ВПЛИВ ГЛУТАМАТУ НАТРІЮ НА ОРГАНИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ У ЩУРІВ

Єрошенко Г. А, Донець І. М., Шевченко К. В., Григоренко А. С., Кінаш О. В., Лисаченко О. Д.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

У роботі проведений аналіз даних літературних джерел з приводу впливу глутамату натрію на органи дихальної системи їх особливостей будови та реакцій. Використання харчових добавок викликає значні суперечки, як у науковому товаристві, так і в громадськості, в основному через відсутність ґрунтовних досліджень щодо їх впливу на організм людини. Проведені дослідження не дають остаточної відповіді щодо різного ступеня сприйнятливості людини до ефектів, що проявляються за умови дії харчових добавок, а дані про їх поєднаний вплив відсутні. Особливе занепокоєння вітчизняних і закордонних вчених викликає факт широкого використання харчових добавок у продуктах харчування. Найважливішою гігієнічною особливістю виробництва спеціалізованих продуктів для дитячого і дієтичного харчування, наполягають дослідники, є обмеження використання харчових добавок і категорична заборона на використання синтетичних домішок. У 80-ті роки минулого століття вчені активно аналізували вплив глутамату натрію на дихальні шляхи у пацієнтівз хронічною стабільною астмою. Науковці дійшли висновку, що необхідні подальші клінічні та епідеміологічні дослідження. Критичний аналіз існуючої літератури показує, що багато негативних наслідків вживання глутамату натрію для здоров’я є малоінформативними, оскільки засновані на надмірному дозуванні, яке не відповідає нормам, які зазвичай споживаються в харчових продуктах. Таким чином, встановлено, що вживання глутамату натрію призводить до порушень мікроциркуляції у легенях і застійним явищам у венозному сегменті. Під час досліджень на самперед спостерігається запалення, крім процесів розпаду, що характеризуються розщепленням вуглеводів, жирів, білків, деполімеризацією білково-полісахаридних комплексів і появою недоокиснених продуктів обміну речовин, починають посилюватися і процеси синтезу. В цьому процесі важливого значення набувають фібробласти, клітини сполучної тканини легень, що мають високу активність синтезу, та гістіоцити, які виконують захисну роль.

дихальна система, легені, структура, харчові добавки, глутамат натрію, щурі.

1. Verkhovna Rada Ukrayiny. Zakon Ukrainy Pro bezpechnist ta yakist kharchovykh produktiv [Internet]. Kyyiv: Verkhovna Rada Ukrayiny; 2005. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2809-15#Text. [in Ukrainian].
2. Malieiev VO, Bezpalchenko VM, Semenchenko OO. Kharchovi dobavky: vyznachennia, ryzyky, analiz spozhyvannia. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. 2020;31(70):7-12. [in Ukrainian].
3. Lisnianska NV, Novak-Mazepa KhO, Kopanytsia OM, Mialiuk OP, Pak AI. Vyvchennia efektiv poiednanoi dii kharchovykh dobavok. Visnyk medychnykh i biolohichnykh doslidzhen. 2020;2:88-90. [in Ukrainian].
4. Asif Ahmed M, Al-Khalifa AS, Al-Nouri DM, El-din MFS. Dietary intake of artificial food color additives containing food products by schoolgoing children. Saudi J Biol Sci. 2021;28(1):27-34. DOI: 10.1016/j.sjbs.2020.08. 025.
5. Lemoine A, Pauliat-Desbordes S, Challier P, Tounian P. Adverse reactions to food additives in children: A retrospective study and a prospective survey. Arch Pediatr. 2020;27(7):368-71. DOI: 10.1016/j.arcped.2020.07.005.
6. Anil H, Harmanci K. Evaluation of contact sensitivity to food additives in children with atopic dermatitis. Postepy Dermatol Alergol. 2020;37(3):390-5. DOI: 10.5114/ada.2020.96112.
7. McBride DL. Safety Concerns About Food Additives and Children’s Health. J Pediatr Nurs. 2019;45:76-7. DOI: 10.1016/j.pedn.2018.09.008.
8. Teixeira AZA. Sodium content and food additives in major brands of brazilian children’s foods. Cienc Saude Coletiva. 2018;23(12):4065-75. DOI: 10.1590/1413-812320182312.21812016.
9. Trasande L, Shaffer RM, Sathyanarayana S. Food additives and child health. Pediatrics. 2018;142(2):e20181408. DOI: 10.1542/ peds.2018-1408.
10. Budrewicz S, Banaszczak M, Piotrowski J, Czerwińska M, Stachowska E. Allergens and food additives, including potentially harmful ones, present in food products that are preferred by children and adolescents. Dev Period Med. 2017;21(2):131-8.
11. Ivakhno OP, Koziarin IP. Problemy vykorystannia kharchovykh dobavok u produktakh dytiachoho kharchuvannia. Environment & Health. 2019;1:29-32. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2019.01.029. [in Ukrainian].
12. Bozhko NV, Tyshchenko VI, Pasichnyi VM. Perspektyvy vykorystannia naturalnykh antyoksydantiv u dytiachomu kharchuvanni. Materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf Innovatsiini tekhnolohii ta perspektyvy rozvytku miasopererobnoi haluzi; 2020 Lyst 24; Kyiv. Kyiv: NUKhT; 2020. s. 33-5. [in Ukrainian].
13. Verkhovna Rada Ukrayiny. Nakaz MOZ Ukrainy Pro zatverdzhennia Sanitarnykh pravyl i norm po zastosuvanniu kharchovykh dobavok [Internet]. Kyyiv: Verkhovna Rada Ukrayiny; 1996. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0715-96#Text. [in Ukrainian].
14. Rutska AV, Krynytska IIa, Marushchak MI. Pokaznyky vilnoradykalnoho okysnennia v shchuriv za umovy pasyvnoho tiutiunokurinnia na tli tryvaloho vvedennia hlutamatu natriiu u statevomu i vikovomu aspektakh. Medychna ta klinichna khimiia. 2017;19(4):115-22. [in Ukrainian].
15. Rutska AV, Krynytska IIa. Stan systemy nitrohen (II) oksydu u shchuriv za umovy» pasyvnoho tiutiunokurinnia» na tli tryvaloho vvedennia hlutamatu natriiu u statevomu ta vikovomu aspektakh. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2018;2.1(143):189-94. [in Ukrainian].
16. Rutska AV. Doslidzhennia enzymnoi lanky antyoksydantnoi systemy v shchuriv za umovy dii tiutiunovoho dymu na tli zastosuvannia natrii hlutamatu v statevomu i vikovomu aspektakh. Medical and Clinical Chemistry. 2018;3:145. DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X. 2018.v0.i3.9584. [in Ukrainian].
17. Volkov II, Kosilova OIu, Katelevska NM. Hlutamat natriiu yak kharchova dobavka i yii vplyv na zdorovia. Collection of scientific papers of The International Scientific and Practical Conference Scientific discoveries: projects, strategies and development Vol. 2; 2019 Oct. 25; Edinburgh. Edinburgh: European Scientific Platform; 2019. p. 38-40. [in Ukrainian].
18. Moneret-Vautrin DA. Monosodium glutamate – induced asthma: Study of the potential risk in 30 asthmatics and review of the literature. Allerg Immunol. 1987;19(1):29-35.
19. Ratner D, Eshel E, Shoshani E. Adverse effects of monosodium glutamate: a diagnostic problem. Isr J Med Sci. 1984;20(3):252-3.
20. Allen DH, Baker GJ. Monosodium glutamate induced asthma. Am Rev Respir Dis. 1982;125(4):68.
21. Allen DH, Delohery J, Baker G. Monosodium l-glutamate-induced asthma. J Allergy Clin Immunol. 1987;80(4):530-7.
22. Schwartzstein RM, Kelleher M, Weinberger SE, Weiss JW, Drazen JM. Airway effects of monosodium glutamate in subjects with chronic stable asthma. J Asthma. 1987;24(3):167-72.
23. Beausoleil JL, Fiedler J, Spergel JM. Food intolerance and childhood asthma: What is the link? Pediatr Drugs. 2007;9(3):157-63. DOI: 10.2165 /00148581-200709030-00004.
24. Zanfirescu A, Ungurianu A, Tsatsakis A.M, Nițulescu G.M, Kouretas D, Veskoukis A, et al. A review of the alleged health hazards of monosodium glutamate. Compr Rev Food Sci Food Saf. 2019;18(4):1111-34. DOI: 10.1111/1541-4337.12448.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (161), 2021 рік , 31-34 сторінки, код УДК 613.295(604.4:663.051):616.2-092.9

10.29254/2077-4214-2021-3-161-31-34