Марута Н. О., Ярославцев С. О., Каленська Г. Ю.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ДЕПРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ СЕРЕД ПАЦІЄНТІВ З КОГНІТИВНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ПРИ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДАХ


Про автора:

Марута Н. О., Ярославцев С. О., Каленська Г. Ю.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Проблема депресії залишається актуальною протягом багатьох років через надзвичайно широке поширення психічних розладів. За даними різних епідеміологічних досліджень, на депресію страждає від 14 % до 25 % населення. Своєчасне та адекватне лікування розладів настрою є дуже важливою проблемою у всьому світі, оскільки за даними ВООЗ, це одна з основних причин інвалідності серед працездатного населення. Депресія негативно впливає на всі складові життя пацієнтів та їхніх родичів, знижує рівень життя та ступінь соціального функціонування. Важливим аспектом депресивних розладів є те, що вони характеризуються періодичним перебігом, тенденцією до формування стійких форм і становлять значну загрозу через розвиток ризику суїциду у цієї категорії пацієнтів. Але на сучасному етапі розвитку науки і практики виявлення та класифікація депресії в загальній медичній мережі пов’язані зі значними труднощами. Тому дослідження, спрямовані на вивчення клінічних та психопатологічних особливостей у пацієнтів з когнітивними порушеннями при різних типах депресивних розладів, є актуальними та дозволять поліпшити діагностичні критерії та підвищити ефективність лікування різних типів депресивних розладів. Метою дослідження було виявити специфічні прояви емоційних, психомоторних, сомато-вегетативних та сенсорних розладів у пацієнтів з когнітивними порушеннями при різних типах депресивних розладів. Об’єкт і методи дослідження. Було обстежено 362 пацієнтів з когнітивними порушеннями при депресивних розладах (ДР): 123 пацієнтів з рекурентними депресивними розладами (РДР), 141 пацієнтів з біполярними афективними розладами (БАР) та 98 осіб з пролонгованою депресивною реакцією (ПДР). Результати. Були встановлені специфічні клініко-психопатологічні особливості депресивних проявів у пацієнтів з когнітивними порушеннями при різних типах ДР, що виражались в наявності психомоторних, сомато-вегетативних, емоційних та сенсорних порушень. У пацієнтів з РДР були зафіксовані порушення сну та апетиту, зниження ваги, серцево-судинні симптоми, гіпестезія, анестезія, загальмованість рухів, гипомімія, гипотимія, сенситивність, емоційна лабільність та тривога. У пацієнтів з БАР були зафіксовані запори, зниження апетиту і ваги, сексуальні порушення, гіпестезія, сенестопатія, розлади схеми тіла, загальмованість рухів, гипомімія, м’язова адинамія, гипотимія, апатія, емоційна холодність та амбівалентність емоцій. У пацієнтів з ПДР були зафіксовані вегетативно-вісцеральні кризи, головні болі, сексуальні порушення, гастроінтестинальні симптоми, гіперстезія, тривога, гипотимія, відчуття страху, емоційна лабільність та сенситивність. Висновки. Клінічний та психопатологічний аналіз депресивних проявів у пацієнтів з когнітивними розладами при депресивних розладах дозволив виявити специфічні прояви емоційних, психомоторних, сомато-вегетативних та сенсорних розладів, характерних для різних типів депресії, що надалі сприятиме вдосконаленню диференціальної діагностики та профілактичних заходів.

Ключові слова:

пацієнти з когнітивними порушеннями, депресивні розлади, клініко-психопатологічні особливості, емоційні, психомоторні, сомато-вегетативні та сенсорні порушення, рекурентний депресивний розлад, біполярний депресивний розлад, пролонгована депресивна реакція.

Список цитованої літератури:

  1. Marcus M, Yasamy MT, van Ommeren M, Chisholm D, Saxena S. Depression: a global public health concern. Geneva, Switzerland: World Health Organization; 2012. р. 6-8.
  2. Brisa S Fernandes, Leanne M Williams, Johann Steiner, Marion Leboyer, André F Carvalho, Michael Berk. The new field of ‘precision psychiatry’. BMC Medicine. 2017;15:80.
  3. Meeten F, Davey GCL. Mood-as-input hypothesis and perseverative psychopathologies. Clin. Psychol. Rev. 2011;31(8):1259-75. DOI: 10.1016/j.cpr.2011.08.002
  4. Patricia A Arean, Kevin A Hallgren, Joshua T Jordan, Adam Gazzaley, David C Atkins, Patrick J Heagerty, Joaquin A Anguera. The Use and Effectiveness of Mobile Apps for Depression: Results From a Fully Remote Clinical Trial. Journal of Medical Internet Research. 2016 Dec 20;18(12):e330. DOI: 10.2196/jmir.6482
  5. Kompleksnyy plan deystviy v oblasti psikhicheskogo zdorov’ya na 2013-2020 gg. [Internet]. Zheneva: VOZ; 2013. s. 2-37. Dostupno: http:// apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA66/A66_R8-ru.pdf?ua=1 [in Russian].
  6. Kessler RC. The costs of depression. Psychiatr. Clin. North Am. 2012;35(1):1-14.
  7. Iwata M, Ota KT, Duman RS. The inflammasome: pathways linking psychological stress, depression, and systemic illnesses. Brain, Behav. Immun. 2013;31:105-14. DOI: 10.1016/j.bbi.2012.12.008
  8. Elliott R, Zahn R, Deakin J, Anderson I. Affective Cognition and its Disruption in Mood Disorders. Neuropsychopharmacology Reviews. 2011;36:153-82.
  9. Williams LM. Precision psychiatry: a neural circuit taxonomy for depression and anxiety. Lancet Psychiatry. 2016;3:472-80.
  10. Conradi HJ, Ormel J, de Jonge P. Symptom profiles of DSM-IV-defined remission, recovery, relapse, and recurrence of depression: the role of the core symptoms. Depress. Anxiety. 2012;29(7):638-45.
  11. Hasselbalch BJ, Knorr U, Hasselbalch SG, Gade A, Kessing LV. The cumulative load of depressive illness is associated with cognitive function in the remitted state of unipolar depressive disorder. Eur. Psychiatry. 2013;28(6):349-55.
  12. Barbot A, Carrasco M. Emotion and anxiety potentiate the way attention alters visual appearance. Sci. Rep. 2018;8:5938.
  13. Fried EI, Nesse RM. Depression is not a consistent syndrome: an investigation of unique symptom patterns in the STAR*D study. J. Affect. Disord. 2015;172:96-102.
  14. Maruta NO, Panʹko TV, Kalensʹka GYu. Diahnostychni kryteriyi depresyvnykh rozladiv na etapakh nadannya medychnoyi dopomohy. Ukrayinsʹkyy visnyk psykhonevrolohiyi. 2017;25:1(90):135. [in Ukrainian].
  15. Shahyakhmetov FSh, Anokhyn PK, Shamanyna YYu. Vortyoksetyn: mekhanyzmy mulʹtymodalʹnosty y klynycheskaya éffektyvnostʹ. Sotsyalʹnaya y klynycheskaya psykhyatryya. 2016;26(4):84-96. [in Russian].
  16. Vieta E, Sluth LB, Olsen CK. The effects of vortioxetine on cognitive dysfunction in patients with inadequate response to current antidepressants in major depressive disorder: a short-term, randomized, double-blind, exploratory study versus escitalopram. J. Affect. Disord. 2018;227:803-9.

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (158), 2020 рік , 160-166 сторінки, код УДК 616.895.4-036.1-052-008.46

DOI: