Зац О. С.

ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АМНІОНУ У ВИПАДКУ УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ ТА АНТЕІНТРАНАТАЛЬНОЇ ЗАГИБЕЛІ ПЛОДА


Про автора:

Зац О. С.

Рубрика:

МОРФОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Результат вагітності та пологів багато в чому залежить від цілісності фетальних мембран, які забезпечують внутрішньоутробне існування плода. При вагітності на тлі прееклапсії, залізодефіцитної анемії вагітних, гострого хоріоамніоніту збільшує ризик передчасного розриву плодових оболонок, з яким пов’язують 40-75% перинатальних втрат. Метою дослідження стало визначення імуногістохімічних та морфометричних особливостей епітелію та мезодерми амніону при мертвонародженні у вагітних з прееклапсією, залізодефіцитною анемією та гострим хоріоамніонітом. Об’єкт і методи дослідження. Досліджено 58 оболонок антеінтранатально загиблих плодів, які були поділені на 6 клінічних груп: оболонки недоношених (n=8) та доношених (n=8) плодів вагітних з прееклампсією, недоношених (n=8) та доношених (n=8) плодів вагітних із залізодефіцитною анемією, недоношених (n=10) та доношених (n=16) плодів із гострим хоріоамніонітом. Контрольну групу склали 8 оболонок при фізіологічній вагітності з народженням живої доношеної дитини. Імуногістохімічну оцінку клітинного складу амніону виявляли за експресією маркера епітеліальних клітин цитокератину (Cytokeratin PAN AE1/AE3), маркера мезенхімальних клітин віментину (Vimentin V9), за допомогою МКА до колагенів I, III, IV типів виявляли інтерстиційні колагени. Визначали рівні експресії цитокератину в амніотичному епітелії, колагенів І, ІІІ типів в амніотичній мезодермі. Мікропрепарати досліджували у мікроскопі Olympus BX-41 (Японія). Статистичну обробку проводили за допомогою програмного пакету Statistica 6.0 та Microsoft Excel 2003. Для порівняння параметрів використовували непараметричні методи (U-критерій Манна-Уітні). З отриманими результатами проведено кореляційний аналіз між оціночними значеннями з визначенням напрямку і сили зв’язку. Результати. Аналіз проведених імуногістохімічних реакцій виявив в фетальних мембранах при фізіологічній вагітності та вагітності, що була ускладнена прееклампсією, хоріоамніонітом і залізодефіцитною анемією вагітних, ознаки епітеліально-мезенхімальної трансформації амніотичного епітелію, які наростали зі збільшенням терміну гестації і характеризувалися зниженням експресії цитокератину і появою виментинпозитивних клітин. У контрольній групі з фізіологічною вагітністю та у клінічних групах з доношеною вагітністю встановлено сильний позитивний кореляційний зв’язок між рівнем експресії цитокератину амніотичним епітелієм і рівнями експресії інтерстиційних колагенів I і III типів в амніотичнії мезодермі (p<0,5 для всіх груп), що обумовлено придбанням амніотичним епітелієм властивостей мезехімальних клітин з колагенолітичною активністю. Висновки. В результаті проведеного дослідження отримано данні щодо епітеліально-мезенхімальної трансформації амніотичного епітелію з набуттям їм колагенолітичних властивостей, що посилюються при ускладненні вагітності прееклампсією, залізодефіцитною анемією та гострим хоріоамніонітом. Отримані дані можуть бути корисні для подальшого вивчення механізму передчасного розриву навколоплідних оболонок при ускладненій вагітності і профілактики пов’язаних з ним ускладнень з боку матері та плоду.

Ключові слова:

прееклампсія, анемія, хоріоамніоніт, плодові оболонкі, імуногістохімія.

Список цитованої літератури:

  1. Menon R. Human fetal membranes at term: Dead tissue or signalers of parturition? Placenta. 2016;44:1-5. DOI: 10.1016/j. placenta.2016.05.013.
  2. Marpaung J. Association between the thickness of the collagen in the amniotic membrane with the incidence of premature rupture of membranes. Int J Reprod Contracept Obstet Gynecol 2016;5:296-9. DOI: http://dx.doi.org/10.18203/2320-1770.ijrcog20160359.
  3. Menon R, Behnia F, Polettini J, Saade GR, Campisi J, Velarde M. Placental membrane aging and HMGB1 signaling associated with human parturition. Aging (Albany NY). 2016 Feb;8(2):216-30. DOI: 10.18632/aging.100891.
  4. Dars S, Malik S, Samreen I, Kazi RA. Maternal morbidity and perinatal outcome in preterm premature rupture of membranes before 37 weeks gestation. Pak J Med Sci. 2014;30(3):626-9. DOI: 10.12669/pjms.303.4853.
  5. Hoxha AN, Cnota W, Czuba B, Ruci A, Jarno MC, Jagielska A, et al. A retrospective study on the risk of respiratory distress syndrome in singleton pregnancies with preterm premature rupture of membranes between 24+0 and 36+6 Weeks, using regression analysis for various factors. Biomed Res Int. 2018;2018:1-6.].
  6. Tosheva II, Ikhtiyarova GA. Iskhody beremennosti pri prezhdevremennom razryve plodnykh obolochek. RMZH. Mat’ i ditya. 2020;3(1):16- 19. DOI: 10.32364/2618-8430-2020-3-1-16-19. [in Russian].
  7. Davies EL, Bell JS, Bhattacharya S. Preeclampsia and preterm delivery: A population-based case-control study. Hypertens Pregnancy. 2016 Nov;35(4):510-519. DOI: 10.1080/10641955.2016.1190846.
  8. Rasmussen S, Ebbing C, Irgens LM. Predicting preeclampsia from a history of preterm birth. PLoS ONE. 2017;12(7):e0181016. DOI: https://doi.org/10. 1371/journal.pone.0181016.
  9. Kuznetsova NB, Bushtyreva IO, Dybova VS, Barinova VV, Dmitriyeva MP. Etiologiya i patogenez prezhdevremennogo razryva plodnykh obolochek pri nedonoshennoy beremennosti. Vestnik Natsional’nogo mediko-khirurgicheskogo Tsentra im. N.I. Pirogova 2019;14(4):57- 61. DOI: 10.25881/BPNMSC.2020.32.74.012. [in Russian].
  10. Xu P, Alfaidy N, Challis JR. Expression of matrix metalloproteinase (MMP)-2 and MMP-9 in human placenta and fetal membranes in relation to preterm and term labor. J Clin Endocrinol Metab. 2002 Mar;87(3):1353-61. DOI: 10.1210/jcem.87.3.8320.
  11. Janzen C, Sen S, Margarida YY, Lei MYY. The role of epithelial to mesenchymal transition in human amniotic membrane rupture. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2017;102:1261-1269. DOI: https://doi.org/10.1210/jc. 2016-3150.
  12. Redline RW, Faye-Petersen O, Heller D, Qureshi F, Savell V, Vogler C, et al. Amniotic infection syndrome: nosology and reproducibility of placental reaction patterns. Pediatr Dev Pathol. 2003 Sep-Oct;6(5):435-48. DOI: 10.1007/s10024-003-7070-y.
  13. Hubina-Vakulyk HI, Sorokina IV, Markovsʹkyy VD, Kykhtenko OV, Kupriyanova LS, Sydorenko RV, vynakhidnyky; KHNMU, patentovlasnyk. Sposib kilʹkisnoho vyznachennya vmistu antyhenu v biolohichnykh tkanynakh. Patent Ukrainy № 46489. 2009 Hrud 25. [in Ukrainian].
  14. Weed S, Armistead B, Coleman M, Liggit HD, Johnson B, Tsai J, et al. MicroRNA Signature of Epithelial-Mesenchymal Transition in Group B Streptococcal Infection of the Placental Chorioamniotic Membranes. J Infect Dis. 2020 Oct 13;222(10):1713-1722. DOI: 10.1093/infdis/ jiaa280.

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (162), 2021 рік , 266-271 сторінки, код УДК 616.3:616.12-008.331.1:616-005.98:618.333-091.8

DOI: