СКЛЕРОЗУЮЧИЙ ЛИШАЙ ВУЛЬВИ ЯК НАСЛІДОК ЗАХВОРЮВАНЬ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ

Дунаєвська В. В., Манжалій Е. Г.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Вступ. Склерозуючий лишай (СЛ) – хронічне запальне захворювання шкіри, яке проявляється у вигляді хворобливих, сверблячих атрофічних плям кольору слонової кістки, найчастіше в області статевих органів у дівчат у пременархальний період або у жінок у постменопаузі. Тривала хвороба може призвести до утворення рубців, спотворення статевих органів і підвищеного ризику розвитку плоскоклітинного раку в уражених ділянках. Генетичні, імунологічні та гормональні фактори залучені до патогенезу СЛ, однак точна етіологія хвороби і досі залишається неясною. Метою даного дослідження було визначення клінічного перебігу у жінок репродуктивного віку з діагнозом склерозуючий лишай вульви (СЛВ) перенесеного дисбіозу кишківника. Об’єкт і методи дослідження. Було залучено 77 жінок репродуктивного віку з типовими клінічними ознаками СЛВ, серед яких були хворі, в анамнезі яких спостерігався перенесений дисбіоз (78%) та хворі без перенесеного дисбіозу (22%). Інформація про всіх пацієнтів збиралася шляхом безпосереднього опитування, клінічного обстеження та огляду історій хвороби. Реєстрували наявність або відсутність аногенітального свербіжу, болючість, біль або печіння, сухість, диспареунію, симптоми сечовипускання, перианальні та/або кишкові симптоми та кровотечу. Результати. Результати бактеріологічного дослідження засвідчили наявність вмісту мікрофлори кишківника нижче норми – біфідобактерій, лактобактерій та наявність патогенних бактерій у 70,3-72,3% хворих на дисбіоз у порівнянні з контрольною групою пацієнтів, вміст мікрофлори у 76,47-94,11% яких було зареєстровано у нормі. Однак, в анамнезі хворих контрольної групи у 14 (82,3%) пацієнтів було діагностовано захворювання щитовидної залози, в тому числі аутоімунний тиреоїдит, що ймовірно можуть бути однією з причин СЛВ. Висновки. Таким чином, аналізуючи отримані результати досліджень, дисбіоз залучений до генезу СЛВ, однак необхідні подальші дослідження для оцінки причинно-наслідкових змін мікробіоти у зв’язку з основним захворюванням та підбору альтернативних терапевтичних засобів лікування.

склерозуючий лишай, вульва, дисбіоз, шлунково-кишковий тракт

1. Dzhangishiyeva AK, Uvarova YEV, Batyrova ZK. Skleroziruyushchiy likhen vul’vy: sovremennyy vzglyad na klinicheskiye proyavleniya, diagnostiku i metody lecheniya (analiticheskiy obzor). Reproduktivnoye zdorov’ye detey i podrostkov. 2018;14(3):34-50. [in Russian].
2. Singh N, Mishra N, Ghatage P. Treatment Options in Vulvar Lichen Sclerosus: A Scoping Review. Cureus. 2021;13(2):e13527. DOI: 10.7759/cureus.13527.
3. Kolitz E, Gammon L, Mauskar M. Vulvar lichen sclerosus in women of reproductive age. Proc (Bayl Univ Med Cent). 2021 Feb 22;34(3):349- 351. DOI: 10.1080/08998280.2021.1885093.
4. Chattopadhyay S, Arnold JD, Malayil L, Hittle L, Mongodin EF, Marathe KS, et al. Potential role of the skin and gut microbiota in premenarchal vulvar lichen sclerosus: A pilot case-control study. PloS one. 2021;16(1):e0245243. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0245243.
5. Corazza M, Schettini N, Zedde P, Borghi A. Vulvar Lichen Sclerosus from Pathophysiology to Therapeutic Approaches: Evidence and Prospects. Biomedicines. 2021 Aug 3;9(8):950. DOI: 10.3390/biomedicines9080950.
6. Cooper SM, Ali I, Baldo M, Wojnarowska F. The association of lichen sclerosus and erosive lichen planus of the vulva with autoimmune disease: a case-control study. Arch Dermatol. 2008 Nov;144(11):1432-5. DOI: 10.1001/archderm.144.11.1432.
7. Dieterich W, Schink M, Zopf Y. Microbiota in the Gastrointestinal Tract. Med Sci (Basel). 2018 Dec 14;6(4):116. DOI: 10.3390/medsci6040116.
8. Han Y, Liu Z, Chen T. Role of Vaginal Microbiota Dysbiosis in Gynecological Diseases and the Potential Interventions. Front. Microbiol. 2021 June18;12:643422. DOI: https://doi.org/10.3389/fmicb.2021.643422.
9. Gupta S, Kakkar V, Bhushan I. Crosstalk between vaginal microbiome and female health: a review. Microb. Pathog. 2019;136:103696. DOI: 10.1016/j.micpath.2019.103696.
10. Ayehunie S, Islam A, Cannon C, Landry T, Pudney J, Klausner M, et al. Characterization of a Hormone-Responsive Organotypic Human Vaginal Tissue Model: Morphologic and Immunologic Effects. Reprod Sci. 2015. Aug;22(8):980-90. DOI: 10.1177/1933719115570906.
11. Ventolini G. Progresses in Vaginal Microflora Physiology and Implications for Bacterial Vaginosis and Candidiasis. Womens Health (Lond). 2016 May 24;12(3):283-291. DOI: 10.2217/whe.16.5.
12. Amabebe E, Anumba DOC. The Vaginal Microenvironment: The Physiologic Role of Lactobacilli. Front Med (Lausanne). 2018 Jun 13;5:181. DOI: 10.3389/fmed.2018.00181.
13. Lee A, Bradford J, Fischer G. Long-term Management of Adult Vulvar Lichen Sclerosus: A Prospective Cohort Study of 507 Women. JAMA Dermatol. 2015;151:1061-7. DOI: 10.1001/jamadermatol.2015.0643.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (162), 2021 рік , 120-123 сторінки, код УДК 618.16:616-093/-098

10.29254/2077-4214-2021-4-162-120-123