ПСИХО-ЕМОЦІЙНІ ЗМІНИ У ХВОРИХ НА МІАСТЕНІЮ

Кальбус О. І.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Мета роботи – вивчити рівень тривожності та депресії у хворих на міастенію залежно від клінічної форми та класу міастенії. Об’єкт і методи дослідження. Було проведено оцінку рівня депресії за шкалою депресії Бека, а також оцінку тривожності (особистісної – ОТ та реактивної – РТ) за шкалою Спілберга-Ханіна й визначення антитіл до рецепторів ацетилхоліну (AchR), м’язово-специфічної тирозин-кінази (MuSK), титину, до SOX1 182 дорослим хворим на міастенію. Результати. Середній рівень депресії, що визначався за шкалою Бека, складав у хворих на очну форму 6,0 (3,0; 11,0) бали, тоді як у хворих з генералізованою – 19,0 (12,0; 29,0) бали (р<0,001). У більшості пацієнтів (75,3%) рівень ОТ був високим (більше 45 балів) і в середньому становив 52,0 (45,0; 60,0) бали. Показники РТ у більшості випадків були помірними (73,1% пацієнтів), в середньому складали 50,0 (44,0; 59,0) бали. Рівні тривожності та депресії зростали зі зростанням класу захворювання, тобто з підвищенням тяжкості захворювання (р<0,001). Виявлено зв’язки між показниками оцінки депресії та РТ (ρ=0,73; р<0,001), між показниками депресії та ОТ (ρ=0,75; р<0,001), між ОТ та РТ (ρ=0,89; р<0,001). Рівень депресії корелює з клінічною формою міастенії (генералізованою) (ρ=-0,52; р<0,001), класом (ρ=-0,30; р<0,001) та підкласом захворювання (ρ=-0,36; р<0,001). Показники ОТ корелюють з клінічною формою міастенії (генералізованою) (ρ=-0,44; р<0,001), класом (ρ=-0,20; р=0,007) та підкласом захворювання (ρ=-0,23; р=0,002). Показники РТ корелюють лише з клінічною формою міастенії (генералізованою) (ρ=-0,35; р<0,001), з класами та підкласами захворювання зв’язків не виявлено (р>0,05). Рівень депресії корелює з наявністю (ρ=0,15; р=0,040) та титром антитіл до AchR (ρ=0,42; р<0,001), з наявністю (ρ=0,18; р=0,016) та титром антитіл до MuSK (ρ=0,19; р=0,011). РТ та ОТ корелюють з наявністю (ρ=0,24; р=0,001 та ρ=0,25; р=0,001 відповідно) та титром антитіл до AchR (ρ=0,43; р<0,001 та ρ=0,47; р<0,001 відповідно). Висновки. Розвитком депресії та підвищенням тривожності характерні здебільшого для хворих з генералізованою формою міастенії. Ступінь депресивних проявів та рівень тривожності зростають зі зростанням глибини клінічних проявів міастенії. Рівень тривожності у хворих на міастенію корелює з наявністю та титром антитіл до AchR, а депресії – з наявністю та титром антитіл до AchR та MuSK.

міастенія, депресія, тривожність, антитіла, клас, підклас, генералізована форма, очна форма.

1. Kalbus OI. Kliniko-imunologichni spivstavlennya u khvorykh na miasteniyu. Ukr journal medicine, biol. and sport. 2018;3(1):135-8. Dostupno: https://doi.org/10.26693/jmbs03.01.135 [in Ukrainian].
2. Sanadze AG. Miasteniya i miastenicheskie sindromy: rukovodstvo. M.: GEOTAR-Media; 2017. 256 s. [in Russiаn].
3. Engel A. Myasthenia gravis and myasthenic disorders. New York: Oxford University Press; 2012. 304 p.
4. Andersen JB, Heldal AT, Engeland A, Gilhus NE. Myasthenia gravis epidemiology in a national cohort; combining multiple disease registries. Acta neurologica Scandinavica. Supplementum. 2014;198:26-31. Available from: https://doi.org/10.1111/ane.12233
5. Blum S, Lee D, Gillis D, McEniery DF, Reddel S, McCombe P. Clinical features and impact of myasthenia gravis disease in Australian patients. Journal of Clinical Neuroscience. 2015;22(7):1164-9. Available from: https://doi.org/10.1016/j.jocn.2015.01.022
6. Breiner A, Widdifield J, Katzberg HD, Barnett C, Bril V, Tu K. Epidemiology of myasthenia gravis in Ontario, Canada. Neuromuscular Disorders. 2016;26(1):41-6. Available from: https://doi.org/10.1016/j.nmd.2015.10.009
7. Breiner A, Young J, Green D, Katzberg H, Barnett C, Bril V, et al. Canadian Administrative Health Data Can Identify Patients with Myasthenia Gravis. Neuroepidemiology. 2015;44(2):108-13. Available from: https://doi.org/10.1159/000375463
8. Carr AS, Cardwell CR, McCarron PO, McConville J. A systematic review of population based epidemiological studies in Myasthenia Gravis. BMC Neurology. 2010;10:46. Available from: https://doi.org/10.1186/1471-2377-10-46
9. Kalbus OI. Medyko-statystychni ta epidemiolohichni kharakterystyky poshyrenosti miasteniyi v Ukrayini. Ukr medical journal. 2019;2(2):42-5. Dostupno: https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.132.161828 [in Ukrainian].
10. Aysal F, Karamustafalioğlu O, Özçelik B, Yilmaz M, Karamustafalioğlu N, Yumrukçal H, et al. The Relationship of Symptoms of Anxiety and Depression with Disease Severity and Treatment Modality in Myasthenia Gravis: A Cross-sectional Study. Noro Psikiyatr Ars. 2013 Dec;50(4):295- 300. Available from: https://doi.org/10.4274/npa.y5611
11. Oliveira E, Nacif S, Urbano J, Silva A, Oliveira C, Perez E, et al. Sleep, lung function, and quality of life in patients with myasthenia gravis: A cross-sectional study. Neuromuscular Disorders. 2017;27(2):120-7.
12. Yang Y, Zhang M, Guo J, Ma S, Fan L, Wang X, et al. Quality of life in 188 patients with myasthenia gravis in China. International Journal of Neuroscience. 2015;126(5):455-62. Available from: https://doi.org/10.3109/00207454.2015.1038712

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 2 (154), 2019 рік , 97-101 сторінки, код УДК 616.74+616.8]-009.17-036.8

10.29254/2077-4214-2019-4-2-154-97-101