АНАЛІЗ КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ФОРМУВАННЯ ЕНДОМЕТРІОЗУ
Про автора:
Воробій В. Д.
Рубрика:
КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
Тип статті:
Наукова стаття
Анотація:
Сьогодні ендометріоз є поширеною патологією серед жінок репродуктивного віку. Мета дослідження. Проаналізувати клініко-анамнестичні фактори формування генітального ендометріозу. Об’єкт і методи. 65 жінок з діагнозом зовнішнього генітального ендометріозу (ЗГЕ) становили І групу. До ІІ групи увійшло 38 хворих на внутрішній генітальний ендометріоз (ВГЕ). 30 практично здорових жінок репродуктивного віку склали контрольну групу. Результати дослідження. При вивченні анамнезу хворих ендометріозом можна виділити високу частку гінекологічної патології. Так, хронічні запальні процеси матки придатків в І групі хворих діагностовано в 3,59 рази частіше (р<0,001), ніж у здорових обстежених, ІІ групі – в 3,19 рази (р=0,04); 36,92 % жінок із ЗГЕ та 42,11 % із ВГЕ мали непліддя (p<0,001). Гіперпластичні процеси ендометрію, а також мимовільні викидні були більш типовими для хворих із ВГЕ ((36,84 %), p<0,05). Серед скарг слід звернути увагу на хронічний тазовий біль, та біль, не пов’язаний з менструальним циклом, який відмічали переважно пацієнти ІІ групи (78,95 % та 57,89 %), ніж І (41,54 %; χ2=12,11, p<0.001 та 33,85 %; χ2=4,73, p=0,03 відповідно), а також дисменорею, диспауренію. Розлади менструального циклу по типу незначних темних кров’янистих виділень до та після менструації та гіперполіменореї були більш характерні також для хворих із ВГЕ (78,95 %), ніж із ЗГЕ (49,23 %; χ2=7,64, p<0.01). Висновок. Генітальний ендометріоз є мультифакторною патологією, в формуванні якої мають значення обтяжений гінекологічний та акушерський анамнез. Дане захворювання часто супроводжується запальними процесами органів малого тазу, непліддям, гіперпластичним процесами ендометрію, викиднями, больовим синдромом та розладами оваріо-менструального циклу
Ключові слова:
ендометріоз, фактори формування, клініка
Список цитованої літератури:
- Order № 319 of Ministry of Health of Ukraine. 06.04.2016. “Management of patients with endometriosis”. [Internet]. Available from: http:// moz.gov.ua/ua/portal/dn_20160406_0319.html. Title from the screen.
- Exacoustos C, Manganaro L, Zupi E. Imaging for the evaluation of endometriosis and adenomyosis. Best Prac Res Clin Obstet Gynaecol. 2014;28(5):655-81. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2014.04.010
- Amalinei C, Păvăleanu I, Lozneanu L, Balan R, Giuşcă SE, Căruntu ID. Endometriosis – insights into a multifaceted entity. Folia Histochem Cytobiol. 2018;1(2):61-82. DOI: 10.5603/FHC.a2018.0013
- Asghari S, Valizadeh A, Aghebati-Maleki L, Nouri M, Yousefi M. Endometriosis: Perspective, lights, and shadows of etiology. Biomed Pharmacother. 2018;106:163-74. DOI: 10.1016/j.biopha.2018.06.109
- Augoulea A, Alexandrou A, Creatsa M, Vrachnis N, Lambrinoudaki I. Pathogenesis of endometriosis: the role of genetics, inflammation and oxidative stress. Arch Gynecol Obstet. 2012;286(1):99-103. DOI: 10.1007/s00404-012-2357-8
- Baranov V, Malysheva O, Yarmolinskaya M. Pathogenomics of Endometriosis Development. Int J Mol Sci. 2018;19(7). pii: E1852. DOI: 10.3390/ ijms19071852
- Mehedintu C, Plotogea MN, Ionescu S, Antonovici M. Endometriosis still a challenge. J Med Life. 2014;7(3):349-57.
- Endometriosis: diagnosis, treatment and rehabilitation. Federal clinical recommendations of patient’s management. Moscow; 2013. 65 p.
Публікація статті:
«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (145), 2018 рік , 95-98 сторінки, код УДК 618.14+57.041