Cardiovascular Risk and Non-Psychotic Violations of Mental Health: the Medical and Psychological Content

Panchenko M. S.

CLINICAL AND EXPERIMENTAL MEDICINE

Scentific article

The aim of the research was to study the frequency and kind of non­psychotic mental disorders among patients, stratified by the level of cardiovascular risk (CVR). Materials and methods. The primary information base for the implementation of research was the result of complex clinical and anamnestic survey of 450 young patients, who were previously stratified by CVR defined methodology «SCORE». 125 patients were assigned to the group of minimum (low) CVR (nLOW = 125), 19 patients – medium (nMED = 119), 102 patients – high CVR (nHIGH = 102), and 104 persons were assigned to a group with realized CVR (nX = 104). Results and their discussion. Frequency of the reaction to psychological maladjustment in different risk groups of patients ranged from (37,8 ± 4,4) % to (68,3 ± 4,6) % and significantly (p 0,05) was higher in patients with realized CVR than in groups with its different levels (Table 1); thus, there was no reliable difference in frequency of reaction to psychological maladjustment depending on the level of CVR, indicating a relatively same level of psychological maladjustment in prenosological stage of CVR realization. The highest frequency of somatogenic asthenic symptoms was found in patients with realized CVR (20,2 ± 3,9 %), somatogenic asthenic symptoms were significantly (p 0,05) rarely in groups with its different levels of CVR. The frequency of somatogenic asthenic symptoms was significantly lower among patients with high CVR (p 0,05). Thus, the realization of CVR and, consequently, CVD diagnosis is the significant growth factor of somatogenic asthenic symptoms among these patients. Acute neurotic disorders among patients with high CVR were diagnosed with the highest (p 0,05) frequency (22,5 ± 4,1 %), their frequency is five times higher than in other groups of patients with CVR risk (ranging from 4. 8 to 5.0 %) and three times higher than among patients with CVD (7,7 ± 2,6 %). This means, that acute neurotic disorders manifest the high CVR, whereas over the nosological execution of high CVR the frequency of acute neurotic disorders was significantly reduced. The incidence of neurotic disorders with prolonged course was significantly (p 0,05) higher among patients in CVR risk groups than among patients with CVD (1,9 ± 1,3 %), whereas among patients in CVR risk groups it was the lowest – in low CVR, and equally higher in middle and high CVR (p 0,05). It should also be noted that within the 450 observed, 50 individuals was not found non­psychotic mental disorders: among 20,8 ± 3,6 % of patients had a low level, among 14,3 ± 3,2 % of patients had a middle level, and only among 4.9 ± 2,1 % of patients had high CVR (p 0,05). Thus, among patients with high CVR and among patients with CVD frequency of non­psychotic mental disorders was, relatively, four and 10 times smaller. This demonstrates the interconnectedness of non­psychotic mental disorders and frequency of CVR, and determines the future direction of research. Conclusions. 1. The frequency and nature of non­psychotic disorders mental disturbances in patients with different levels of CVR were determined and the presence of the most high­frequency psychological maladjustment reactions in the structure of these disorders was proved (p < 0.05). 2. It was proved, that the frequency of somatogenic asthenic symptoms is greatest among patients with realized CVR (CVD patients) and greater than (p 0,01) the corresponding figure in group with high CVR (almost 2,5­3,0 times). 3. Patients with high CVR characterized by significantly (p 0,01) greater frequency of acute neurotic disorders and neurotic disorders with prolonged course compared with patients who had realized CVR . 4. The frequency and nature of non­psychotic mental disorders, especially in patients with high CVR, determine the need to study the effective use of behavioral adjustment, as a component of medical and psychological support for patients with CVR, from the standpoint.

cardiovascular risk, nonpsychotic mental disorders, medical and psychological support

• горбась І. М. Шкала SCORE у клінічній практиці: переваги й обмеження / І. М. горбась // здоров’я україни. – 2008. – № 11(1). – с. 40­41.
• личко а. е. Медико­психологическое обследование соматических больных / а. е. личко, н. я. иванов // Журн. невро­ патологии и психиатрии им. с. с. корсакова. ­1980. – т. 80, № 8. – с. 1195­1198.
• лищук В. а. информатизация клинической медицине / клин. информатика и телемедицина. – 2004. – № 1. – с. 7­13.
• нетяженко В. з. пацієнт високого кардіоваскулярного ризику: як покращити прогноз / В. з. нетяженко, о. г. пузано­ ва // Внутрішня медицина. – 2008. – № 5­6. – с. 123­129.
• органов р. г. новый способ оценки индивидуального сердечно – сосудистого суммарного риска для населения рос­ сии / р. г. органов, с. а. Шальнова, а. М. калинина // кардиология. – 2008. – № 5. – с. 85­89.
• панченко М. с. Медико­психологічні, санологічні та генеалогічні передумови формування підвищеного серцево­су­ динного ризику у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково­кишкового тракту / М. с. панченко // проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології : збірник наукових праць. – 2013. – Вип. 4. – т. 118. – с. 280­287.
• панченко М. с. прогностичне значення медико­психологічних факторів в оцінці серцево­судинного ризику / М. с. пан­ ченко // Вісник проблем біології і медицини. – 2013. – Вип. 4, т. 1. – с. 193­197.
• панченко М. с. психологічні особливості хворих з соматичною патологією та кардіоваскулярний ризик / М. с. панченко // Вісник проблем біології і медицини. – 2013. – Вип. 4, т. 2. – с. 149­153.
• панченко М. с. санологія та клінічна медицина: методологія та досвід популяційного аналізу психосоматичних розладів у молодому віці / М. с. панченко, с. п. Шкляр, д. п. перцев, л. В. черкашина // проблеми екологічної та медичної гене­ тики і клінічної імунології : збірник наукових праць. – 2011. – Вип. 6 (108). – с. 457­467.
• приходько В. Ю. пациент высокого риска – кто он ? / В. Ю. приходько // здоров’я україни. – 2010. – № 3. – с. 18­19.
• сіренко Ю. М. ефективність профілактичних заходів для попередження розвитку серцево – судинних захворювань / Ю. М. сіренко // сімейна медицина. – 2006. – № 1. – с. 52­60.
• соціальна медицина та організація охорони здоров’я / заг. ред. Москаленко В. М., Вороненко Ю. В. / підручник. – тернопіль, 2002. – с. 50­75.
• соціометрична оцінка якості медичної допомоги в амбулаторіях загальної практики­сімейної медицини / Методичні рекомендації Моз україни; укладачі: с. п. Шкляр, І. М. кравченко, л. В. черкашина, о. І. сердюк, М. с. панченко // затверджено ЦМк Моз україни. – київ, 2013. – 20 с.
• Шальнова с. а. оценка суммарного риска сердечно – сосудистых заболеваний. комментарии к европейским реко­ мендациям по профилактике сердечно – сосудистых заболеваний / с. а. Шальнова, о. В. Вихирева // рациональная фармакотерапия. – 2005. – № 3. – с. 54­56.
• Шкляр с. п. санологія та клінічна медицина: методичні аспекти вивчення факторів ризику психосоматичних розладів / с. п. Шкляр, М. с. панченко, д. п. перцев, л. В. черкашина // проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології : зб. наукових праць. – 2011. ­Вип. 6 (108). – с. 495­505
• Bhatt D. L. International prevalence, recognition, and treatment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrom­ bosis / D. L. Bhatt, P. G. Steg, E. M. Ohman // JAMA. – 2006. – № 295. – р. 180–189.

«Bulletin of problems biology and medicine» Issue 3 part 2 (111), 2014 year, 201-210 pages, index UDK 616. 33­002. 44:616. 61­002. 3