salerno G, Gravino R, et al. Aortic root dimensions in elite athletes. Am J Cardiol. 2010 Jun 1;105(11):1629- 34. DOI: 10.1016/j.amjcard.2010.01.028
33. Colliander EB, Tesch PA. Blood pressure in resistance-trained athletes. Can J Sport Sci. 1988 Mar;13(1):31-4.
34. Doleeb S, Kratz A, Salter M, Thohan V. Strong muscles, weak heart: testosterone-induced cardiomyopathy. ESC Heart Fail. 2019 Oct;6(5):1000-4.
35. Hagmar M, Berglund B, Brismar K, Hirschberg AL. Body composition and endocrine profile of male Olympic athletes striving for leanness. Clinical Journal of Sport Medicine. 2013;23(3):197-201. DOI: 10.1097/JSM.0b013e31827a8809

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (158), 2020 рік , 31-35 сторінки, код УДК 796.894:616.12-008

10.29254/2077-4214-2020-4-158-31-35