СУЧАСНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ДИСТРЕСУ ПЛОДА У ВАГІТНИХ З ОБТЯЖЕНИМ АКУШЕРСЬКИМ АНАМНЕЗОМ

Воробей Л. І.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Мета дослідження: визначити діагностичні критерії дистресу плода у вагітних з обтяженим акушерським анамнезом. Об’єкт і методи. Було досліджено 91 жінка з перинатальними втратами при попередніх вагітностях. З метою оцінювання стану системи «мати-плацента-плід» проводили УЗД з доплерометрією, оцінка функціонального стану плода шляхом кардіотокографії та варіабельності серцевого ритму плода шляхом КІГ. У вагітних визначали рівень естрадіолу, прогестерону, кортизолу та екскрецію катехоламінів. Результати. При дослідженні варіабельності серцевого ритму плодів у пацієнток основної групи спостерігалось зниження механізмів регуляції кардіоритму плода на гіпоталамо-гіпофізарному рівні, зниження метаболічно-гуморальної ланки в регуляції серцевого ритму та гіперактивність симпатичної ланки ВНС. УЗД з доплерометрією визначило ознаки плацентарної дисфункції та гемодинамічні порушення в системі«мати-плацента-плід». Аналіз дослідження гормональної функції плаценти виявив функціональне виснаження фетоплацентарного комплексу на тлі підвищеної концентрації кортизолу. Висновок. Проведення КІГ, УЗД з доплерометрією, вивчення гормональної функції плаценти та рівня кортизолу у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі може служити резервом для зниження дистресу плода

дистрес плода, перинатальні втрати, варіабельність серцевого ритму, кардіоінтервалографія.

1. Botasheva TL, Kudinova EI, Orlov AV, Palieva NV, Avruckaja VV, Kapustin EA, i dr. Osobennosti mezhsistemnoj integracii mezhdu gormonal’nym statusom, sistemoj angiogennyh faktorov, produkciej placentarnogo belka RR 13 i gemodinamicheskimi processami v matochno-placentarnoplodovom komplekse pri fiziologicheskoj i oslozhnennoj beremennosti. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija. 2015;4:40-9. Dostupno: http://science-education.ru/ru/article/view?id=21222 [in Russian].
2. Hloponina AV. Hronofiziologicheskie zakonomernosti vlijanija polovoj differenciacii ploda na funkcional’nye processy v sisteme «mat’- placenta-plod» pri fiziologicheskoj i oslozhnennoj beremennosti [dissertacija]. Rostov-na-Donu: Rostovskij gos. med. un-t; 2019. 309 s. [in Russian].
3. Botasheva TL, Krjukov SP, Aleksandrova EM, Zavodnov OP, Ganikovskaja JuV, Babajan KT. Ispol’zovanie normobaricheskoj oksigenoterapii u beremennyh s placentarnoj nedostatochnost’ju v zavisimosti ot stereofunkcional’noj organizacii sistemy «mat’–placenta–plod». Sovremennye problemy nauki i obrazovanija. 2017;6:70-7. [in Russian].
4. Rjabova SA. Prognosticheskaja i diagnosticheskaja znachimost’ metodov ocenki sostojanija ploda pri placentarnoj nedostatochnosti [dissertacija]. Samara: Samarskij gos. med. un-t; 2017. 196 s. [in Russian].
5. Jakovleva EA, Demina OV, Babadzhanjan EN, Jakovenko EA. Placentarnaja disfunkcija. Mіzhnarodnij medichnij zhurnal. 2017;2:47-51. [in Russian].
6. Savel’eva GM, Suhih GT, Serova VN, Radzinskogo VE. Akusherstvo: nacional’noe rukovodstvo. 2-e izd., pererab. i dop. Moskva: GJeOTARMedia; 2018. 1088 s. [in Russian].
7. Filippova JaD, Ivshin AA. Aktual’nye aspekty ocenki funkcional’nogo sostojanija ploda. Problemy sovremennoj nauki i obrazovanija. 2017;38(120):61-5. [in Russian].
8. Ushakova GA, Petrich LN. Sovremennye podhody k ocenke serdechnogo ritma ploda (obzor literatury). Mat’ i ditja v Kuzbasse. 2016;1:14-21. [in Russian].
9. Michael Butterwegge, Osnabrück, Werner Diehl Evidence-based fetal assessment. Akademos, Thursday, December 1. 2016;4:134-48.
10. Safonova IM. Znachenie jehografii i dopplerografii posle 22 nedel’ gestacii dlja diagnostiki akusherskoj i perinatal’noj patologii pri beremennosti nizkogo riska. Perinatologija i pediatrija. 2016;1(65):81-7. [in Russian].
11. Semina VI, Stepanova JuA. Perinatal’naja gipoksija: patogeneticheskie aspekty i podhody k diagnostike (obzor literatury). Chast’ I. Medicinskaja vizualizacija. 2015;3:99-106. [in Russian].
12. Lipatov IS, Tezjukov JuV, Rjabova SA, Frolova NA, Tabel’skaja TV. Ocenka cerebral’noj gemodinamiki ploda pri placentarnoj nedostatochnosti s uchetom ego sutochnogo bioritmostaza. Rossijskij vestnik akushera-ginekologa. 2015;15:42-8. [in Russian].
13. Ushakova GA. Biofizicheskie osnovy razvitija beremennosti. Voprosy ginekologii, akusherstva i perinatologii. 2014;3:63-6. [in Russian].
14. Martynov ID, Flejshman AN. Vzaimosvjaz’ razlichnyh komponentov variabel’nosti ritma serdca s izmenenijami chastoty serdechnyh sokrashhenij v ortostaze. Jekologicheskie i social’no-gigienicheskie aspekty zdorov’ja naselenija Sibiri. 2017;1(1):137-40. [in Russian].
15. Vorobej LІ. Osobennosti diagnostiki i profilaktiki distressa ploda u beremennyh s narusheniem nejrovegetativnoj reguljacii. Semejnaja medicina. 2018;4:105-9. [in Russian].
16. Espaeva RN, Dzhenalaev TB, Azhmuhanov ZhS, Hamzinova JeM, Abdikasymova GE. Faktory riska antenatal’noj gibeli ploda. Vestnik Kazahskogo Nacional’nogo medicinskogo universiteta. 2014;2:81-3. [in Russian].
17. Korotova SV, Fatkullina IB, Namzhilova LS, Li-Van-Haj AV, Borgolov AV, Fatkullina JuN. Sovremennyj vzgljad na problemu antenatal’noj gibeli ploda. Sibirskij medicinskij zhurnal. 2014;7:5-10. [in Russian].
18. Lahno IV. Neinvazivnaja antenatal’naja komp’juternaja jelektrokardiografija ploda versus kardiotokografija: pervyj opyt v Ukraine. Medicina neotlozhnyh sostojanij. 2012;1(40):101-5. [in Russian].
19. Ushakova GA, Petrich LN. Nejrovegetativnaja reguljacija kardioritma materi i ploda pri hronicheskoj placentarnoj nedostatochnosti. Mat’ i ditja v Kuzbasse. 2008;3:21-5. [in Russian].
20. Jabluchanskij NI, Martynenko AV. Variabel’nost’ serdechnogo ritma v pomoshh’ prakticheskomu vrachu. Har’kov; 2010. 131 s. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 2 (154), 2019 рік , 73-77 сторінки, код УДК 618.3-071.1-02:618.5-06:616-053.31-001.8

10.29254/2077-4214-2019-4-2-154-73-77