ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ СТАНУ ІМУННОЇ ТА АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ВПЕРШЕ ДІАГНОСТОВАНИЙ ХІМІОРЕЗИСТЕНТНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ

Філатова О.В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Туберкульоз є гострою медико-­соціальною проблемою, що характеризується регулярним і високим темпом зростання захворюваності, смертності та інвалідності населення. Саме смертність від цієї небезпечної хвороби посідає одне із перших серед інших інфекційних і паразитарних хвороб, що становить понад 80 %. Наразі поширеність туберкульозу у всіх країнах світу, враховуючи нашу державу, призводить до невпинного скорочення життя населення, а також втрати тимчасової і стійкої працездатності, збільшенням надання належних і сучасних медичних послуг, нерівності соціального статусу людей. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 60 хворих на вперше виявлений хіміорезистентний туберкульоз легень, (30 основна (I) та 30 контрольна (II) групи. В основну групу увійшли хворі, яким до протитуберкульозних препаратів додавали токоферолу ацетат та настоянку ехінацеї пурпурової. Пацієнти обох груп були з вперше виявленим туберкульозом легень з деструктивними змінами в легенях та наявністю бактеріовиділенняя. Серед обстежених пацієнтів чоловіків було – 46 (76,6 %), жінок – 14 (23,4 %). Було обстежено 60 хворих у яких вперше діагностовано хіміорезистентний туберкульоз легень. Всіх хворих розподілено на дві групи. До I групи (основна) увійшло 30 (50 %) хворих, у яких діагноз вперше діагостованого хіміорезистентного туберкульозу легень, підтвердженого на підставі достовірних клінічних та патоморфологічних (лабораторних) досліджень. До II групи (контрольна) визначено 30 (50 %) хворих, у яких теж підтверджено діагноз на вперше діагностовану хворобу з патологічними деструктивними змінами у легенях і активним бактеріовиділенням. Розподіл хворих за статтю розподілявся наступним чином: чоловіча стать складала 45 осіб (75 %), жіноча – 15 (25 %). Основними критеріями пацієнтів включених до проведення дослідження, було виявлення у їх мокротинні резистентних мікобактерій туберкульозу до запропонованих препаратів антимікобактеріальної дії, та наявність деструктивних змін у легенях. Результати. 1. У хворих контрольної групи після лікування спостерігалась зростання кількості лімфоцитів з (12,3±1,12) до (17,2±1,5), (р<0,05), В‑лімфоцити зросли з (31,2±0,81) до (67,1±0,2) (р<0,05). Показники Т‑хелперів становили (29,4±1,81) проти (24,1±0,5), (р>0,05). В нормі були Т‑супресори (16,3±1,05) проти (20,3±0,5), (р<0,05). Дані НСТ‑тесту становили (23,1±2,02) проти (15,3±3,5), (р<0,05). Кількість Т‑лімфоцитів незначно підвищилась з (11,7±5,11) до (15,4±0,1), (р>0,05). Фагоцитарний індекс підвищився до (7,3±2,02) проти (12,4±0,9), (р<0,05). Виявлено незначне зростання показників імуноглобуліну класу G (1,3±0,51) проти (3,5±0,6), (р>0,05). Аналогічна картина спостерігається з імуноглобуліном класу А (1,4±0,8) проти (3,1±0,4), (р>0,05). Імуноглобулін класу М після лікування підвищився, (26,2±3,21) проти (48,1±6,4), (р<0,05). Відзначалась нормалізація показників концентрації ЦІК (3,8±0,25) проти (7,1±0,2), (р<0,05) та природних кілерів з (22,2±1,25) до (45,1±1,4), (р<0,05). 2. У хворих основної та контрольної груп показники антиоксидантного захисту на початку лікування достовірно не відрізнялися. Показники дієнових кон’югат були (85,8±2,80) в основній групі та (85,3±2,23) у контрольній, (р>0,05). Рівні МДА були (14,47±0,26) проти (13,18±0,76), (р>0,05). Кількість СГЕ сягало (3,76±0,11) проти (3,11±0,10), (р>0,05). Результати каталази становили (2,67±0,09) проти (2,59±0,07), (р>0,05). СОД майже не відрізнялося у хворих основної та контрольної груп (0,64±0,037) проти (0,655±0,027), (р>0,05). Кількість церулоплазміну була (301,40±2,15) проти (302,80±3,12), (р>0,05). Середні молекули по показникам майже не відрізнялися в основній та контрольній групах, (0,272±0,004) проти (0,274±0,003), (р>0,05). У хворих контрольної групи після завершення лікування спостерігалась зростання кількості лімфоцитів з (11,4±1,22) до (19,2±1,6), (р<0,05). В‑лімфоцити зросли з (34,2±0,85) до (69,4±0,2) (р<0,05). Т‑хелпери становили (32,4±1,83) проти (36,1±0,6), (р>0,05). В нормі були показники Т‑супресорів (16,2±2,05) проти (21,2±0,6), (р>0,05). Дані НСТ‑тесту становили (20,1±2,01) проти (17,2±3,6), (р<0,05). Кількість Т‑лімфоцитів трохи підвищилась з (10,4±5,14) до (11,3±0,4), (р>0,05). Фагоцитарний індекс підвищився до (8,4±2,01) проти (10,2±1,5), (р<0,05). Трохи зросли показники імуноглобуліну класу G (1,2±0,54) проти (1,4±0,2), (р>0,05). Така ж картина спостерігається з імуноглобуліном класу А (1,4±0,11) проти (1,2±0,2), (р>0,05). Імуноглобулін М після лікування підвищився (24,4±3,32) проти (34,4±5,2), (р>0,05). Була нормалізація показників концентрації ЦІК (1,5±0,34) проти (6,2±0,1), (р<0,05). Нормалізувались показники природних кілерів з (17,2±1,38) до (24,2±1,3), (р<0,05).Висновки. 1. У хворих на вперше виявлений туберкульоз легень до приймання протитуберкульозних препаратів в основній та контрольній групах показники імунограми достовірно не відрізнялися. 2. За результатами аналізу дослідження можемо зробити висновки, що у хворих основної групи у порівнянні з контрольною групою нормалізувалися усі показники імунограми, а саме: кількість лімфоцитів, В‑лімфоцитів, Т‑хелперів, Т‑супресорів, НСТ‑тесту, Т‑лімфоцитів, фагоцитарний індекс, імуноглобуліну класу G, імуноглобуліну класу А, імуноглобуліну класу М, цитоімунного комплексу, природних кілерів. 3. Таким чином, є сенс проводити корекцію змін стану імунної та антиоксидантної системи у хворих на вперше виявлений хіміорезистентний туберкульоз легень.

фтизіатрія, хіміорезистентний туберкульоз легень, імунна та антиоксидантна система.

1. Blahodatnyi VM, Honcharenko NB, Salmanov AG. Systema yakosti mikrobiolohichnoi diahnostyky tuberkulozu. Naukovi spivpratsi spivrobitnykiv NMAPO imeni P.L. Shchupyka. 2014;23(4):46–52. [in Ukrainian].
2. Duzhyi ID, Oleshchenko HP, Kuzenko YeV, Moskalenko RA. Osoblyvosti perebihu tuberkuloznoho plevrytu zalezhno vid terminu vyiavlennia i rezystentnosti mikobakterii. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, Vil- infektsiia. 2016;2:92–7. [in Ukrainian].
3. Melnyk VM, Novozhylova IO, Matusevych VH. Problema nyzkoi efektyvnosti likuvannia khvorykh na tuberkuloz lehen. Ukr. pulmonol. zhurn. 2019;1:25–32. [in Ukrainian].
4. Petrenko VI. Phthisiology = Ftyziatriia. Kyiv: Medytsyna; 2015. 416 s. [in Ukrainian].
5. Feshchenko YuI, Melnyk VM, Turchenko LV. Kontseptsiia reformuvannia protytuberkuloznoi sluzhby ta optymizatsii protytuberkuloznykh zakhodiv v Ukraini. Ukr. pulmonol. zhurn. 2015;1:5–9. [in Ukrainian].
6. Feshchenko YuI, Lytvynenko NA, Pohrebna MV, Senʹko YUO, Davydenko VV. Obgruntuvannia skorochenykh rezhymiv khimioterapii dlia khvorykh na MRTB za vitchyznianym dosvidom. Ukr. pulmonol. zhurn. 2016;2:26–7. [in Ukrainian].
7. Feshchenko YuI, Melnyk VM, Turchenko LV. Pohliad na problemu borotby z tuberkulozom v Ukraini. Ukr. pulmonol. zhurn. 2016;3:5–10. [in Ukrainian]
8. .Feshchenko YuI, Lytvynenko NA, Pohrebna MV, Senko YO, Protsyk LM, Grankina NV. Likuvannia khvorykh na multyrezystentnyi tuberkuloz ta tuberkuloz z rozshyrenoiu rezystentnistiu mikobakterii tuberkulozu do protytuberkuloznykh preparativ: osnovni prychyny nyzkykh rezultativ. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, Vil- infektsiia. 2016;2:22–9. [in Ukrainian].
9. Feshchenko YuI, Lytvynenko NA, Varytska HO, Pogrebna MV, Dyuzheva OS. Efektyvnist skorochenoho 12-misiachnoho rezhymu antymikobakterialnoi terapii khvorykh na khimiorezystentnyi tuberkuloz. Ukr. pulmonol. zhurn. 2017;3:5–8. [in Ukrainian].
10. Feshchenko YuI, Todoriko LD, Kuzhko MM, Gumeniyk NI. Patomorfoz tuberkulozu – realii sohodennia, khimiorezystentnist yak oznaka prohresuvannia. Ukr. pulmonol. zhurn. 2018;2:6–10. [in Ukrainian].
11. Feshchenko YuI, Zhurylo OA, Barbova AI, Trofimova PS, Myronchenko SV. Vyznachennia profiliu rezystentnosti do protytuberkuloznykh preparativ v shtamakh M. Tuberculosis, vydilenykh v mezhakh proektu shchodo rozpovsiudzhennia khimiorezystentnykh mikobakterii tuberkulozu v Ukraini. Ukr. pulmonol. zhurn. 2019;1:33–40. [in Ukrainian].
12. Filatova OV, Boiko MH. Osoblyvosti zakhysnykh syl orhanizmu pry khimiorezystentnomu tuberkulozi. Visn. problem biol. i med. 2013;1.1(98):160–2. [in Ukrainian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 Том 1 (164), 2022 рік , 249-259 сторінки, код УДК 616.24–002.5:615.37

10.29254/2077-4214-2022-2-1-164-249-259