ПОКАЗНИКИ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАМИ У ОСІБ ІЗ ПАНІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ

Бабак С. В.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Панічні розлади досить поширені серед населення світу. Симптоми панічних атак виникають непередбачувано та спонтанно. Особи, що підлягають таким нападам у більшості випадків неспроможні швидко та адекватно включитись в поточний момент життя. Це викликає страх, підвищену тривожність, і, навіть, асоціальність. Вчені зайняті пошуками вирішення проблем панічних атак через розуміння нейробіологічних змін у мозку. Зокрема, використовується електроенцефалографічний (ЕЕГ) метод дослідження. Складність вивчення біоелектричної активності мозку полягає у тому, що практично неможливим є проведення такого дослідження під час панічної атаки. Всі обстеження осіб із панічними розладами проводились в періодах між нападами. Є лише окремі дані стосовно дослідження ЕЕГ в лабораторії, де певними подразниками викликали емоції страху, тривоги, і на цьому тлі, досліджували електричний стан мозку. Вченими виявлено відмінності у електричній активності мозку у пацієнтів із типовими та атиповими панічними атаками: при типових панічних атаках – зареєстровано збільшення спектральної потужності бета1-ритму в лобних, скроневих та тім’яних частках правої півкулі, а при атипових – потужності тета-ритму у скроневих областях цієї півкулі. Також відмічено посилення функціональної дезінтеграції міжпівкульної асиметрії, яке зумовлено підвищенням активації гіпоталамо-септо-гіпокампальної системи. В правій півкулі, переважно у скроневих і лобових відведеннях, зареєстровано достовірне зменшення загальної абсолютної щільності потужності альфа-ритму, а також збільшення загальної абсолютної щільності потужності ритмів в бета-1-діапазоні і тета-діапазоні. При панічних атаках людина залишається в стані підвищеного збудження з причини домінування симпатичної нервової системи, активність якої поступово знижується. В такому стані збудження охоплює мигдалину, стовбур мозку. Можливо, і кора острівця може мати безпосереднє відношення до виникнення панічних розладів. Для розуміння особливостей змін у функціонуванні мозку при панічних розладах показники електроенцефалографічних досліджень мають доповнюватись результатами інших методів досліджень. Потрібно активно залучати біохімічні дослідження, дані магніто-резонансної томографії. У певних осіб панічні розлади виникають на тлі інших психопатій. Іноді дані енцефалографії подібні до стану, наприклад, епілепсії. Використання однофотонної емісійної комп’ютерної томографії показало зміну метаболізму та загальне зниження двобічного мозкового кровотоку у певних структурах мозку у пацієнтів із панічними розладами. Біохімічні дослідження, при наявності панічних розладів, спрямовані в основному на глутаматергічні та гамма-аміномасляноергічні системи, які мають функції збудження та гальмування. Наукові дослідження показують зв’язок між станом нейронів центру дихання та переживанням паніки. Аналіз наукової літератури стосовно біоелектричної активності мозку у осіб із панічними розладами показав неоднозначність, що потребує подальших досліджень. Ще однією дуже вагомою причиною для активації досліджень панічних розладів за останні два роки стала пандемія коронавірусу

панічні розлади, електроенцефалограма.

1. Bhatia MS, Goyal S, Singh A, Daral A. COVID-19 Pandemic-Induced Panic Disorder. Prim Care Companion CNS Disord. 2020;22(3):20l02626. DOI: 10.4088/PCC.20l02626.
2. Javelot H, Weiner L. Panic and pandemic: Narrative review of the literature on the links and risks of panic disorder as a consequence of the SARS-CoV-2 pandemic. Encephale. 2021;47(1):38-42. DOI: 10.1016/j.encep.2020.08. 001.
3. Gordeev SA. Izmeneniya elektricheskoj aktivnosti mozga pri panicheskih rasstrojstvah. ZHurnal vysshej nervnoj deyatel’nosti. 2007;57(3):282-29. [in Russian].
4. Yurieva LM. Kryzovi stany v suchasnykh umovakh: diahnostyka, korektsiia ta profilaktyka. K.: Vydavnytstvo TOV «Halereia Prynt»; 2017. 174 s. [in Ukrainian].
5. Lutsenko RV. HAMK-erhichna systema ta yii rol u anksiohenezi. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. 2014;14(4):272-276. [in Ukrainian].
6. Myakotnyh VS. Neepilepticheskie paroksizmal’nye sostoyaniya (uchebno-metodicheskie ukazaniya). Ekaterinburg: Izd. UGMA; 1995. 17 s. [in Russian].
7. Esquivel G, Schruers KR, Maddock RJ, Colasanti A, Griez EJ. Acids in the brain: a factor in panic? J Psychopharmacol. 2010;24(5):639- 47. DOI: 10.1177/0269881109104847.
8. Feldker K, Heitmann CY, Neumeister P, Brinkmann L, Bruchmann M, Zwitserlood P, et al. Cardiorespiratory concerns shape brain responses during automatic panic-related scene processing in patients with panic disorder. J Psychiatr Neurosci. 2018;43(1):26-36. DOI: 10.1503/jpn.160226.
9. Wemmie JA. Neurobiology of panic and pH chemosensation in the brain. Dialogues Clin Neurosci. 2011;13(4):475-83. DOI: 10.31887/ DCNS.2011. 13.4/jwemmie.
10. Chen MH, Tsai SJ. Treatment-resistant panic disorder: clinical significance, concept and management. Prog Neuropsychopharmacol Biol Psychiatry. 2016;70:219-26. DOI: 10.1016/j.pnpbp.2016.02.001.
11. Newson JJ, Thiagarajan TC. EEG Frequency Bands in Psychiatric Disorders: A Review of Resting State Studies. Review Front Hum Neurosci. 2019;12:521. DOI: 10.3389/fnhum.2018.00521.
12. Demerdzieva A, Pop-Jordanova N. Brain Rate Parameter in Children with General Anxiety Disorder. Pril (Makedon Akad Nauk Umet Odd Med Nauki). 2019;40(1):41-50. DOI: 10.2478/prilozi-2019-0002.
13. Lebedeva NN, Maltsev VYu, Pochigaeva KI, Guekht AB. Neurophysiological peculiarities of cognitive activity in patients anxiety-depressive and hypochondriacal disorders. Zh Nevrol Psikhiatr Im SS Korsakova. 2019;119(3):43-49. DOI: 10.17116/jnevro201911903143.
14. Poole KL, Schmidt LA. Frontal brain delta-beta correlation, salivary cortisol, and social anxiety in children. J Child Psychol Psychiatr. 2019;60(6):646-654. DOI: 10.1111/jcpp.13016.
15. Li P, Stamatakis J. What happens in the brain when we experience a panic attack? Scientific American Mind. 2011;22(3):70. DOI: 10.1038/ scientific americanmind0711-70.
16. Rentzsch J, Thoma L, Gaudlitz K, Tänzer N, Gallinat J, Kathmann N, et al. Reduced Sensitivity to Non-Fear-Related Stimulus Changes in Panic Disorder. Clinical Trial Neuropsychobiology. 2019;78(1):31-37. DOI: 10.1159/000498867.
17. Ou C, Dringenberg HC, Soutar CN. Is hippocampal theta frequency related to individual and sex differences in anxiety-like behaviour? An analysis in male and female Long-Evans rats. Behav Brain Res. 2019;364:366-373. DOI: 10.1016/j.bbr.2019.01.056.
18. Gordeev SA, Posohov SI, Vasyukov VI, Fedorova AB. Osobennosti psihovegetativnogo sindroma i mezhpolusharnoj asimmetrii EEG u bol’nyh s panicheskimi atakami i GTR. Nauchnyj centr nevrologii RAMN. 2012;1:21-38. [in Russian].
19. Parks C. What Is a Panic Attack? [Internet]. BrainFacts/Sfn; 2018 [updated 2018 2018 July 16]. Available from: https://www.brainfacts.org/ diseases-and-disorders/mental-health/2018/what-is-a-panic-attack-071618.
20. Kichuk IV, Petrova EA, Mitrofanov AA, Solov’eva NV, Vil’yanov VB. Izmeneniya pokazatelej elektroencefalogrammy i koncentracii serotonina pri depressivnyh i trevozhnyh rasstrojstvah. Nevrologiya, nejropsihiatriya, psihosomatika. 2016;8(3):34-38. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (161), 2021 рік , 9-14 сторінки, код УДК 159.91:612.8:616-092

10.29254/2077-4214-2021-3-161-9-14