ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНА РЕФЛЮКСНА ХВОРОБА ТА ГЕЛІКОБАКТЕРНА ІНФЕКЦІЯ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С З РІЗНИМ ТРОФОЛОГІЧНИМ СТАТУСОМ

Дербак М. А., Данканич Є. Е., Ганич О. Т.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Широке розповсюдження хронічного гепатиту (ХГС) часто веде до поєднаного його перебігу із іншими хворобами шлунково-кишкового тракту, особливо верхніх відділів. Мета дослідження. Вивчити частоту гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) та поширеність гелікобактерної інфекції (Нр) у хворих на ХГС з різним трофологічним статусом. Об’єкт і методи. Обстежено 150 хворих на ХГС. Усім хворим проведено ФЕГДС, та визначено Нр за допомогою швидкого уреазного тесту (CLO-test) та стул-тесту (CITO TEST, виробник ООО «Фармаско»). Сформовано дві групи: 1 група – n=35 хворих на ХГС з підвищеною масою тіла (ПМТ) і 2 група, n= 115 хворих на ХГС з нормальною масою тіла (НМТ). Результати досліджень. Встановлено, що у 35,3% хворих на ХГС реєструється ГЕРХ, причому достовірно частіше у осіб з ПМТ, а ніж з НМТ (48,6% проти 31,3%, p<0,05). Ендоскопічно, у хворих на ХГС+ПМТ частіше зареєстровано ступінь ураження слизової LA-B (72,7%), а у хворих на ХГС+НМТ – LA-А (69,4%). Частота Hp у хворих на ХГС складає 34,7% (52 із 150), без достовірної різниці між хворими з ПМТ і НМТ. Висновок. У хворих на ХГС виявлена висока частота ГЕРХ і Нр, що обумовлює необхідність розробки ерадикаційної схеми лікування, яка була би найбільш ефективною, але водночас досить безпечною і навіть щадною по відношенню до ураженої печінки.

хронічний гепатит С, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гелікобактер пілорі, трофологічний статус.

1. Unifikovany`j klinichny`j protokol pervy`nnoyi, vtory`nnoyi (specializovano), trety`nnoyi (vy`sokospecializovanoyi) medy`chnoyi dopomogy`. Virusny`j gepaty`t S u dorosly`kh. Ky`yiv: 2016. 56 s. [in Ukrainian].
2. Marinho RT, Barreira DP. Hepatitis C, stigma and cure. World J. Gastroenterol. 2013;19(40):6703-9.
3. WHO. Global Hepatitis Report. Geneva: WHO; 2017 April. р. 13-4. [Internet]. Available from: http://apps.who.int/iris/bitstream/handle/ 10665/255016/9789241565455-eng. pdf; jsessionid=1325BE28DB7 D6667E5D 40 D85D9CB48D6?sequence=1
4. Babak OYa. Gastroezofagal’naja reflyuksnaja bolezn’. Ot teorii k praktike. Suchasna gastroenterologiya. 2014;4(78):38-46. Dostupno: http:// nbuv.gov.ua/UJRN /SGastro_ 2014_4_8 [in Russian].
5. Derbak MA. Kliniko-patogenety`chna rol` virusa gepaty`tu S u rozvy`tkovi autoimunny`kh procesiv pidshlunkovoyi zalozy`. Vestny`k kluba Pankreatologov. 2014;3(24):20-3. [in Ukrainian].
6. Derbak MA, Boldizhar PO. Korrekciya dislipidemii u bol’nyh komorbidnoj patologiej pecheni. Medicinskie novosti Gruzii. 2014;1(226):25-31. [in Russian].
7. Hope VD, Eramova I, Capurro D, Donoghoe MC. Prevalence and estimation of hepatitis B and C infections in the WHO European Region: a review of data focusing on the countries outside the European Union and the European Free Trade Association. Epidemiology and Infection. 2013;142(2):1-17.
8. Klyaritskaya IL, Krivoj VV, Matrau Sifallah. Rol’ Helicobacter pylori u pacientov s HCV associirovannymi hronicheskim gepatitom i cirrozom pecheni. Krims’kij terapevtichnij zhurnal. 2014;1:63-172. [in Russian].
9. Lee M, Yang H, Lu S. Chronic hepatitis C virus infection increases mortality from hepatic and extrahepatic diseases: A community-based longterm prospective study. J. Infect. Dis. 2012;206(4):469-77.
10. Tkach SM. Sovremennye podhody k lecheniyu gastroezofageal’noj reflyuksnoj bolezni u bol’nyh s ozhireniem. Suchasna gastroenterologiya. 2009;1(45):46-50. [in Russian].
11.  Bor S. Worldwide Epidemiology of Gastroesophageal Disease. WGO Handbook on Heartburn: A Global Perspective. World Dig Health Day. 2015. p. 12-4.
12. El-Serag HB, Sweet S, Winchester CC, Dent J. Update on the epidemiology of gastro-oesophageal reflux disease: a systematic review. Gut. 2014 Jun;63(6):871-80. DOI: 10.1136/gutjnl-2012-304269
13. Kon’kova LA, Kon’kov AV. Gastroezofageal’naya reflyuksnaya bolezn’: vnepishchevodnye proyavleniya. Medicinskij vestnik MVD. 2016;2(81):41- 50. [in Russian].
14. Gyawali CP, Kahrilas PJ, Savarino E, Zerbib F, Mion F, Smout AJPM, et al. Modern diagnosis of GERD: the Lyon Consensu. Gut. 2018 Jul;67(7):1351- 62. DOI: 10.1136/gutjnl-2017-314722
15. Philip O. Katz, Lauren B. Gerson, Marcelo F. Vela. Guidelines for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease. Am J Gastroenterol. 2013;108:308-28. DOI: 10.1038/ajg.2012.444

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 1 (153), 2019 рік , 85-89 сторінки, код УДК 616.36-002.2-022.7:578.833.2+616.333-008.6+616.33 022.7: 579.835.12+ 616 -008.9

10.29254/2077-4214-2019-4-1-153-85-89