ВПЛИВ СТРЕПТОЗОЦИН-ІНДУКОВАНОЇ ДІАБЕТИЧНОЇ НЕЙРОПАТІЇ НА СЛИННІ ЗАЛОЗИ ЩУРІВ

Тихонович К. В., Криворучко Т. Д., Береговий С. М., Непорада К. С.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Протягом останнього десятиліття в усьому світі відзначається неухильне зростання захворюваності на цукровий діабет (ЦД). За останніми оцінками Міжнародної діабетичної федерації, станом на 2021 р. число дорослих, хворих на ЦД сягнуло 537 мільйонів. Діабетична нейропатія є найпоширенішим ускладненням цукрового діабету з високими показниками захворюваності та смертності й відноситься до нейродегенеративних розладів периферичної нервової системи. Слинні залози вважаються головними екзокринними залозами ротової порожнини й фізіологічно сприяють підтримці гомеостазу ротової порожнини. Літературні дані підтверджують кореляцію між ЦД та ускладненнями в слинних залозах, зокрема змінами ключових білків у пацієнтів з цукровим діабетом, які значно послаблюють функцію слинних залоз. Метою дослідження було дослідити активність α-амілази, проаналізувати протеїназно-інгібіторний потенціал, стан перекисного окиснення ліпідів, карбонільно-окисного стресу, антиоксидантної системи у слинних залозах щурів за умов стрептозоцин-індукованої діабетичної нейропатії. Експериментальну діабетичну нейропатію у щурів викликали шляхом внутрішньоочеревинного введення одноразової ін’єкції срептозоцину у дозі 65 мг/кг (Streptozocin, «Sigma», США). Для підтвердження наявності цукрового діабету у щурів на 30-й день дослідження проводили глюкозотолерантний тест. Для підтвердження розвитку діабетичної нейропатії використовували тензоалгометричний метод вимірюючи больовий поріг (Randall-Selitto). У гомогенаті піднижньощелепних слинних залоз щурів визначали активність α-амілази, загальну протеолітичну активність, загальну антитриптичну активність, вміст ТБК-активних продуктів, вміст окисно-модифікованих білків, вміст молекул середньої маси та активність каталази. За нашими даними, стрептозоцин-індукована діабетична нейропатія викликає пригнічення білок-синтетичної активності піднижньощелепних слинних залоз тварин, що спричиняє зменшення активності амілази. За цих умов протеїназно-інгібіторний баланс змінюється за компенсаторним типом. Нами встановлено, що за умов моделювання діабетичної нейропатії у тканинах піднижньощелепних слинних залоз щурів активуються процеси перекисного окиснення ліпідів на тлі зростання антирадикального захисту, що свідчить про декомпенсаторний баланс про- та антиоксидантної системи. Стрептозоцин-індукована діабетична нейропатія сприяє розвитку патологічних змін у піднижньощелепних слинних залозах щурів, про що свідчить порушення білок-синтетичної функції, зміни протеїназно-інгібіторного та про/антиоксидантного балансу.

діабетична нейропатія, слинні залози, протеїназно-інгібіторний потенціал, про- та антиоксидантна системи

1. International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas [Internet]. Available from: https://diabetesatlas.org/.
2. Ogurtsova K, da Rocha Fernandes JD, Huang Y, Linnenkamp U, Guariguata L, Cho NH, et al. IDF Diabetes Atlas: Global estimates for the prevalence of diabetes for 2015 and 2040. Diabetes Res Clin Pract. 2017 Jun;128:40-50. DOI: 10.1016/j.diabres.2017.03.024.
3. Sempere-Bigorra M, Julián-Rochina I, Cauli O. Differences and Similarities in Neuropathy in Type 1 and 2 Diabetes: A Systematic Review. J Pers Med. 2021 Mar 22;11(3):230. DOI: 10.3390/jpm11030230.
4. England JD, Asbury AK. Peripheral neuropathy. Lancet. 2004 Jun 26;363(9427):2151-61. DOI: 10.1016/S0140-6736(04)16508-2.
5. Feldman EL, Callaghan BC, Pop-Busui R, Zochodne DW, Wright DE, Bennett DL, et al. Diabetic neuropathy. Nat Rev Dis Primers. 2019 Jun 13;5(1):41. DOI: 10.1038/s41572-019-0092-1.
6. Juster-Switlyk K, Smith AG. Updates in diabetic peripheral neuropathy. F1000Res. 2016 Apr 25;5:F1000 Faculty Rev-738. DOI: 10.12688/ f1000research.7898.1.
7. Chen SY, Wang Y, Zhang CL, Yang ZM. Decreased basal and stimulated salivary parameters by histopathological lesions and secretory dysfunction of parotid and submandibular glands in rats with type 2 diabetes. Exp Ther Med. 2020 Apr;19(4):2707-2719. DOI: 10.3892/ etm.2020.8505.
8. Sato T, Mito K, Ishii H. Relationship between impaired parasympathetic vasodilation and hyposalivation in parotid glands associated with type 2 diabetes mellitus. Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol. 2020 May 1;318(5):R940-R949. DOI: 10.1152/ajpregu.00016.2019.
9. DeVito-Moraes AG, Marques VDD, Caperuto LC, Ibuki FK, Nogueira FN, Francci CE, et al. INitial Steps of Insulin Action in Parotid Glands of Male Wistar Rats. Cell Biochem Biophys. 2021 Aug 3. DOI: 10.1007/s12013-021-01025-5.
10. Kołodziej U, Maciejczyk M, Miąsko A, Matczuk J, Knaś M, Żukowski P, et al. Oxidative Modification in the Salivary Glands of High Fat-Diet Induced Insulin Resistant Rats. Front Physiol. 2017 Jan 26;8:20. DOI: 10.3389/fphys.2017.00020.
11. Velasco-Ortega E, Delgado-Ruiz RA, López-López J. Dentistry and Diabetes: The Influence of Diabetes in Oral Diseases and Dental Treatments. J Diabetes Res. 2016;2016:6073190. DOI:10.1155/2016/6073190.
12. Fouani M, Basset CA, Jurjus AR, Leone LG, Tomasello G, Leone A. Salivary gland proteins alterations in the diabetic milieu. J Mol Histol. 2021 Oct;52(5):893-904. DOI: 10.1007/s10735-021-09999-5.
13. Beregova T, Beregovyi S, Nikitina N, Nozdrenko D, Ostapchenko L. Novel approaches to the treatment of polyneuropathy induced by diabetes type I. 3rd Congress of the European Academy of Neurology, European journal of Neurology. 2017;24(1):228.
14. Randall LO, Selitto JJ. A method for measurement of analgesic activity on inflammed tissue. Arch. Int. Pharmacodyn. Ther. 1957;111:409- 419.
15. Santos-Nogueira E, Redondo Castro E, Mancuso R, Navarro X. Randall-Selitto Test: A New Approach for the Detection of Neuropathic Pain after Spinal Cord Injury. J Neurotrauma. 2012 Mar 20;29(5):898-904. DOI: 10.1089/neu.2010.1700.
16. Caraway WT. A stable starch substrate for the determination of amylase in serum and other body fluids. Am J Clin Pathol. 1959 Jul;32(1):97- 9. DOI: 10.1093/ajcp/32.1_ts.97.
17. Ugolev AM. Issledovanie pishchevaritel’nogo apparata u cheloveka. L.: Nauka; 1969. 216 s. [in Russian].
18. Veremeenko KN. Proteoliz v norme i pri patologii. K.: Zdorov’ya; 1988. 200 s. [in Russian].
19. Stal’naya ID, Garishvili TG. Metod opredeleniya malonovogo dial’degida s pomoshch’yu tiobarbiturovoj kisloty. Sovremennye metody v biokhimii. M.: Medicina; 1977. 392 s. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (162), 2021 рік , 194-198 сторінки, код УДК 616.833-02:616.379-008.64-02:615.33]:616.316]-092.9

10.29254/2077-4214-2021-4-162-194-198