MORPHOFUNCTIONAL PECULIARITIES OF GREATER SALIVARY GLANDS UNDER NORMAL AND PATHOLOGICAL CONDITIONS

Barchuk R. R., Popadynets O. H., Pastukh M. B., Hryshchuk M. I., Dubyna N. M.

MORPHOLOGY

Scentific article

Oral cavity has a multi-component system of protection against pathogenic environmental factors. As it is known, homeostasis of the oral cavity is determined by many factors, but primarily by the functional activity of salivary glands, which determines both the presence/absence of dental pathology and somatic health in general. Saliva, which is the secret of the salivary glands, plays an important role in maintaining the normal state of tissues and organs of the oral cavity. It was established that the quantitative and qualitative alteration of saliva largely determines the stability of dental caries. Saliva provides the dynamic balance of tooth enamel, constancy of its composition due to the ion exchange. Perhaps there is no other organ that could perform so many functions (secretory, excretory, incretory) and had such a significant impact on the organism condition, organs of the oral cavity and digestive system as a whole, as salivary glands have. In addition to participation in digestion, salivary glands play an important role in the formation of local immunity in the oral cavity due to the secretion of immunoglobulin A and also synthesize a number of biologically active substances that are important in the regulation of endocrine functions of the organism. Saliva contains lysozyme – an enzyme that lyses certain bacteria and prevents the multiplication of microbial populations. Cellular factors, that provide a physiological barrier to infection, include lymphocytes, plasma cells, granulocytes, mast cells, macrophages. Thus, saliva rather reflects the functional state of the digestive system of the body and its composition and amount can provide valuable information for clinicians. The interest of researchers to study patterns of salivary gland responses to various stimuli significantly increased in recent years, due to diagnostic value of saliva as a highly informative object for the clinical assessment of the whole organism. Saliva maintains normal functional activity of the oral cavity organs, particularly evident in diseases associated with a reduction in its production – hyposalivation. Creation and excretion of saliva is a complex and multistage process, which involves not only acini cells, but also cells of excretory ducts. Salivation function is controlled by neural and humoral mechanisms. In the last decades the negative impact of environmentally unfavourable factors on the body has increased. Greater salivary glands, which are highly sensitive to the action of physiological and pathogenic factors, undergo specific changes. Salivary gland dysfunction can be caused by various reasons. As a result of the research it was revealed that the study of morphological changes of the greater salivary glands in iodine deficiency conditions, hypothyroidism remains understudied and debatable problem of Morphology, Endocrinology, Stomatology and Therapy. Today there is no work, which would have studied the morphology of greater salivary glands in iodine deficiency conditions, hypothyroidism, while they are known to be the one of the organs-depot of iodine and their functioning depends on the metabolic processes in the organism, which in turn, are determined by the level of iodine-containing thyroid hormones. As it is known, the structure and functioning of greater salivary glands depends on the metabolic processes in the body and, of course, on the level of thyroid hormones; in addition, their secret – saliva determines the state of the teeth-jaw system and affects digestion. However, according to the literature data, the morphology of the salivary glands in conditions of iodine deficiency and hypothyroidism has not been studied.

greater salivary gland, hypothyroidism, iodine deficiency

• 1. Афанасьев В.В. Значение поднижнечелюстных слюнных желез для организма / В.В. Афанасьєв, М.А. Полякова, Р.С. Степаненко // Стоматология. – 2011. – № 3. – С.70-71.
• 2. Варібрус О.А. Порівняльний аналіз клінічної феноменології розладів психоемоційної сфери у жінок із тиреопатіями / О.А. Варібрус // Медична психологія. – 2015. – № 3. – С. 32-37.
• 3. Визначення впливу психотропних препаратів на функціональну активність слинних залоз в експерименті / В.Г. Шутурмінський, Л.С. Кравченко, О.В. Татаріна [та ін.] // Одеський медичний журнал. – 2010. – № 3 (119). – С. 55-57.
• 4. Гаврильєв В.М. Уміст імуноглобулінів А, G, M, у сироватці крові та секреторного імуноглобуліну А в ротовій порожнині у хворих на неврогенний сіалозоаденіт / В.М. Гаврильєв, О.В. Риболов, В.Д. Ахмеров // Український стоматологічний альманах. – 2010. – № 6. – С. 27-29.
• 5. Городинська О.Ю. Регіональні особливості гіпотиреозу в Полтавській області / О.Ю. Городинська // Семейная медицина. – 2015. – № 3 (33). – С. 186-188.
• 6. Каминский А.В. Проблема йодного дефицита в Украине: профилактика у детей, беременных и взрослых / А.В. Каминський, А.М. Коваленко, Е.В. Теплая // Международний эндокринологический журнал. – 2011. – № 6 (38). – С. 18-22.
• 7. Корзун В.Н. Роль харчування в етіології та профілактиці йододефіцитних захворювань / В.Н. Корзун, Ю.С. Котикович, О.Д. Петренко // Пробл. старения и долголетия. – 2011. – 20. – № 2. – С. 189-196.
• 8. Косенко К.Н. Секреторная активность слюнных желез у пациетов со съемными зубными протезами, страдающими грибковым стоматитом / К.Н. Косенко, И.А. Паненко, Т.П. Терешина // Вісник стоматології. – 2006. – № 1. – С. 51-53.
• 9. Кулибметов М.Т. Моделирование экспериментального гипотиреоза, обусловленного естественным хроническим дефицитом йода в питании / М.Т. Кулибметов, М.М. Рашитов, Т.С. Саатов // Международный эндокринологический журнал. – 2009. – № 2 (20). – С. 22-27.
• 10. Михайловська Н.С. Клініко-патогенетична роль імунозапальних порушень у хворих на ішемічну хворобу серця, коморбідну з гіпотиреозом (огляд літератури) / Н.С. Михайловська, Т.В. Олійник, Я.М. Михайловський // Буковинський медичний вісник. – 2015. – Том 19. – № 1 (73). – С. 227-231.
• 11. Морфометрична характеристика слинних залоз щурів після введення прозерину і платифіліну / Г.А. Єрошенко, Д.В. Цуканов, І.В. Шепітько [та ін.] // Світ медицини та біології. – 2011. – № 3. – С. 7-10.
• 12. Нечипорук В.М. Метаболізм при гіпо- та гіпертиреозі / В.М. Нечипорук, М.М. Корда // Вісник наукових досліджень. – 2015. – № 3. – С. 4-7.
• 13. Оленович О.А. Неспецифічні адаптаційні реакції організму хворих на гіпотиреоз за інтегральними гематологічними показниками / О.А. Оленович // Клінічна та експериментальна патологія. – 2014. – Т. 13. – № 1 (47). – С. 89-93.
• 14. Особливості цитотопографії мастоцитів в складі слинних залоз щурів / Ю.В. Сенчакович, Г.А. Єрошенко, Д.В. Цуканов [та ін.] // Вісник проблем біології і медицини. – 2011. – Вип. 3. – Т. 2 (88) – С. 175-176.
• 15. Пирогова В.Г. Вплив йодної недостатності на фізичний та інтелектуальний розвиток дітей Закарпатської області / В.Г. Пирогова, В.І. Кравченко // Ендокринологія. – 2011. – Т. 16. – №2. – С. 128-139.
• 16. Проблемні питання профілактики йодного дефіциту / Г.О. Слабкий, О.А. Труш, Ю.Б. Ященко [та ін.] // Здоров’я і суспільство. – 2010. – С. 4-8.
• 17. Сенчакович Ю.В. Сучасні погляди на причини дисфункції слинних залоз / Ю.В .Сенчакович, К.С. Казакова, Г.А. Єрошенко // Світ медицини та біології. – 2013. – № 4. – С. 112-116.
• 18. Сікора В.З. Мікроскопічні зміни структури піднижньощелепної слинної залози за умов впливу техногенних мікроелементозів / В.З. Сікора, В.О. Бойко // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. – 2013. – № 3 (7с.) – Т. 1. – С. 363-369.
• 19. Суніна І.І. Особливості функціональної активності слинних залоз за даними сіалометрії у хворих на рак молочної залози / І.С. Суніна, І.І. Соколова // Український стоматологічний альманах. – 2012. – № 4. – С. 60-63.
• 20. Тарасенко Л.М. Залежність метаболічних змін у тканинах слинних залоз від стресостійкості щурів / Л.М. Тарасенко, К.С. Непорада // Медична хімія. – 2004. – № 3. – Т. 6. – С. 82-84.
• 21. Тимофеев А.А. Секреторная функция слюнных желез у больных с острыми одонтогенными воспалительными заболеваниями челюстей / А.А. Тимофеев // Современная стоматология. – 2011. – № 4. – С. 70-74.
• 22. Цебур В.Ю. Аналіз морфологічних та біохімічних змін в слинних залозах щурів під впливом гострого стресу залежно від типу нервової регуляції / В.Ю. Цебур // Світ медицини та біології. – 2012. – № 3. – С. 56-61.
• 23. Цуканов Д.В. Структурні особливості привушних слинних залоз щурів після введення платифіліну / Д.В. Цуканов // Світ медицини та біології. – 2012. – № 4. – С. 120-122.
• 24. Шепітько І.В. Зміни представництва лейкоцитів в слинних залозах при різних функціональних станах / І.В. Шепітько, Д.В. Цуканов, Г.А. Єрошенко // Вісник проблем біології і медицини. – 2011. – Вип. 2, Т. 1. – С. 294.
• 25. Шепітько І.В. Морфофункціональна характеристика піднижньощелепної слинної залози щурів при експериментальному гострому асептичному сіаладеніті / І.В. Шепітько, Г.А. Єрошенко // Вісник проблем біології і медицини. – 2012. – Вип. 1 (91). – С. 238-241.
• 26. Iwabuchi H. Relationship between huposalivation and acute respiratori infection in dental outpatients / H. Iwabuchi, T. Fujidayashi, G.Y. Yamane [et al.] // Geronrology. – 2012. – Vol. 58 (3). – P. 205-211.
• 27. Lizuka M. Pathogenic role of immune response to M3 muscarinic acetyleholine recepror in Sjogrenꞌs syndrome-Like sialoadenitis / M. Lizuka, E. Wakamatsu, H. Tsuboi [et al.] // Autoimmun. – 2010. – Vol. 35 (4). – P. 383-389.
• 28. Nonzee V. Xerostomia, hyposalivation and oral microbiota in patients using antihypertensive medication / V. Nonzee, S. Manopatanakul, S.O. Khovidhunkit // Med Assoc Thai. – 2012. – Vol. 95 (1). – P. 96-104.
• 29. Sherby L.M. Saliva in health and deseans: an appraisal and appraisal and aplate / L.M. Sherby // Int. Dent. J. – 2000. – Vol. 50, № 3. – P. 40-60.

«Bulletin of problems biology and medicine» Issue 2 part 1 (128), 2016 year, 318-322 pages, index UDK 591.431.6