Руденко К. М., Коссе В. А., Трушенко О., Люлько І. В., Топка Е. Г., Філіппов Ю. О., Алексєєнко З. К.

ВПЛИВ КАДМІЮ ТА КУПРУМУ НА ПОКАЗНИКИ СМЕРТНОСТІ В ЕМБРІОГЕНЕЗІ ЩУРІВ ПРИ ВНУТРІШНЬОШЛУНКОВОМУ ВВЕДЕННІ


Про автора:

Руденко К. М., Коссе В. А., Трушенко О., Люлько І. В., Топка Е. Г., Філіппов Ю. О., Алексєєнко З. К.

Рубрика:

БІОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

У сучасному світі на організм мешканців урбанізованих територій одночасно впливають безліч шкідливих хімічних сполук, які знаходяться в повітрі, ґрунті, воді, в продуктах харчування і є тератогенними, тобто ушкоджувальними для плода людини та тварин. Тератогенні чинники діють упродовж певних критичних періодів онтогенезу, особливо під час ембріогенезу. Кадмійвмісні речовини ˗˗ одні з найбільш токсичних сполук важких металів, що забруднюють навколишнє середовище, корми та продукти харчування та зустрічаються у небезпечних концентраціях в атмосфері, літосфері та гідросфері у зв’язку з техногенним тиском на середовище. За умов постійної дії різноманітних екзогенних факторів, зокрема важких металів, на організм виникає необхідність пошуку ефективних протекторних засобів. Отже, актуальним завданням сучасних морфологічних і медичних досліджень є визначення впливу сполук важких металів на системи органів і хід ембріогенезу і пошук можливих антагоністів їх дії. Метою роботи є визначення впливу низьких доз кадмію (2,0 мг/кг) та купруму (0,1 мг/кг) при комбінованому введенні впродовж всього періоду вагітності у щурів. Для проведення досліджень отримували самиць з датованим терміном вагітності, для цього досліджували естральний цикл самиць методом піхвових мазків. Розчини вводили через зонд, внутрішньошлунково, щоденно (раз на добу) з першого дня вагітності: перша група – контроль, друга група – введення розчину кадмій хлориду в дозі 2,0 мг/кг – група ізольованого введення кадмію, та третя – група комбінованого введення хлориду кадмію, у дозі 2,0 мг/кг, разом з сукцинатом міді у дозі 0,1 мг/кг. Розчин сукцинату міді був наноаквахелатної форми, а розчин хлориду кадмію – іонної. Показник внурішньоутробної виживаємості найвищим був у групі контролю на 19-ту добу ембріогенезу (95,29%), а найнижчим у групі впливу кадмію хлориду у дозі 2,0 мг/кг на 19-й добі (75,07%). Аналіз отриманих даних свідчить про виражений ембріотоксичний вплив хлориду кадмію на процеси ембріогенезу, що виявляється достовірним підвищенням показників загальної ембріональної смертності, доімплантаційної та постімплантаційної смертності порівняно з контрольною групою на всіх досліджуваних термінах ембріогенезу.

Ключові слова:

кадмій, купрум, ембріотоксичність, ембріони.

Список цитованої літератури:

  1. Zalavina SV, Sklyanov YUI, Pravotorov GV, Samatova IM. Otsenka obmena bioelementov i embrional’noy smertnosti kak otrazheniye narushennogo ontogeneza pri deystvii destabiliziruyushchikh faktorov razlichnoy prirody. Journal of Siberian Medical Sciences. 2018;1:38- 48. [in Russiаn].
  2. Holаskovа I, Elliott M, Hanson ML, Schafer R, Barnett JB. Prenatal Cadmium Exposure Produces Persistent Changes to Thymus and Spleen Cell Phenotypic Repertoire as Well as the Acquired Immune Response. Toxicol Appl Pharmacol. 2012;265(2):81-89.
  3. Hanson ML, Holаskovа I, Elliott М, Brundage KM, Schafer R, Barnett JB. Prenatal Cadmium Exposure Alters Postnatal Immune Cell Development and Function. Toxicol. Appl. Pharmacol. 2012;261(2):196-203.
  4. Montes S, Juárez-Rebollar D, Nava-Ruíz C, Garcia-Sánchez A, Heras-Romero Y, Rios C, et al. Immunohistochemical Study of Nrf2- Antioxidant Response Element as Indicator of Oxidative Stress Induced by Cadmium in Developing Rats,”Oxid Med Cell Longev [Internet]. 2015 [cited 2018 July 17];2015:ID570650. Available from: https://www.hindawi.com/journals /omcl/2015/570650/cta/. DOI: 10.1155/2015/570650.
  5. Fomenko OZ, Shaul’skaya OE, Kot YG, Ushakova GA, Shevtsova AI. Vliyaniye raznykh doz kadmiya na aktivnost’ matriksnykh metalloproteinaz v serdtse, mozge i syvorotke krovi krys. Zhurnal Grodnenskogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta. 2016;3:103-7. [in Russiаn].
  6. Arustamyan OM, Tkachyshyn VS, Aleksiychuk OYU. Vplyv spoluky kadmiyu na orhanizm lyudyny. Medytsyna nevidkladnykh staniv. 2016;7:109-114. Dostupno: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_7_16. [in Russiаn].
  7. Rajakumar S, Abhishek A, Selvam GS, Nachiappan V. Effect of cadmium on essential metals and their impact on lipid metabolism in Saccharomyces cerevisiae. Cell Stress Chaperones. 2020;25(1):19-33.
  8. Åkesson A, Barregard L, Bergdahl IA, Nordberg GF, Nordberg M, Skerfving S. Non-renal effects and the risk assessment of environmental cadmium exposure. Environmental Health Perspect. 2014;122(5):431-8.
  9. Hao R, Ge J, Ren Y, Song X, Jiang Y, Sun-Waterhouse D, et al. Caffeic acid phenethyl ester mitigates cadmium-induced hepatotoxicity in mice: Role of miR-182-5p/TLR4 axis. Ecotoxicol Environ Saf. 2021;207:111578.
  10. Mykytyuk. MV. Nanochastynky ta perspektyvy yikh zastosuvanya v biolohiyi i medytsyni. Problemy ekolohiyi ta medytsyny. 2011;15(5.6): 42-47.
  11. Kolosova II, Rudenko KM, Shatorna VF. Kadmiy – zahroza dlya zhyvykh orhanizmiv (ohlyad literatury). Abstracts of V International Scientific and Practical Conference Perspectives of world science and education; 2020 Jan 29-31; Osaka, Japan; 2020. p. 433-442.

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (161), 2021 рік , 101-105 сторінки, код УДК 612.3:591.39:661.852:661.782-092.9

DOI: