РЕМОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ПЕРИВУЛЬНАРНОЇ ДІЛЯНКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ПРИ ЗШИВАННІ РАНОВОГО ДЕФЕКТУ МОНОВОЛОКНИСТИМ ШОВНИМ МАТЕРІАЛОМ МОДИФІКОВАНИМ L-АРГЕНІНОМ

Білаш В. П.

МОРФОЛОГІЯ

Наукова стаття

В роботі досліджені морфологічні аспекти перебудови структурних компонентів дванадцятипалої кишки кролів при оперативному втручанні і зшиванні ранового дефекту синтетичною монофіламентною ниткою Десмосін модифікованої L-аргініном. Для визначення основних морфологічних показників біоптати дванадцятипалої кишки вилучались і ущільнювались у парафін та в епоксидну смолу за загальноприйнятими методиками. З парафінових блоків виготовлялись напівтонкі зрізи завтовшки 4-5 мкм, які потім фарбували гематоксиліном і еозином, за ван Гізоном з дофарбуванням по Харту. З епоксидних блоків виготовляли тонкі зрізи завтовшки 1-2 мкм і фарбували метиленовим синім та толуїдиновим синім. Морфометрично встановлювались середні розміри кишкової стінки, а саме: середня загальна товщина кишкової стінки; середня товщина слизової оболонки; середня товщина підслизової оболонки; середня товщина м’язової оболонки; середня товщина серозної оболонки. Визначали морфометричну характеристику елементів гемомікроциркуляторного русла. Вимірювали середню висоту ворсинок, середню апікальну ширину ворсинок, середню базальну ширину ворсинок, середній діаметр просвіту лімфатичної судини ворсинок, середню глибину крипт, середній діаметр крипт. Паралельно з цим підраховувалась середня кількість структурних елементів слизової оболонки дванадцятипалої кишки у ворсинках: середня кількість стовпчастих епітеліоцитів з облямівкою; середня кількість келихоподібних клітин; середня кількість ендокриноцитів; середня кількість інтраепітеліальних лімфоцитів; у криптах: середня кількість стовпчастих епітеліоцитів; середня кількість келихоподібних клітин; середня кількість клітин Панета; середня кількість ендокриноцитів. Визначено, що при використанні даної модифікованої нитки перебіг фаз запалення і формування сполучнотканинного рубця відбувається більш реактивно, що позитивно впливає на післяопераційний перебіг. Реакція кишкової стінки і її оболонок свідчать про проходження в ній запального процесу з залученням до нього усіх її оболонок і набряком сполучнотканинного компоненту в наслідок чого в підслизовій оболонці спостерігається скупчення лейкоцитарного інфільтрату. Судинна реакція у відповідь на імплантацію шовного матеріалу полягала у слизовій оболонці розширенням артеріол і венул у ранні терміни спостереження та звуженням капілярів; в підслизовій оболонці: розширенням артеріол в цей же період експерименту та звуженням капілярів і венул на ранніх етапах експерименту. Ворсинчастий компонент слизової оболонки клубової кишки перивульнарної зони на світлооптичному рівні візуалізувався з елементами набряку, про що свідчить збільшення на ранніх термінах спостереження середнього показника висоти ворсинок, середнього показника апікальної ширини ворсинок і середнього показника базальної ширини ворсинок. Визначено, що реакція лімфатичних капілярів ворсинок слизової оболонки клубової кишки носить змішаний характер і пов’язана з фазами протікання запального процесу і формування сполучнотканинного рубця.

клубова кишка, моноволокнистий шовний матеріал, L-аргінін, гемомікроциркуляторне русло, крипта, ворсинка, епітеліоцити, келихоподібні клітини, клітини Панета.

1. Dryzhak VI, Dombrovych MI. Rak molochnoyi zalozy. Ternopilʹ: Ukrmedknyha; 2015. 152 s. [in Ukrainian].
2. Bilash SM. Vplyv kriokonservovanoyi platsenty na morfofunktsionalʹnyy stan ekzokrynotsytiv vorotarnykh zaloz shlunka pry zapalʹnykh protsesakh. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2013;2(99):224-7. [in Ukrainian].
3. Demchenko VI. Relaparatomiya v lechenii oslozhneniy posleoperatsionnogo perioda [dissertatsiya]. Novgorod: NovGU; 2010. 18 s. [in Russian].
4. Timerbulatov VM, Fayazov RR, Khasanov AG, Timerbulatov MV, Urazbakhtin IM. Khirurgiya abdominal’nykh povrezhdeniy. M.: MEDpress-inform; 2005. 256 s. [in Russian].
5. Desyaterik VI, Mikhno SP, Bogatyrev MB, Tretyak YeI. Struktura i kharaktery posleoperatsionnykh oslozhneniy u postradavshikh sochetannoy abdominal’noy travmoy. Kharkiv surgical school. 2014;65(2):105-7. [in Russian].
6. Pronina OM, Koptev MM, Bilash SM, Yeroshenko GA. Response of hemomicrocirculatory bed of internal organs on various external factors exposure based on the morphological research data. World of medicine and biology. 2018;1(63):153-7. DOI: 10.26.724 / 2079-8334-2018- 1-63-153-157
7. Sydorenko M. Structural organization of the of laboratory animals in normal and in a comparative view aspect. Reports of morphology. 2019;25(2):72-7. DOI: 10.1393/morphology – journal -2019-25(2)-10

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (158), 2020 рік , 264-268 сторінки, код УДК 616.342-001.4-089.84:615,468,67:54-116]-018-092.9

10.29254/2077-4214-2020-4-158-264-268