ФАКТОРИ РИЗИКУ РЕЗУС ІЗОСЕНСИБІЛІЗАЦІЇ У ВАГІТНИХ З РЕЗУС НЕГАТИВНОЮ КРОВ’Ю В УМОВАХ МІСТА БАКУ
Про автора:
Джанбахишов Т.Г., Алієва Е.М., Мустафаєва І.Р., Байрамова Е.В.
Рубрика:
КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
Тип статті:
Наукова стаття
Анотація:
Метою дослідження було визначити фактори ризику та частоту виникнення ізосенсибілізації у жінок з резус негативною кров’ю. Було обстежено 13 вагітних з резус ізосенсибілізацією. На основі даних соматичного та акушерського анамнезу було визначено фактори ризику розвитку резус ізосенсибілізації. Середній вік досліджуваних складав 30,3±14,16 років і був в межах від 25 до 41 року. Статеве життя досліджуваних жінок почалося з 23,26±2,5 (17–18) років. Дослідження акушерського анамнезу показало, що загальна кількість вагітностей становила 4,0±2,2 (1–10), пологів 2,2±0,9 (1–4), абортів 2,0±1,7 (1–5), загальна кількість дітей вдома 1,1±0,3 (1–2). Було встановлено, що факторами ризику розвитку ізосенсибілізації у вагітних з резус негативною кров’ю є у 92,3 % вагітних відсутність імунопрофілактики після попередніх пологів, у 84,6 % відсутність імунопрофілактики після перерваної вагітності, у 46,2 % наявність передчасного відшарування нормально розташованої плаценти при попередній вагітності, у 46,2 % вагітних кровотеча в І триместрі вагітності, у 30,8 % вагітних в анамнезі штучні аборти, у 15,4 % наявність в анамнезі спонтанних викиднів, у 15.4 % невірне визначення резус належності. Було зроблено такі висновки: 1. Факторами ризику виникнення ізосенсибілізації в умовах міста Баку є: відсутність імунопрофілактики після перших пологів (92,3 %), переривання вагітності (84,6 %), наявність антенальної загибелі плоду в анамнезі (53,8 %), передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (46,2 %), наявність кровотеч в першому триметрі вагітності (46,2 %), наявність штучного переривання вагітності в анамнезі (30,8 %), спонтанний викидень в анамнезі (15,4 %), невірно визначена резус належність крові (15,4 %). 2. Проведення своєчасної анти-Д імунопрофілактики у вагітних з факторами високого ризику ізосенсибілізації і розвитку гемолітичної хвороби плоду суттєво зменшує показники перинатальної захворюваності і смертності від гемолітичної хвороби плоду та новонародженого.
Ключові слова:
ізосенсибілізація, анти-Д імунопрофілактика, резус ізомунізація
Список цитованої літератури:
- Mytra YV. Optymyzatsyya metodov profylaktyky, dyagnostyky y lechenyya rezus-sensybylyzatsyy [avtoreferat]. Moskva; 2010. 21 s. [in Russian].
- Makogon AA, Andryushyna YV. Gemolytycheskaya bolezn ploda: monytoryng, lechenye ploda y rodorazreshenye. Voprosy gynekologyy, akusherstva y perynatologyy. 2019;17(3):45–52. [in Russian].
- Qureshi H, Massey E, Kirwan D. BCSH guideline for the use of anti-D immunoglobulin for the prevention of haemolytic disease of the fetus and newbora. Transfusion medicine. 2014;24:8–20.
- Santavy J. Hemolytic disease in the newborn – history and prevention in the World and the Czech Republic. Biomed. Pap. Med. Fac. Univ. Palacky. Olomouc. Czech Repub. 2010;154:147–151.
- Tsakhylova SG, Kuznetsov VP, Khmelnytskaya AV, Zaynflbekova NG. Vlyyanye ymmunnogo statusa matery na razvytye ploda y zdorove novorozhdennogo (obzor lyteratury). Problemy reproduktsyy. 2016;6:38–43. [in Russian].
- Deka D, Dadhwal V, Sharma AK, Shende U, Agarwal S. Perinatal survival and procedure-related complications after intrauterine transfusion for red cell alloimmunization. Arch Gynecol Obstet. 2016;293(5):967–973.
- Seeho SK, Burton G, Leigh D, Marshall JT, Persson JW. The role of preimplantation genetic diagnosis in the management of severe rhesus alloimmunization: first unaffected pregnancy: Case report. Hum. Reprod. 2005;20(3):697–701.
- Antonov AG, Degtyarev DN, Narogan MV, Karpova AL. Neonatologyya. M.: GEOTAR-Medya; 2019. Chast’, Gemolytycheskaya bolezn novorozhdennykh; s. 19–35. [in Russian].
- Shen R, Sandler SG. Transfusion medicine illustrated. Miscounting even one lymphocyte in the Kleihauer-Betke (acidelution) assay can result in overdosing Rh immune globulin. Transfusion. 2015;55(9):2069.
- Yinon Y. Early intrauterine transfusion in severe red blood cell alloimmunization. Ultrasound Obstet Gynecol. 2010;36:601–606.
- Pavlova NG, Shelaeva EV, Nagorneva SV. Patogenetycheskye podkhody k vedenyyu beremennosty pry tyazhelykh formakh yzoymmunyzatsyy. Zh. Akusherstva y zhenskykh bolezney. 2013;62(3):58–64. [in Russian].
- Saveleva GM, Adamyan LV, Kurtser MA, Sychynava LG. Klynycheskye rekomendatsyy (protokol). Rezus-sensybylyzatsyya. Gemolytycheskaya bolezn ploda. M.: Myzdrav RSFSR; 2017. 16 s. [in Russian].
Публікація статті:
«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 Том 1 (164), 2022 рік , 170-173 сторінки, код УДК 618.3+616–053.3