КІЛЬКІСНИЙ МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРНИХ ЗМІН ХОНДРОЦИТІВ СУГЛОБОВИХ ПОВЕРХОНЬ СТЕГНОВОЇ ТА ВЕЛИКОГОМІЛКОВОЇ КІСТОК ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ДІАБЕТИЧНІЙ АРТРОПАТІЇ КОЛІННОГО СУГЛОБА

Гнатюк М. С., Монастирська Н. Я., Татарчук Л. В., Вадзюк Н. С.

МОРФОЛОГІЯ

Наукова стаття

Діабетичні артропатії у хворих на цукровий діабет нерідко зустрічаються у клінічній практиці. Особливості структурних змін хондроцитів суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток і структура колінного суглоба при цукровому діабеті вивчені недостатньо. Мета дослідження – визначення особливостей структурних змін хондроцитів суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток при експериментальній діабетичній артропатії колінного суглоба. Об’єкт і методи дослідження. Комплексом морфологічних методів досліджено суглобові поверхні стегнової та великогомілкової кісток 60 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3-и групи. 1-а група включала 20 інтактних практично здорових тварин, 2-а – 20 щурів з місячною експериментальною діабетичною артропатією колінного суглоба, 3-я – 20 експериментальних тварин з двомісячною вказаною патологією. Цукровий діабет моделювали шляхом одноразового внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину фірми «Sigma» у дозі 50 мг/кг. Через місяць та два місяці від початку експерименту виконували евтаназію щурів кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. На гістологічних мікропрепаратах у хрящових тканинах суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток визначали діаметри молодих і зрілих хондроцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, відносний об’єм пошкоджених хондроцитів, міжклітинно-хондроцитарні відношення. Кількісні показники обробляли статистично. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, что тривала гіперглікемія призводить до діабетичної артропатії колінного суглоба, яка характеризується атрофією хондроцитів і змінами в них ядерноцитоплазматичних відношень, що вказувало на порушення клітинного структурного гомеостазу. Виявлено, що ядерно-цитоплазматичні відношення в молодих хондроцитах суглобової поверхні стегнової кістки при місячній експериментальній гіперглікемії виявилися зміненими на 5,4% (р<0,01), при двомісячній – на 11,2% (р<0,001), у зрілих хондроцитах – на 4,7% (p<0,01) та 10,6% (р<0,001), у суглобовій поверхні великогомілкової кістки дані морфометричні параметри відповідно змінилися на 5,6%, 12,1% (р<0,001) та 5,1% і 11,3% (р<0,001). При діабетичній артропатії відмічалося виражене зростання відносного об’єму пошкоджених хондроцитів і об–єму міжклітинної речовини. Виявлені зміни кількісних морфологічних показників залежали від тривалості гіперглікемії і домінували в молодих хондроцитах та в хрящовій тканині суглобової поверхні великогомілкової кістки

колінний суглоб, діабетична артропатія, хондроцити, стегнова, великогомілкова кістки.

1. Kryzyna OV. Trofichni porushennya tkanyn nyzhnikh kintsivok pry tsukrovomu diabeti 2 typu. Klinichna endokrynolohiya ta endokrynna khirurhiya. 2018;1(6):15-24. [in Ukrainian].
2. Orlenko VL. Hormonalni kharakterystyky diabet-asotsiyovanykh osteoartrytiv. Visnyk problem biolohiyi ta medytsyny. 2020;2(159):138-143 [in Ukrainian].
3. Berenbaum F. Diabetes induced osteoarthritis from a new paradigm to a new phenotype. Ann. Rheum. Dis. 2011;70(8):1354-1356.
4. King K, Rosenthal A. The adverse effects of diabetes on osteoartrosis update on clinical evidence and molecular mechanism. Osteoartritis and Cartilage. 2015;2:841-850.
5. Graham RW. Thyroid hormone actions in cartilage bone. Eur. Thyroid J. 2013;2:3-13.
6. Larkin M, Barnie A, Braffett B. Musculoskeletal complications in type 1 diabetes. Diabetes Care. 2014;37(7):1863-1869.
7. Ribero M, Lopez de Fiqueroa P, Bianco F. Insulin decreases autophagy and leads to cartilage degradation. Osteoartritis Cartilage. 2016;24(4):731-739.
8. Hnatjuk MS, Rubas LV, Tatarchuk LV, Jasinovsky OB. Osoblyvosti mikroelementnoho skladu skronevoyi kistky ta nyzhnʹoyi shchelepy za umov diabetychnoyi artropatiyi skronevo-nyzhnʹoshchelepnoho suhloba. Medychna ta klinichna khimiya. 2021;23(2):28-33. [in Ukrainian].
9. Bahrii MM, Dibrova VA, Popadynets OH, Hryshchuk MI. Metodyky morfolohichnykh doslidzhen. Vinnytsia: Nova knyha; 2016. 328 s. [in Ukrainian].
10. Avtandylov GG. Osnovy kolychestvennoy patolohycheskoy anatomii. Moskva: Medytsyna; 2002. 240 s. [in Russian].
11. Gzhibovskiy AI, Ivanov OI, Gorbatova MA. Sravneniye kolichestvennykh dannykh dvukh parnykh vyborok s ispol’zovaniyem programmnogo obespecheniya Statistika i SPSS: parametricheskiye i neparametricheskiye kriterii. Nauka i zdravookhraneniye. 2016;3:5-25. [in Ukrainian].
12. Zaporozhan VM, Ariaiev ML. Bioetyka i biobezpeka. Kyiv: Zdorov҆ia; 2013. 456 s. [in Ukrainian].
13. Коvеshniкоv VH, Аbаkаrоv MKh, Luzyn VI. Skeletny tkani. Lugansk: Izd-vo meduniversyteta; 2000. 126 s. [in Ukrainian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 Том 2 (165), 2022 рік , 42-49 сторінки, код УДК 611.724-018.4-02:616.153.455.01] – 092.9

10.29254/2077-4214-2022-2-2-165-42-49