ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОРКОВОГО ЕЛЕКТРОГЕНЕЗУ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ГІПОКСИЧНИМИ УРАЖЕННЯМИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Родинський О. Г., Писаревська К. В., Чобіток Л. О.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

У роботі проведений аналіз досліджень, присвячених особливостям формування коркового електрогенезу у дітей дошкільного віку з гіпоксичними ураженнями центральної нервової системи. У зв’язку із розширенням проведення реанімаційних заходів великій кількості новонароджених, зростає необхідність у ранній діагностиці пошкодження головного мозку, у дітей, які перенесли важку гіпоксію та отримували тривалу респіраторну терапію, тому що однією з основних причин пошкодження мозку новонароджених дітей є перинатальна гіпоксична ішемія, тому автор статті приділяє саме цим питанням найбільше уваги. В першу чергу це стосується питань розкриття патогенезу гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, що дозволяє виявити особливості розвитку цього захворювання, а також його можливі наслідки: (дитячий церебральний параліч (ДЦП), синдром дефіциту уваги і гіперактивності, епілепсія, тощо. У наших подальших дослідженнях будуть запропоновані кількісні критерії оцінювання ступеня враженості гіпоксичних уражень ЦНС, за параметрами електричної активності головного мозку; буде оцінено при яких вихідних значеннях електричної активності головного мозку у дітей з постгіпоксичним ураженням є ризик розвитку неврологічних відхилень центральної нервової системи; буде проведена оцінка ризиків інвалідності, для того щоб покращити якість життя дітей.

гіпоксія, гіпоксично-ішемічні ураження центральної нервової системи, ішемічна енцефалопатія, електроенцефалографія, електроенцефалограма (ЕЕГ).

1. Kosenkova TV, Shchelkova OYu, Ovchinnikov BV. Osobennosti povedencheskoy regulyatsii u yunoshey, perenosshikh perinatal’noye gipoksicheskoye porazheniye TSNS. Vestnik SGMA. 2015;14(3):67-73. [in Russian].
2. Sal’kov BH, Levchenkova VD. Osobennosti neyrooftal’mologicheskoy simptomatiki u detey s detskim tserebral’nym paralichom. Materialy 7-oy mezhregion. nauchn.-praktich. konf. «Aktual’nyye voprosy nevrologii». Novosibirsk: 2009. s. 44-8. [in Russian].
3. Kozhushko NYu. Vozrastnyye osobennosti formirovaniya bioelektricheskoy aktivnosti mozga u detey s otdalonnymi posledstviyami perinatal’nogo gipoksicheskogo porazheniya TSNS. Fiziologiya cheloveka. 2007;1:5-14. [in Russian].
4. Kosenkova TV, Yeliseyeva IN, Gombalevskaya MS. Vliyaniye posledstviy perinatal’nogo porazheniya TSNS na formirovaniye agressivnogo povedeniya v detskom vozraste. Materialy rossiyskogo foruma «Pediatriya Sankt-Peterburga: opyt innovatsii, dostizheniya». SPb.: 2011. s. 41-57. [in Russian].
5. Pal’chik AB, Shabalov NP. Gipoksicheski-ishemicheskaya entsefalopatiya novorozhdennykh. MEDpress inform. M.: 2009. s. 253. [in Russian].
6. Badawi N, Kurinczuk JJ, Keogh JM, Alessandri LM. Anterpartum risk factors for newborn encephalopathy: the Western Australian case-control study. B.M.J. 2008;317:1549-53.
7. Pin TW, Eldridge B, Galea MP. A review of developmental outcomes of term infants with postasphyxia neonatal encephalopathy. Eur J Paediatr Neurol. 2009 May;13(3):224-34.
8. Volodin NN, Medvedev MI, Rogatkin SO. Novyye podkhody k diagnostike perinatal’nykh porazheniy nervnoy sistemy u detey pervogo goda zhizni i ikh klassifikatsiya. Tekst. Pediatriya. 2008;1:5-9. [in Russian].
9. Sal’kov VN. Morphological changes of primary visual cortex (area 17) at perinatal brain lesion. New horizons in pediatric neurology, neurosurgery and neurofibromatosis. Eliat, Israel; 2009. p. 235-6.
10. Kutin VA, D’yakonova YeN. Funktsional’nyye i ul’trazvukovyye metody issledovaniya v prakticheskoy meditsine. Tekst. Ivanovo: IPK «PresSto»; 2009. s. 78-86. [in Russian].
11. Hebebrand J. A genome-wide scan for attention-deficit/hyperactivity disorder in 155 German sib-pairs. Text. Molecular Psychiatry. 2006;11:196-205.
12. Chabot R, Serfontein G. Qualitative electroencephalographic profiles of children with attention deficit hyperactivity disorder. Text. Boil. Psychiatry. 1996;40:951-63.
13. Mikhaylichenko NV. Sindrom defitsita vnimaniya s giperaktivnost’yu u detey. Tekst. Ros. vestn. perinatologii i pediatrii. 2001;46(3):46-9. [in Russian].
14. Foreman DM. Attention deficit hyperactivity disorder: legal and ethical aspects. Text. Archives of Disease in Childhood. 2006;91:192-4.
15. Volodin NN. Perinatal’naya meditsina: problemy, puti i usloviya ikh resheniya. Tekst. Pediatricheskiy zhurn. im. G.N. Speranskogo. 2008;5:1823. [in Russian].
16. Lobanova LV, Zubareva YeA, Ulezko YeA. Dopplerografiya v neyrosonografii. Tekst. Neyrosonografiya u detey rannego vozrasta. Minsk: Paradoks; 2004. Gl. 8. s. 117-46. [in Russian].
17. Benis HA, Samsonova TV. Kliniko-funktsional’naya kharakteristika nedonoshennykh detey s ekstremal’no-nizkoy i ochen’ nizkoy massoy tela pri rozhdenii i razlichnymi srokami gestatsii. Detskaya meditsina Severo-Zapada. 2012;1:26-9. [in Russian].
18. Zenkov LR. Klinicheskaya elektroentsefalografiya (s elementami epileptologii). Rukovodstvo dlya vrachey. M.: MEDpressinform; 2011. s. 368. [in Russian].
19. Kosenkova TV, Fedorova YeA, Ovchinnikov BV. Osobennosti sotsial’no-psikhologicheskoy adaptatsii yunoshey prizyvnogo vozrasta s posledstviyami perinatal’nogo porazheniya TSNS. Vestnik SPbGMA im. I.I. Mechnikova. 2012;2:96-102. [in Russian].
20. Chopp M, Chan PH, Hsu CY, Cheung ME, Jacobs TP. DNA damage and repair in central nervous system injury. National Institute. 2015. р. 78-82.
21. Sal’kov VN, Khudoyerkov PM, Levchenkova VD. Faktory riska i posledstviya perinatal’nogo povrezhdeniya TSNS. Arkh. pat. 2009;71(2):42-7. [in Russian].
22. Hadders-Algra M, Huisjies HJ, Touwen BCL. Perinatal correlates of major and minor neurological dysfunction at school age: a multivariate analisis. Develop. Med. Child Neurology. 2009;30:472-81.
23. Koval’chuk-Kovalevskaya OV, Yevsyukova II. Ispol’zovaniye neyroprotektsii v lechenii novorozhdennykh detey s zaderzhkoy funktsional’nogo razvitiya TSNS. Pediatriya. 2012. s. 129-34. [in Russian].
24. Blagosklonova HK, Novikova LA. Detskaya klinicheskaya elektroentsefalografiya. M.: Meditsina; 2008. s. 164. [in Russian].
25. Levene MI, Chervenak FA. Fetal and neonatal neurology and neurosurgery. Elsevier Health Sciences. 2009. Р. 921.
26. Derevyagin VI, Levchenkova VD, Sheynkman OG, Sal’kov VN. Strukturno-funktsional’nyye sopostavleniya pri detskom tserebral’nom paraliche. Materialy Vseross. konf. s mezhdunarod. uchastiyem «Sovremennyye napravleniya issledovaniy funktsional’noy mezhpolusharnoy asimmetrii i plastichnosti mozga». Novosibirsk: 2010. s. 581-4. [in Russian].
27. Mukhtarova SN. Znacheniye opredeleniya neyrospetsificheskoy enolazy v otsenke tyazhesti gipoksicheski-ishemicheskikh porazheniy mozga u novorozhdennykh. Meditsinskiye novosti Gruzii. 2010;4(181):49-54. [in Russian].
28. Levchenkova VD, Matveyeva IA, Politova IYa, Sal’kov VN. Rannyaya simptomatika detskogo tserebral’nogo paralicha i vosstanovitel’noye lecheniye v etot period zabolevaniya. Materialy II mezhdunarod. kongressa «Neyroreabilitatsiya». M.; 2010. s. 15. [in Russian].
29. Kosenkova TV, Fedorova YeA. Osobennosti emotsional’no-volevoy sfery yunoshey, perenosshikh perinatal’noye porazheniye TSNS gipoksicheskogo geneza, na etape podgotovki k voyennoy sluzhbe. Teoreticheskiye i prikladnyye problemy klinicheskoy psikhologii. Vserossiyskaya nauchno-prakticheskaya konferentsiya. SPb.: 2011. s. 240-1. [in Russian].
30. Sal’kov VN. Disfunktsiya zritel’noy sistemy u bol’nykh detskim tserebral’nym paralichom. Materialy X Vseross. s”yezda nevrologov s mezhdunarod. uchastiyem. N. Novgorod: 2012. s. 562-3. [in Russian].
31. Koshel’kov DA, Machinskaya RI. Funktsional’noye vzaimodeystviye korkovykh zon v protsesse vyrabotki strategii kognitivnoy deyatel’nosti. Analiz kogerentnosti teta-ritma EEG. Fiziologiya cheloveka. 2010;6:55-60. [in Russian].
32. Baranov AA, Sheplyagina LA, redaktory. Farber DA. Strukturno-funktsional’noye sozrevaniye mozga rebenka. Tekst. Fiziologiya rosta i razvitiya rebenka. T. 1. M.: GEOTAR-Media; 2006. s. 7. [in Russian].
33. Korolova NV, Kolesnikov SI, Vorob’yev SV. Fenomenologicheskiy atlas po klinicheskoy elektroentsefalografii. Irkutsk: GU NTS ME VSNTS SO RAMN; 2013. s. 102. [in Russian].
34. Belousova TV, Ryazhina LA. Perinatal’nyye porazheniya tsentral’noy nervnoy sistemy u novorozhdennykh: metodicheskiye rekomendatsii. SPb.: OOO «Natis Print»; 2010. 96 s. [in Russian].
35. Kropotova YuD. Kolichestvennaya EEG, kognitivnyye vyzvannyye potentsialy mozga cheloveka i neyroterapiya. Glava 17. 2010. s. 165-73. [in Russian].
36. Baranov AA, Sheplyagina LA, redaktory. Maslova OI. Vozrastnaya dinamika kognitivnoy deyatel’nosti u giperaktivnykh detey. Tekst. Fiziologiya rosta i razvitiya rebenka. T. 1. M.: GEO-TAR-Media; 2006. s. 80-96. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 2 (147), 2018 рік , 66-71 сторінки, код УДК 616.831.3:546.21:616-008.64:612.6-053.4

10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-66-71