ВПЛИВ ВОЛЕМІЧНОГО СТАТУСУ ПАЦІЄНТА В ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ НА ПОКАЗНИКИ ГЕМОДИНАМІКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

Машин О. М., Кобеляцький Ю. Ю.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

У роботі проведено дослідження впливу цілеспрямованої інфузійної терапії на зміни основних показників гемодинаміки на різних етапах анестезіологічної допомоги при лапароскопічних втручаннях. Обстежено 40 пацієнтів при проведенні лапароскопічної холецистектомії, які були розділені на три групи: 1 група (контрольна, n=20) – волемічно стабільних пацієнтів, інфузія у яких проводилася кристаллоїдами зі швидкістю 1 мл/кг/год; 2 група (респондери, n=10), пацієнтам даної групи проводилася корекція волемічнго статусу в передопераційному періоді згідно алгоритму побудови тактики інфузійної терапії, заснованому на динаміці показників ударного обсягу; 3 група (респондери, n=10) – пацієнтам проводилася інфузійна терапія без корекції волемічного статусу на розсуд анестезіолога. Дослідження проводилося на етапах: від початку (на операційному столі), фаза індукції, інтубація, накладення карбоксіперітонеуму, основного наркозу, десуфляції, екстубації. В результаті проведеного дослідження, показники системної гемодинаміки у всіх групах мали закономірні коливання під час анестезіологічної підготовки пацієнтів, під час накладення карбоксіперітонеуму і на етапі закінчення оперативного втручання. У пацієнтів 3-ї групи, які були респондерами і у яких не була проведена корекція клінічно прихованої гіповолемії, були відзначені більш виражені коливання гемодинамічних показників (систолічного і середнього АТ), що було обумовлено коливаннями переднавантаження, в порівнянні з пацієнтами контрольної і групою респондерів з проведенням цільової волемічної корекції. При вивченні показників центральної гемодинаміки, значення ударного обсягу в 3-й групі пацієнтів на етапі індукції було вище на 13,8 % і 15,8 %, а на етапі екстубації навпаки було нижче на 9,8 % і на 5,3 % в порівняно з 1-ю і 2-ю групами дослідження відповідно (p<0,05) При порівняльному аналізі рівня серцевого викиду на 2 етапі у пацієнтів 3-ї групи він був достовірно вище на 7,8 % і 9,5 % в порівнянні з 1-ю і 2-ю групами відповідно. На етапі базис наркозу було відзначено зниження серцевого викиду в 3-й групі на 3,6 % (p=0,11) і 11,7 % (p=0,04) в порівнянні з пацієнтами 1-ї та 2-ї груп відповідно. На етапі екстубації виявлена тенденція до підвищення на 5,6 % серцевого викиду в 2-й групі респондерів з проведенням корекції волемічного статусу в порівнянні з пацієнтами 3-ї групи. Таким чином, використання тестів у передопераційному періоді дозволяє прогнозувати подальше збільшення серцевого викиду на інфузійне навантаження, що дає можливість ідентифікувати групу потенційних респондерів, які потребують корекції волемічного статусу.

інфузійна терапія, холецистектомія, лапароскопія, esCCO-моніторинг, анестезіологія.

1. Joshi GP. Intraoperative fluid restriction improves outcome after major elective gastrointestinal surgery. Anesth Analg. 2005 Aug;101(2):601-5.
2. Fraind DB, Slagle JM, Tubbesing VA, Hughes SA, Weinger MB. Reengineering intravenous drug and fluid administration processes in the operating room: step one: task analysis of existing processes. Anesthesiology. 2002 Jul;97(1):139-47. DOI: 10.1097/00000542-200207000-00020
3. Kuzkov VV, Kirov MYu. Invazivnyy gemodinamicheskiy monitoring v intensivnoy terapii i anesteziologii. Arkhangelsk: Severnyy gosudarstvennyy meditsinskiy universitet; 2015. 392 s. [in Russian].
4. Kuzkov VV, Kirov MYu. Optimizatsiya gemodinamiki v perioperatsionnom periode. Vestnik anesteziolgii i reanimatologii. 2012;5:56-66. [in Russian].
5. Zausig YA, Weigand MA, Graf BM. Perioperative fluid management: an analysis of the present situation. Anaesthesist. 2006 Apr;55(4):371-90.
6. Ishihara H, Okawa H, Tanabe K, Tsubo T, Sugo Y, Akiyama T, et al. A new non-invasive continuous cardiac output trend solely utilizing routine cardiovascular monitors. J Clin Monit Comput. 2004;18:313-20.
7. Sugo Y, Ukawa T, Takeda S, Ishihara H, Kazama T, Takeda Z. A novel continuous cardiac output monitor based on pulse wave transit time. Conf Proc IEEE Eng Med Biol Soc. 2010;2010:2853-6.
8. Sugo Y, Sakai T, Terao M, Ukawa T, Ochiai R. The comparison of a novel continuous cardiac output monitor based on pulse wave transit time and echo doppler during exercise. Conf Proc IEEE Eng Med Biol Soc. 2012 Aug;2012:236-9.
9. Brandstrup B, Svendsen PE, Rasmussen M, Belhage B, Rodt SA, Hansen B, et al. Which goal for fluid therapy during colorectal surgery is followed by the best outcome: near-maximal stroke volume or zero fluid balance? Br J Anaesth. 2012 Aug;109(2):191-9. DOI: 10.1093/bja/ aes163
10. Volkov PA, Sevalkin SA, Churadze BT, Volkova YuN, Gurianov VA. Tselenapravlennaya infuzionnaya terapiya na osnove neinvazivnogo gemodinamicheskogo monitoringa esCCO. Anetseziologiya i renaimatologiya. 2015;60(4):19-23. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 1 (153), 2019 рік , 109-113 сторінки, код УДК 617.51-001.4

10.29254/2077-4214-2019-4-1-153-109-113