НАПРУЖЕНІСТЬ ПРОТИДИФТЕРІЙНОГО ТА ПРОТИПРАВЦЕВОГО ІМУНІТЕТУ У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ДОРОСЛИХ ОСІБ

Ревенко Г. О.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Ефективна антиретровірусна терапія призвела до того, що ВІЛ-інфекція стала керованою хворобою, тому стає актуальне питання про імунопрофілактику інфекційних захворювань серед цих пацієнтів. Дифтерії та правцю можна запобігти лише вакцинацією. Мета дослідження: оцінити стан поствакцинального імунітету проти дифтерії та правця шляхом дослідження серопревалентності антитіл щодо цих інфекцій у ВІЛ-інфікованих дорослих осіб. Об’єкт і методи: обстежено 90 ВІЛ-інфікованих пацієнтів віком від 22 до 60 років (основна група). Групу контролю становили 49 імунокомпетентних добровольців відповідного віку. Визначення рівнів протидифтерійних та протиправцевих антитіл проводилось методом ІФА з використанням діагностичних тест-систем RIDASCREEN Diphtheria IgG та RIDASCREEN Tetanus IgG (R-Biopharm AG, Germany). Статистичну обробку проводили за допомогою ліцензійного програмного продукту STATISTICA v.6.1. Результати дослідження. Визначені суттєві розбіжності між титрами антитоксичних антитіл у ВІЛ-інфікованих та імунокомпетентних дорослих осіб. Медіана протидифтерійних антитіл у ВІЛ-позитивних осіб становила 0,17 (0,09-0,38) МО/мл, що у 6,1 рази нижче ніж у контрольній групі – 1,03 (0,56-1,27) МО/мл (р<0,001 за критерієм Манна-Уітні). Медіана протиправцевих антитіл у основній групі дорівнювала 0,59 (0,28-1,09) МО/мл, що у 2,3 рази менше показника у контрольній групі – 1,33 (1,13-1,45) МО/мл (р<0,001). Незахищений прошарок проти дифтерії серед осіб основної групи становив 93,3% (n=84), проти правця – 52,2% (n=47). Не виявлено вірогідних зв’язків між рівнями антитоксичних антитіл проти дифтерії і правця та кількістю CD4+ T-лімфоцитів у ВІЛ-інфікованих осіб. Висновки. ВІЛ-інфіковані особи дорослого віку є групою ризику щодо потенційного захворювання на дифтерію та правець, оскільки мають низький специфічний імунітет. Це націлює на обов’язковість їх вакцинації проти зазначених інфекційних захворювань.

ВІЛ-інфекція, вакцинація, імунітет, серопревалентність, дифтерія, правець.

1. Bhatt B, Jindal H, Sk S, Malik JS, Sangwan K, Resident J. Vaccination in HIV positive adults: need to address. Hum Vaccin Immunother. 2014 Oct;10(10):3011-2. DOI: 10.4161/21645515.2014.971645
2. Cioe PA, Melbourne K, Larkin J. An immunization update for HIV-infected adults in the United States: review of the literature. J Assoc Nurses AIDS Care. 2015 Mar-Apr;26(2):201-7. DOI: 10.1016/j.jana.2014.11.006
3. Bonanni P, Bonaccorsi G, Lorini C, Santomauro F, Tiscione E, Boccalini S, et al. Focusing on the implementation of 21st century vaccines for adults. Vaccine. 2018 Aug 28;36(36):5358-65. DOI: 10.1016/j.vaccine.2017.07.100
4. Cunha GH, Galvao MT, Medeiros CM, Rocha RP, Lima MA, Fechine FV. Vaccination status of people living with HIV/AIDSin outpatient care in Fortaleza, Ceará, Brazil. Braz J Infect Dis. 2016 Sep-Oct;20(5):487-93. DOI: 10.1016/j.bjid.2016.07.006
5. Rubin LG, Levin MJ, Ljungman P, Davies EG, Avery R, Tomblyn M, et al. 2013 IDSA clinical practice guideline for vaccination of the immunocompromised host. Clin Infect Dis. 2014 Feb;58(3):309-18. DOI: 10.1093/cid/cit816
6. Lopez A, Mariette X, Bachelez H, Belot A, Bonnotte B, Hachulla E, et al. Vaccination recommendations for the adult immunosuppressed patient: a systematic review and comprehensive field synopsis. J Autoimmun. 2017 Jun;80:10-27. DOI: 10.1016/j.jaut.2017.03.011
7. Geretti AM, Brook G, Cameron C, Chadwick D, French N, Heyderman R, et al. British HIV Association Guidelines on the Use of Vaccines in HIV-Positive Adults 2015. HIV Med. 2016;17(3):2-81. DOI: 10.1111/hiv.12424
8. Arvas A. Vaccination in patients with immunosuppression. Turk Pediatri Ars. 2014 Sep 1;49(3):181-5. DOI: 10.5152/tpa.2014.2206
9. Crum-Cianflone NF, Sullivan E. Vaccinations for the HIV-Infected Adult: A Review of the Current Recommendations, Part I. Infect Dis Ther. 2017 Sep;6(3):303-31. DOI: 10.1007/s40121-017-0166-x
10. Guidelines for the Prevention and Treatment of Opportunistic Infections in HIV-Infected Adults and Adolescents [Internet]. AIDSinfo; 2018. Available from: https://aidsinfo.nih.gov/guidelines
11. Revenko GО, Маvrutenkov VV. Imunna vidpovid doroslykh liudei, yaki zhyvut z VIL-infektsiieiu, na vvedennia dyfteriinoho ta pravtsevoho anatoksyniv (ohliad literatury). Aktualna Infektolohiia. 2018;6(1):7-11. DOI: 10.22141/2312-413x.6.1.2018.125629 [in Ukrainian].
12. Pinto Neto LFDS, Vieira JV, Ronchi NR. Vaccination coverage in a cohort of HIV-infected patients receiving care at an AIDS outpatient clinic in Espírito Santo, Brazil. Braz J Infect Dis. 2017 Sep-Oct;21(5):515-9. DOI: 10.1016/j.bjid.2017.03.021
13. Poland GA, Whitaker JA, editors. Vaccinations. St. Louis, Missouri: Elsevier; 2019. 400 p. DOI: 10.1016/C2017-0-00341-5
14. Volokha AP, Raus IV, Donskoi BYe, Chernyshova LI, Chernyshov VP. Imunitet proty dyfterii ta pravtsia v ditei z VIL-infektsiieiu. Zdorove rebenka. 2016;7(75):124-9. DOI: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.7.75.2016.86738 [in Ukrainian].
15. Shetty VU, Chaudhuri P, Sabella C. Rationale for the Immunization Schedule: Why Is It the Way It Is? Pediatr Rev. 2019 Jan;40(1):26-36. DOI: 10.1542/pir.2018-0033

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (158), 2020 рік , 178-182 сторінки, код УДК 616.98:578.828ВІЛ-053.8:612.07:616.931:616.98

10.29254/2077-4214-2020-4-158-178-182