ФАКТОРИ, АСОЦІЙОВАНІ З КОМПОНЕНТАМИ ПОСТІНСУЛЬТНОЇ ВТОМИ ПРОТЯГОМ ДРУГОГО РОКУ ПІСЛЯ РОЗВИТКУ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ

Дельва І. І.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Постінсультна втома (ПІВ) – часте ускладнення гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК). Мета. Вивчити фактори, асоційовані з різними компонентами ПІВ протягом другого року після розвитку ГПМК. Об’єкт і методи. Пацієнти обстежувалися щоквартально: 201 на початку та 126 – в кінці другого року після ГПМК. Глобальна ПІВ, як і окремі її компоненти, діагностувалася за допомогою шкали багатовимірної оцінки втоми (MIF-20). Результати. В мультиваріантному логістичному аналізі не виявлено, що глобальна ПІВ достовірно асоціюється з депресивними ознаками та показниками модифікованої шкали Ренкіна, психічна ПІВ – з тривожними розладами, когнітивними порушеннями та показниками візуальної шкали оцінки лейкоареозу Fazekas, мотиваційна ПІВ – з тривожними та депресивними розладами, з показниками шкали Fazekas, ПІВ, що пов’язана з активністю – з депресивними розладами та показниками модифікованої шкали Ренкіна. Висновки. Протягом другого року після розвитку ГПМК окремі компоненти ПІВ асоціюються з досить різною сукупністю факторів.

пізній постінсультний період, компоненти втоми, асоційовані фактори

1. Duncan F, Wu S, Mead G. Frequency and natural history of fatigue after stroke: a systematic review of longitudinal studies. Journal of Psychosomatic Research. 2012;73:18-27.
2. Douven E, Köhler S, Schievink S. Temporal associations between fatigue, depression, and apathy after stroke: results of the cognition and affect after stroke, a prospective evaluation of risks study. Cerebrovascular Diseases. 2017;44(5-6):330-7.
3. Hinkle J, Becker K, Kim J. Poststroke fatigue: emerging evidence and approaches to management: a scientific statement for healthcare professionals from the American Heart Association. Stroke. 2017;48(7):e159-e70. DOI: 10.1161/ STR.0000000000000132
4. Wu S, Mead G, Macleod M. Model of understanding fatigue after stroke. Stroke. 2015;46(3):893-8. DOI: 10.1161/STROKEAHA.114.006647
5. Lerdal A, Lee K, Bakken L. The course of fatigue during the first 18 months after first-ever stroke: a longitudinal study. Stroke Research and Treatment. 2012:126275.
6. Delva I, Lytvynenko N, Delva M. Factors associated with post-stroke fatigue within the first 3 month after stroke. Georgian Medical News. 2017;6(267):38-42.
7. Delva M, Delva I, Lytvynenko N. Post-stroke fatigue and its dimensions over the second half year after stroke. Wiadomosci Lekarskie. 2018;71(2):314-7.
8. Folstein M, Folstein S, McHugh P. Mini-mental state: A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician. Journal of Psychiatric Research. 1975;12:189-98.
9. Zigmond A, Snaith R. The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatrica Scandinavica. 1983;67(6):361-70.
10. Smets E, Garssen B, Bonke B. The multidimensional fatigue inventory (MFI) psychometric qualities of an instrument to assess fatigue. Journal of Psychosomatic Research. 1995;39:315-25.
11. Sagen U, Vik T, Moum T. Screening for anxiety and depression after stroke: comparison of the hospital anxiety and depression scale and the Montgomery and Asberg depression rating scale. Journal of Psychosomatic Research. 2009;67(4):325-32.
12. Starkstein S, Migliorelli R, Manes F. The prevalence and clinical correlates of apathy and irritability in Alzheimer’s disease. European Journal of Neurology. 1995;2:540-6.
13. Nasreddine S, Phillip N, Bedirian V. The Montreal cognitive assessment, MoCA: a brief screening tool for mild cognitive impairment. Journal of the American Geriatric Society. 2005;53:695-9.
14. Johns M. A new method for measuring daytime sleepiness: the Epworth sleepiness scale. Sleep. 1991;14(6):540-5.
15. Adams J, Bendixen B, Kappelle L. Classification of subtype of acute ischemic stroke. Definitions for use in a multicenter clinical trial. TOAST. Trial of Org 10172 in Acute Stroke Treatment. Stroke. 1993;24(1):35-41.
16. García-Valdecasas-Campelo E, González-Reimers E, Santolaria-Fernández F. Brain atrophy in alcoholics: relationship with alcohol intake; liver disease; nutritional status, and inflammation. Alcohol and Alcoholism. 2007;42(6):533-8.
17. Fazekas F, Chawluk J, Alavi A. MR signal abnormalities at 1.5 T in Alzheimer’s dementia and normal aging. American Journal of Roentgenology. 1987;149:351-6. DOI: 10.2214/ajr.149.2.351
18. Wu S, Barugh A, Mcleaod M. Psychological associations of post-stroke fatigue: a systematic review and meta-analysis. Stroke. 2014;45(3):893-8.
19. Tieges Z, Mead G, Allerhand M. Sedentary behaviour in the first year after stroke: a longitudinal cohort study with objective measures. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 2015;96(1):15-23.
20. Johansson B, Ronnback L. Mental fatigue and cognitive impairment after an almost neurological recovered stroke. ISRN Psychiatry. 2012. DOI: 10.5402/2012/686425
21. He M, Wang J, Liu N. Effects of blood pressure in the early phase of ischemic stroke and stroke subtype on poststroke cognitive impairment. Stroke. 2018;49(7):1610-7.
22. Tang W, Chen Y, Lu J. White matter hyperintensities in post-stroke depression: a case control study. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry. 2010;81(12):1312-5. 

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 2 (147), 2018 рік , 139-142 сторінки, код УДК 616.831-005.1-036.86

10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-139-142