ПОГЛЯД НА СУЧАСНІ ДОСЯГНЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ КРІЗЬ ПРИЗМУ БІОЕТИКИ

Панасенко С.І., Кербаж Н.Р., Панасенко Т.В., Драбовський В.С.

МЕДИЧНА ОСВІТА

Наукова стаття

Вступ. Надзвичайний прогрес біомедичних наук та медичних технологій за останні десятиліття та їх застосування в медичній практиці поставили перед новими етичними дилемами вищу медичну школу та суспільство в цілому. Кількість статей у масових та професійних журналах засвідчує важливість теми та стурбованість викладачів вищої медичної школи нею. Центральну роль етики в медичній практиці неможливо переоцінити. Медицина передбачає певні фундаментальні цінності, такі як збереження життя та полегшення страждань. Ці цінності відрізняють медицину від інших наук і передбачають деякі особливі обов’язки, зокрема для лікаря та інших представників медичних професій, і, особливо для здобувачів медичної освіти. Мета дослідження. На основі аналітичного огляду наукових джерел інформації вивчити досягнення і перспективи розвитку вищої медичної освіти крізь призму біоетики. Основна частина. Найбільш широке визнання отримала концепція, яка була запропонована відомими американськими філософами Томом Бічампом і Джеймсом Чілдресом в роботі «Принципи біомедичної етики». Автори висувають чотири основних, фундаментальних принципи біомедичної етики: автономія, прагнення не нашкодити, робота на благо пацієнта і справедливість. При цьому, починаючи з другої половини минулого століття, у зв’язку з безперервним прогресом у медичній науці, перед майбутніми лікарями постає все більше етичних питань, актуальність яких вже зараз стоїть поряд з базовими принципами медичної та біоетики часів Гіпократа та потребує негайного заглиблення та розробки нових засад етичного виховання лікаря та вченого. Висновки. 1. Вища медична школа України, попри постійні динамічні зміни в структурі науки та освіти, досі залишається на належному рівні, проте стан сучасної системи охорони здоров’я змушує лікарів працювати в умовах постійного збільшення кількості та характеру етичних проблем. 2. Викладачі вищих медичних навчальних закладів повинні безперервно моніторити зміни у трендах медикоетичного спрямування системи охорони здоров’я в цілому. 3. При правильному та належному наданні здобувачу медичної освіти знань принципів медичної та біологічної етики безперервно, протягом усього періоду навчання, можна досягти великих успіхів як у стабілізації психоемоційного стану населення, так і у представленні глобальних інтересів України перед світовою спільнотою.

біоетика, вища медична освіта, здобувачі освіти, медична етика.

1. Bankowski Z. Medical ethics. J Am Board Fam Pract. 1989;2(2):137–8.
2. World Health Organisation. Constitution of the World Health Organisation: Principles. WHO; 1948. 2 p.
3. Mackenzie R. Ethical Dimensions of Health Policy. Med Law Rev. 2003;11:250–6.
4. Beauchamp T L CJF. Principles of Biomedical Ethics, 8th edn. Oxford: Oxford University Press; 2019. 519 p.
5. Blackhall LJ, Murphy ST, Frank G, Michel V, Azen S. Ethnicity and Attitudes Toward Patient Autonomy. JAMA. 1995 Sep 13;274(10):820–5.
6. Mendus S. A theory of justice – Rawls, The Belknap Press. 2nd ed. Cambridge: Belknap Press: An Imprint of Harvard University Press; 1999. 560 p.
7. Hurst SA, Slowther AM, Forde R, Pegoraro R, Reiter-Theil S, Perrier A, et al. Prevalence and determinants of physician bedside rationing: Data from Europe. J Gen Intern Med. 2006 Nov;21(11):1138–1143.
8. Weinstein MC. Should physicians be gatekeepers of medical resources? J Med Ethics. 2001 Aug;27(4):268–74.
9. Castro-Molina FJ. Ethics VS. investigation pandemics, feelings and nursing. Cult los Cuid. 2020;24(57).
10. Shrestha B, Dunn L. The Declaration of Helsinki on Medical Research involving Human Subjects: A Review of Seventh Revision. J Nepal Health Res Counc. 2020 Jan 21;17(4):548–552.
11. Conti AA. Historical evolution of the concept of health in Western medicine. Acta Biomed. 2018;89(3):352–4.
12. Farrell RM, Metcalfe JS, Mcgowan ML, Weise KL, Agatisa PK, Berg J. Emerging ethical issues in reproductive medicine: Are bioethics educators ready? Hastings Cent Rep. 2014 Sep;44(5):21–9.
13. Messer N. Bioethics and practical theology: The example of reproductive medicine. Int J Pract Theol. 2017 Nov 30;21(2):291–314.
14. Sgro A, Blancafort P. Epigenome engineering: New technologies for precision medicine. Nucleic Acids Research. 2020 Dec 16;48(22):12453–82.
15. Tucker DE. Assessing Competence to Consent to Treatment: A Guide for Physicians and Other Health Professionals. Oxford: Oxford University Press; 1998. 224 p.
16. Levine RJ. Informed Consent: Some Challenges to the Universal Validity of the Western Model. Law Med Health Care. Fall-Winter 1991;19(3–4):207–13.
17. Sulmasy DP. Edmund pellegrino’s philosophy and ethics of medicine: An overview. Kennedy Inst Ethics J. 2014 Jun;24(2):105–12.
18. Durand-Zaleski I. Global Challenge of Healthcare Rationing. BMJ. 2000;321(7266):967.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 Том 1 (164), 2022 рік , 344-353 сторінки, код УДК 378.6:61:68.1

10.29254/2077-4214-2022-2-1-164-344-353