Скляр Т. В., Лаврентьєва К. В., Кременчуцька П. Є., Лихолат О. А., Джужа Д. О.

ОСОБЛИВОСТІ СТІЙКОСТІ ДО АНТИБІОТИКІВ МІКРООРГАНІЗМІВ У СКЛАДІ МІКРОФЛОРИ ШЛУНКОВОКИШКОВОГО ТРАКТУ У ХВОРИХ НА ГЕПАТИТ В


Про автора:

Скляр Т. В., Лаврентьєва К. В., Кременчуцька П. Є., Лихолат О. А., Джужа Д. О.

Рубрика:

МІКРОБІОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Визначено, що серед 45 обстежених осіб у 35 (78%) було виявлено гепатит В. Проведені мікробіологічні дослідження вмісту товстої кишки у хворих на гепатит В показали наявність змін якісного та кількісного складу мікрофлори у 100,0% хворих. При дисбіотичних порушеннях спостерігалось зниження рівня біфідобактерій та лактобактерій. Також в процесі дослідження були виділені умовно-патогенні ентеробактерії родів Klebsiella (11 штамів), Proteus (7 штамів), лактозонегативні (8 штамів) та гемолітичні (9 штамів) E. coli. При дослідженні антибіотикочутливості штамів умовно-патогенних бактерій, виділених від хворих на гепатит В із дисбіотичними порушеннями кишечника, встановлено, що найчутливішими представники роду Кlebsiella та роду Proteus виявились до ципрофлоксацину (73% і 72% культур, відповідно); лактозонегативні штами Е. coli – до амікацину і цефтазидіму (по 75% культур), цефeпіму і ципрофлоксацину (по 62% культур); штами гемолітичної E. coli – до ципрофлоксацину і цефeпіму (78% і 67% культур, відповідно). Найстійкішими виділені штами умовно-патогенних бактерій були до оксациліну і доксицикліну. Так, оксацилін пригнічував ріст штамів роду Кlebsiella в 9% випадків, лактозонегативної кишкової палички – у 25%, гемолітичної кишкової палички – в 11% випадків і був абсолютно неефективним відносно штамів роду Proteus. До доксицикліну стійкими виявились 73% штамів роду Кlebsiella, 86% штамів роду Proteus, 62% штамів лактозонегативної і 78% – гемолітичної Е. coli.

Ключові слова:

гепатит В, дисбіоз кишечника, антибіотики

Список цитованої літератури:

  1. Kucherenko NP. Mіkrobіocenoz tovstoy kishki u hvorih na vіrusnij gepatit. Materіali naukovo-praktichnoy konferencіi і plenumu Asocіacіi іnfekcіonіstіv Ukrayni. 2010. s. 115-6. [in Ukrainian].
  2. Ershova IB. Osobennosti kishechnogo mikrobiocenoza pri virusnyh gepatitah i vozmozhnosti ego korrekcii. Aktual’naya infektologiya. 2014;2(3):7-11. [in Russian].
  3. Bilibina AF. Kishechnye zabolevaniya cheloveka. Moskva; 2006. s. 71-5, 66-70. [in Russian].
  4. Bondarenko VM, Boev BV, Lykova EA, Vorob’ev AA. Disbakterioz zheludochno-kishechnogo trakta. Ross. zhurn. gastroehnterol., gepatol., koloproktol. 2005;7(1):66-70. [in Russian].
  5. Zajcev IA, Zaplotnaya АА. Hronicheskij virusnyj gepatit V. Kiev: 2006. 112 s. [in Russian].
  6. Tolokonskaya NP, Pokrovskaya IV, Hohlova NI. Ocenka mikrobiocenoza organizma v klinicheskoj diagnostike ostryh virusnyh gepatitov. Byulleten’ SO RAMN. 2010;1(5):88-95. [in Russian].
  7. InstruktsIya z vikoristannya ««HBsAg-skrin-BEST» Test-sistema Imunofermentna dlya viyavlennya ta pidtverdzhennya vmistu poverhnevogo antigenu virusu gepatitu В. [in Ukrainian].
  8. Nakaz MOZ Ukrayni № 535 MZSRSR “Pro unіfіkacіyu mіkrobіologіchnih (bakterіologіchnih) metodіv doslіdzhennya vzhivanih u klіnіkodіagnostichnih ustanovah“. 2004. s. 7-10. [in Ukrainian].
  9. Viznachennya chutlivostі mіkroorganіzmіv do antibakterіal’nih preparatіv. Nakaz Mіnіsterstva ohoroni zdorovya Ukrayni № 167. s. 18-21. [in Ukrainian].
  10. Psahis IB, Makovskaya TE. Sovremennyie vozmozhnosti i perspektivyi ispolzovaniya probiotikov gruppyi samoeliminiruyuschihsya antagonistov v terapii infektsionnyih zabolevaniy. Zdorov’ye rebenka. 2014;5:134-8. [in Russiаn]. 

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (145), 2018 рік , 256-259 сторінки, код УДК 579.61

DOI: