ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ПЕРИФЕРІЙНОЇ КРОВІ ТА СТРУКТУРНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ СЕЛЕЗІНКИ У ХВОРИХ З SARS-CoV-2, ОБУМОВЛЕНОЮ ПНЕВМОНІЄЮ

Насібуллін Б. А., Гоженко А. І., Бурлаченко В. П., Гуща С. Г., Ільіна-Стогнієнко В. Ю., Васюк В. Л., Барбарига С. Н.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Незважаючи на можливості всесвітньої системи охорони здоров’я, тяжкий гострий респіраторний синдром, викликаний коронавірусом SARS-CoV-2 продовжує поширюватись по всіх країнах, і на сьогоднішній день набув статуту пандемії. Мета дослідження – оцінка кореляції змін показників стану периферійної крові і структурних змін селезінки у хворих, що загинули внаслідок COVID-19 індукованої пневмонії. Об’єкт і методи дослідження. Матеріалом роботи слугували дані, отримані при дослідженні 31 пацієнта ковід-центрів, які загинули внаслідок SARS-CoV-2 обумовленої пневмонії. З них 57% складали чоловіки та 43% – складали жінки. Вік досліджених коливався від 31 до 69 років. Тривалість захворювання складала у 10 діб – 42% та більш 10 діб у 58%. Оцінювали зміни показників стану периферійної крові, за даними аутопсії гістологічних досліджень визначали структурні зміни паренхіми селезінки. Результати. Отримані авторами результати продемонстрували наявність змін показників периферійної крові у хворих, які загинули від SARS-CoV-2 обумовленої пневмонії. В перші 10 діб перебігу захворювання має місце зменшення кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну та збільшення величини ШОЕ. Це свідчить про погіршення транспортної функції крові. Збільшення тривалості захворювання супроводжується нормалізацією вмісту гемоглобіну і кількості еритроцитів при збереженні високого рівня ШОЕ. Це дозволяє вважати, що транспортна функція покращується, але повністю не відновлюється. При дослідженні показників білої крові в термін до 10 діб захворювання, встановлено стійку тенденцію до лейкоцитозу за рахунок нейтрофільозу, вміст лімфоцитів залишається в межах фізіологічного коридору. Звертало увагу збільшення вмісту тромбоцитів в межах фізіологічного коридору. Вміст інших компонентів білої крові залишався в межах фізіологічного коридору на протязі всього періоду захворювання. В ранніх стадіях захворювання в селезінці фіксуються дегенеративні зміни фолікулів, наявність гомогенної речовини з включенням грудочок гемосидерину і залишків еритроцитів. При збільшенні терміну захворювання ці зміни зберігаються і до них додаються потовщення (фіброз) стінок судин. Звертає у вагу зменшення кількості тромбоцитів в ці строки захворювання. В цілому можна говорити про наявність ознак млявого запалення на тлі дегенеративних змін в селезінці. Висновки. На підставі отриманих даних, автори вважають, що зміни функціональних можливостей периферійної крові при розгортанні та перебігу SARS-CoV-2 обумовленої пневмонії, пов’язані з прямим впливом вірусу COVID-19 на еритроцити, і зі змінами в селезінці, які теж викликані прямим впливом вірусу.

SARS-CoV-2-пневмонія, селезінка, периферійна кров.

1. WHO. Coronavirus disease 2019 (COVID-19) Situation Report – 101 [Internet]. 2020. Available from: https://www.who.int/docs/defaultsource/coronaviruse/situation-reports/20200430-sitrep-101-covid-19.pdf?sfvrsn=2ba4e093_2.
2. Feshchenko YUI, Golubovskaya OA, Dzyublik AYA, Gavrisyuk VK, Dzyublik YAA, Liskina IV. Osoblyvosti urazhennya lehenʹ pry COVID-19. Ukraí̈ns’kiy pul’monologíchniy zhurnal. 2021;1:5-14. DOI: 10.31215/2306-4927-2021-29-1-5-14. [in Ukrainian].
3. Lu R, Zhao X, Li J, Niu Р, Yang В, Wu Н, et al. Genomic characterisation and epidemiology of 2019 novel coronavirus: implications for virus origins and receptor binding. Lancet. 2020;395:(10224):565-574. DOI: https://doi. org/10.1016/S0140-6736(20)30251-8.
4. Wu A, Peng Y, Huang B, Ding Х, Wang Х, Niu Р, et al. Genome composition and divergence of the novel coronavirus (2019-nCoV) originating in China. Cell Host Microbe. 2020;27(3):325-328. DOI: 10.1016/j.chom.2020.02.001.
5. Shah VK, Firmal P, Alam A, Ganguly D, Chattopadhyay S. Overview of Immune Response During SARS-CoV-2 Infection: Lessons From the Past. Front Immunol. 2020 Aug 7;11:1949. DOI: 10.3389/fimmu.2020.01949.
6. Yazdanpanah F, Hamblin MR, Rezaei N. The immune system and COVID-19: Friend or foe? Life Sci. 2020;256:117900. DOI: 10.1016/j. lfs.2020. 117900.
7. Vinayagam S, Sattu K. SARS-CoV-2 and coagulation disorders in different organs. Life Sci. 2020 Nov 1;260:118431. DOI: 10.1016/j. lfs.2020.118431.
8. Chernyayev AL, Zayrat’yants OV, Chuchalin AG, Mikhaleva LM, Kelli YeI, Rogov KA, et al. Tyazhelaya forma grippa A (H1N1) – patologicheskaya anatomiya legkikh. Obshchaya reanimatologiya. 2010;6(3):23-28. Dostupno: https://doi.org/10.15360/1813-9779-2010- 3-23. [in Russian].
9. Shahri МК, Niazkar HR, Rad F. COVID-19 and hematology findings based on the current evidences: A puzzle with many missing pieces. Int J Lab Hematol. 2021;43:160-168. DOI: https://doi.org/10.1111/ijlh.13412.
10. Lin L, Lu L, Cao W, Li T. Hypothesis for potential pathogenesis of SARS-CoV-2 infection-a review of immune changes in patients with viral pneumonia. Emerg Microbes Infect. 2020 Dec;9(1):727-732. DOI: 10.1080/ 22221751.2020.1746199.
11. Liang Y, Wang ML, Chien CS, Yarmishyn AA, Yang YP, Lai WY, et al. Highlight of Immune Pathogenic Response and Hematopathologic Effect in SARS-CoV, MERS-CoV, and SARS-Cov-2 Infection. Front Immunol. 2020 May 12;11:1022. DOI: 10.3389/fimmu.2020.01022.
12. Liu Y, Sawalha AH, Lu Q. COVID-19 and autoimmune diseases. Curr Opin Rheumatol. 2021;33(2):155-162. DOI: 10.1097/ BOR.0000000000000776.
13. Bazarnovoy MA, redactor. Rukovodstvo po klinicheskoy diagnostike. Kiyev: Vishcha shkola. Glavnoye izdatel’stvo; 1981. 312 s. [in Russian]. 
14. Normatyvno-dyrektyvni dokumenty MOZ Ukrayiny [Internet]. Nakaz MOZ Ukrayni vіd 28.09.2009 № 692 «Pro zatverdzhennja metodichnih rekomendacіj z metodіv doslіdzhen’ bіologіchnoi dіi prirodnih lіkuval’nih resursіv ta preformovanih lіkuval’nih zasobіv». Dostupno: . [in Ukrainian].
15. Sokolov II, redactor. Mikroskopicheskaya tekhnika. Moskva: Izd-vo inostrannoy literatury; 1953. 719 s. Dostupno: http://www.laboratorium. dp.ua/books/. [in Russian].
16. Lippi G, Mattiuzzi C. Hemoglobin value may be decreased in patients with severe coronavirus disease 2019. Hematol Transfus Cell Ther. 2020;42(2):116-117. DOI: 10.1016/j.htct.2020.03.001.
17. Kubánková M, Hohberger B, Hoffmanns J, Fürst J, Herrmann M, Guck J, Kräter М. Physical phenotype of blood cells is altered in COVID-19. Biophysical Journal. 2021;120(14):2838-2847. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.bpj.2021.05.025.
18. Ragab D, Eldin HS, Taeimah M, Khattab R, Salem R. The COVID-19 Cytokine Storm; What We Know So Far. Frontiers in Immunology. 2020;1:1446. DOI: 10.3389/fimmu.2020.01446.
19. Babelyuk VYe, Popovych IL, Babelyuk NV, Korolyshyn GI, Dubkova TA, Kovbasnyuk MM, et al. Perspectives on the use of electrostimulation with the device “VEB”® in the management of disorders related to COVID-19. Balneo Research Journal. 2020;11(3):328-343. DOI: http:// dx.doi.org/10. 12680/balneo.2020.361.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (162), 2021 рік , 136-140 сторінки, код УДК [616-008.841.5+611.41]:616.24-002

10.29254/2077-4214-2021-4-162-136-140