ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ БОЙОВИХ ВОГНЕПАЛЬНИХ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ ПОРАНЕНЬ, ПОЄДНАНИХ З УШКОДЖЕННЯМ ПАРАНАЗАЛЬНИХ СИНУСІВ

Сірко А. Г., Пилипенко Г. С., Тончев М. Д.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Проведено аналіз результатів хірургічного лікування 30 потерпілих з бойовими вогнепальними черепно-мозковими пораненнями (ВЧМП), поєднаними з ушкодженнями параназальних синусів (ПНС). Поранення були отримані в результаті локального збройного конфлікту на сході України. Об’єкт і методи. Постраждалі були послідовно включені до проспективного дослідження в період з 25 травня 2014 року по 31 грудня 2017 року. Дана група потерпілих склала 16,3% від всіх постраждалих з ВЧМП, які були проліковані за цей період. При госпіталізації всім пацієнтам робили КТ дослідження головного мозку з високою роздільною здатністю. Ушкодження лобного синусу відзначені у 25 (83%) спостереженнях, решітчастої кістки у 13 (43), клиновидного синусу – в 1 (3%) спостереженні. 26 (87%) постраждалих мали проникаючі поранення, 4 (13%) – непроникаючі поранення головного мозку. У 26 (87%) випадках відзначені уламкові мінно-вибухові поранення, у 4 (13,3%) поранення були спричинені кулями. Сліпі поранення діагностовано у 17 (57%) постраждалих, рикошитуючі – у 7 (23%), наскрізні – у 6 (20%) постраждалих. Оцінка за ШКГ після первинної ресусцитації коливалась від 5 до 15 балів, у середньому 10,6±3,5 бали. Чотирьох потерпілих з непроникаючими пораненнями головного мозку лікували консервативно. Первинно оперовані 26 (87%) поранених. Проводили невідкладне втручання з метою видалення внутрішньочерепної гематоми, герметичного закриття дефектів твердої мозкової оболонки та відновлення основи черепа при одночасній герметизації решітчастих і лобних повітряних синусів. Для закриття лобного синусу та дефектів передньої черепної ямки використовували добре васкуляризований передній та латеральні перикраніальні клапті на живлячій ніжці у різних модифікаціях. Результати. Назальна лікворея при госпіталізації зустрічалася у 12 (40%) потерпілих, після лікування – у 2 (7%) потерпілих. Гнійно-септичні ускладнення були виявлені лише у 1 (3%) пораненого. Вони були представлені у вигляді менінгоенцефаліту, вентрикуліту та субдуральної емпієми одночасно. Сприятливі результати лікування (добре відновлення та помірна інвалідизація) через 6 місяців відзначені у 24 (80%), несприятливі (глибока інвалідизація та летальність) – у 6 (20%). Вегетативних станів серед пролікованих хворих не відзначали. Два летальні випадки не були пов’язані з ушкодженнями параназальних синусів. В одному випадку мало місце тяжке первинне ушкодження головного мозку, в іншому – тяжкі поєднані ушкодження внутрішніх органів з поліорганною недостатністю.

бойові вогнепальні поранення, черепно-мозкові поранення, параназальні синуси, назальна лікворея, хірургічне лікування, пластика основи черепа, перикраніальний клапоть, результати лікування, гнійно-септичні ускладнення

1. Stevens JR, Brennan J. Management of battlefield injuries to the skull base. J Neurol Surg B. 2016 Oct;77:430-8.
2. Lew TA, Walker JA, Wenke JC, Blackbourne LH, Hale RG. Characterization of craniomaxillofacial battle injuries sustained by United States service members in the current conflicts of Iraq and Afghanistan. J Oral Maxillofac Surg. 2010 Jan;68(1):3-7.
3. Owens BD, Kragh JFJr, Wenke JC, Macaitis J, Wade CE, Holcomb JB. Combat wounds in Operation Iraqi Freedom and Operation Enduring Freedom. J Trauma. 2008 Feb;64(2):295-9.
4. Sirko AG, Dzyak LA. Boiovi vohnepalni cherepno-mozkovi poranennia. Kyiv: Perham; 2017. 280 s. [in Ukrainian]
5. Sirko AG. Vohnepalni poranennia cherepa ta holovnoho mozku pid chas zbroinoho konfliktu na skhodi Ukrainy. Povidomlennia 1. Klinichni ta strukturno-funktsionalni osoblyvosti. Ukrainskyi neirokhirurhichnyi zhurnal. 2015;(2):40-5. [in Ukrainian]
6. Archer JB, Sun H, Bonney FA, Zhao YD, Hiebert JC, Sanclement JA, et al. Extensive traumatic anterior skull base fractures with cerebrospinal fluid leak: classification and repair techniques using combined vascularized tissue flaps. J Neurosurg. 2016 Mar;124(3):647-56.
7. Dillon JD Jr, Meirowsky AM. Facio-orbito-cranial missile wounds. Surg Neurol. 1975 Dec 1;4:515-8.
8. Aarabi B, Taghipour M, Alibii E, Kamgarpour A. Central nervous system infections after military missile wounds. Neurosurgery. 1998 Mar;42:500-9.
9. Aarabi B. Comparative study of bacteriological contamination between primary and secondary exploration of missile head wounds. Neurosurgery. 1987 Apr;20:610-6.
10. Bhatoe HS. Missile injuries of the anterior skull base. Skull Base: an interdisciplinary approach. 2004 Feb;14(1):1-8.
11. Betz P, Stiefel D, Hausmann R, Eisenmenger W. Fractures at the base of the skull in gunshots to the head. Forensic Sci Int. 1997 May 5;86:155-61.
12. Sakas DE, Beale DJ, Ameen AA, Whitwell HL, Whittaker KW, Krebs AJ, et al. Compound anterior cranial base fractures: classification using computerized tomography scanning as a basis for selection of patients for dural repair. J Neurosurg. 1998 Mar;88:471-7.
13. Bhatoe HS. Retained intracranial splinters: a follow-up study in survivors of low intensity military conflicts. Neurol India. 2001 Mar;49:29-32.
14. Brandvold B, Levi L, Feinsod M, George ED. Penetrating craniocerebral injuries in the Israeli involvement in the Lebanese conflict, 1982–1985: analysis of a less aggressive surgical approach. J Neurosurg. 1990 Jan;72:15-21.
15. Jankovic S, Buca A, Busic Z, Zuljan I, Primorac D. Orbitocranial injuries: report of 14 cases. Mil Med. 1998 Jul;163:490-3.
16. Kim DW, Yoon ES, Lee BI, Dhong ES, Park SH. Fracture depth and delayed contour deformity in frontal sinus anterior wall fracture. J Craniofac Surg. 2012 Jul;23(4):991-4.
17. Thomas RF, Bothwell NE. Delayed management of paranasal sinus fractures. In Brennan JA, Holt GR, Thomas RW, eds. Otolaryngology/Head and Neck Surgery Combat Casualty Care in Operation Enduring Freedom. Fort Sam Houston, TX: Borden Institute; 2015.
18. Levin S, Nelson KE, Spies HW, Lepper MH. Pneumococcal meningitis: the problem of the unseen cerebrospinal fluid leak. Am J Med Sci. 1972 Oct;264(4):319-27. 

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 2 (147), 2018 рік , 181-186 сторінки, код УДК 616.714+616.831+616.216]-001.45-089:355.422

10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-181-186