КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТОК З ЕНДОМЕТРІОЗ- АСОЦІЙОВАНИМ БЕЗПЛІДДЯМ

Хміль С. В., Кулик І. І.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Незважаючи на те, що з моменту першої згадки про ендометріоз як захворювання минуло чимало часу, патогенез даного захворювання до кінця не вивчений, так само як немає чіткого визначення чому ендометріоз провокує безпліддя. Тому, метою нашого дослідження було проаналізувати клінічні характеристики пацієнток з ендометріоз-асоційованим безпліддям залежно від проведеного лікування ендометріоїдних кіст. У дослідженні проаналізовано дані медичних карт 114 жінок віком від 21 до 40 років з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким проводилось лікування у медичному центрі «Клініка професора С. Хміля». У контрольну групу увійшло 30 жінок з трубно-перитонеальним фактором безпліддя. Аналіз результатів дослідження свідчить про відсутність відмінностей по віковому розподілу серед пацієнток різних груп. Під час аналізу даних щодо розподілу жінок з ЕАБ за тривалістю безпліддя залежно від його типу встановлено, що найчастіше у перших 5 років діагностованого безпліддя у клініку репродуктології зверталися неоперовані жінки з монолатеральними ендометриоїдними кістами, тоді як протягом 10 років за медичною допомогою зверталися практично всі жінки з ендометріоз-асоційованим безпліддям. Обтяжений репродуктивний анамнез мав місце у всіх жінок з ЕАБ. Серед клінічних проявів больового синдрому у жінок з ЕАБ переважали альгоменорея і диспареунія у жінок з моно- або білатеральними кістами на раніше прооперованому яєчнику. У структурі екстрагенітальних захворювань у всіх дослідних групах переважала урогенітальна інфекція. У структурі гінекологічних захворювань в пацієнток з ЕАБ переважав хронічний сальпінгоофорит. При розподілі пацієнток з ЕАБ залежно від кількості кіст в ураженому яєчнику встановлено, що у найбільшої кількості жінок виявлено одну кісту. Отже, до факторів ризику розвитку ендометріоз-асоційованого безпліддя відносяться гормональний дисбаланс, запальні захворювання жіночих статевих органів, наявність в анамнезі оперативних втручань, штучних переривань вагітності, патологічних пологів. Застосування допоміжних репродуктивних технологій з метою лікування ендометріозасоційованого безпліддя в однаковій мірі потребують як неоперовані жінки, так і ті, в анамнезі яких було проведено хірургічне лікування ендометріоїдних кіст.

: ендометріоз, безпліддя, клінічна характеристика

1. Zaharenko OS, Yuzko OM, Zaharenko LV. Genitalnuy endometrioz yak pruchuna zhinochogo bezplidya. Neonatologiya, hiryrgiya ta perenatalna diagnostuka. 2013;3.1(7):76-9. [in Ukrainian].
2. Yyzko OM. Dopomizhni reprodyktuvni texnologiyi Ukrayinu – 25 rokiv yspihy. Zbirnuk naykovux prats Asociaciyi akusher-ginekologiv Ukrayinu. 2016;2(38):393-5. [in Ukrainian].
3. Giudice LC, Swiersz LM, Burney RO. Endometriosis. 6th ed. Elsevier New York; 2010.
4. Bulun SE. Endometriosis. N Engl J Med. 2009;360(3):268-79.
5. Giudice LC. Clinical Practice: Endometriosis. N Engl J Med. 2010;362:2389-98.
6. Prescott J, Farland LV, Tobias DK, Gaskins AJ, Spiegelman D, Chavarro JE, et al. A prospective cohort study of endometriosis and subsequent risk of infertility. Hum Reprod. 2016;31:1475-82.
7. Kycherina NS. Optumizaciya laparoscopichnogo likyvannya khvorykh z apopleksiyeyu yayechnuka [avtoreferat]. Kharkiv; 2009. 21 s. [in Ukrainian].
8. Parasar P, Ozcan P, Terry KL. Endometriosis: epidemiology, diagnosis and clinical management. Curr. Obstet. Gynecol. Rep. 2017;6:34-41.
9. Taylor RN, Lebovic DI. Endometriosis and infertility. New York: Elsevier; 2009. р. 577-95.
10. McLeod BS, Retzolff MG. Epidemiology of endometriosis: an assessment of risk factors. Clin Obstet Gynecol. 2010 Jun;53(2):389-96. DOI: 10.1097/ GRF.0b013e3181db7bde
11. Adamyan LV, Aznaurova YaB. Molekulyarnyye aspekty patogeneza endometrioza. Problemy reproduktsii. 2015;21(2):66-77. DOI: 10.17116/ repro201521266-77 [in Russiаn].
12. Ferraro S, Esposito F, Abbamonte LH, Anserini P, Remorgida V, Ragni N. Quality of sex life in women with endometriosis and deep dyspareunia. Fertil Steril. 2005;83:573-9.
13. Fauconnier A, Chapron C, Dubisson J-B, Vieira M, Bousset B, Bréart G. Relation between pain symptoms and the anatomic location of deep infiltrating endometriosis. Fertil Steril. 2002;78:719-26.
14. Vercellini P. Endometriosis: what a pain it is. Semin Reprod Endocrinol. 1997;13:251-61.
15. Jarząbek-Bielecka G, Radomski D, Mizgier M, Wilczak M, Durda M, Kaczmarek M, et al. Dyspareunia and algomenorrhea in women with endometriosis – clinical aspects of dienogest therapy. Curr. Gynecol. Oncol. 2014;12(4):271-7.
16. Harada T. Dysmenorrhea and endometriosis in young women. Yonago Acta Med. 2013;56(4):81-4.
17. Bulletti C, De Ziegler D, Polli V, Del ferro E, Palini S, Flamigni C. Characteristics of uterine contractility during menses in women with mild to moderate endometriosis. Fertile Steril. 2002;77:1156-61.
18. Dzorayeva SK, Goncharenko VV, Ynychko SV, Bilyayev GM, Sobol NV, Schogolyeva OV, Babyta AR. Kliniko-epidemiologichni aspektu khronichnykh urogenitalnykh zakhvoryuvan pry protozoyniy invaziyi Trichomonas vaginalis. Dermatologiya ta venerologiya. 2017;1(75):34-9. [in Ukrainian].
19. Goyal MK, Teach SJ, Badolato GM, Trent M, Chamberlain JM. Universal Screening for Sexually Transmitted Infections among Asymptomatic Adolescents in an Urban Emergency Department: High Acceptance but Low Prevalence of Infection. J Pediatr. 2016 Apr;171:128-32. DOI: 10.1016/j.jpeds.2016.01.019
20. Leyland N, Casper R, Laberge P, Singh SS, SOGC. Endometriosis: diagnosis and management. J Obstet Gynaecol Can. 2010;32(7.2):1-32.
21. Uncu G, Kasapoglu I, Ozerkan K, Seyhan A, Oral Yilmaztepe A, Ata B. Prospective assessment of the impact of endometrium as and their removal on ovarian reserve and determinants of the rate of decline in ovarian reserve. Hum Reprod. 2013;28(8):2140-5.
22. Nowak-Psiorz I, Ciećwież S, Brodowska A, Starczewski A. Treatment of ovarian endometrial cysts in the context of recurrence and fertility [published online as ahead of print on January 15, 2019]. Adv Clin Exp Med. 2019;28(3):407-13. DOI: 10.17219/acem/90767
23. Ofer A, Shulman LP, Singh SS. Improving the Treatment and Management of Endometriosis: Improving the treatment and management of endometriosis: An overview of current and novel approaches. Am J Obstet Gynecol. 2015;19:2540-3.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (158), 2020 рік , 214-218 сторінки, код УДК 618.15-007.62+618.177

10.29254/2077-4214-2020-4-158-214-218