ВПЛИВ НИЗЬКОІНТЕНСИВНОГО МІЛІМЕТРОВОГО ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА АЛЬФА-ЛІПОЄВОЇ КИСЛОТИ НА ЕЛЕКТРОРЕТИНОГРАФІЧНІ ПОРУШЕННЯ ПРИ СТРЕПТОЗОТОЦИНО- ВОМ ДІАБЕТІ

Кресюн Н. В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Метою дослідження було вивчення особливостей ЕРГ у щурів із СТЗ-індукованим діабетом в умовах дії електромагнітного випромінювання низької інтенсивності міліметрового діапазона (ЕМІМД, 7,1 мм), а також застосування альфа-ліпоєвої кислоти, що забезпечує протекторний ефект відносно експери- ментальної діабетичної ретинопатії. У щурів лінії Вістар моделювали діабет введенням стрептозотоцина (50,0 мг/кг, в/очеревинно). Через півмісяця і впродовж подальших двох місяців щодня впливали ЕМІМД на лицьову частину черепа і застосо- вували альфа-ліпоєву кислоту (20,0 мг/кг, в/ очеревинно), після чого реєстрували ЕРГ. Встановлено, що латентний період b-хвилі у щурів з діабетом зростав на 10,4 % при зниженні амплітуди в 2,24 разу в порівнянні з інтактними щурами (P < 0,05). Латентний період а-хвилі був на 25,1 % більшим (P < 0,05), а швидкість зміни її амплітуди в 2,47 меншою (P < 0,05). Латентний період осциляторних потенціа- лів W2 і W3 збільшувався на 42,5 % і 42,8 %(P < 0,05), тоді як їх амплітуда зменшувалась в 5,0 і 3,37 рази відпо- відно, порівняно з інтактними щурами (P < 0,05). У групі тварин, яким застосування альфа-ліпоєвої кислоти поєднували з діями ЕМІМД, амплітуда b-хвилі перевищувала таку в групі із застосуванням альфа-ліпоєвої кислоти на 19,5 % (P < 0,05), і в групі з дією ЕМІМД – на 49,5 % (P < 0,05). Також в групі з поєднаним застосуванням досліджуваних чинників швидкість зміни амплітуди а-хвилі перевищувала таку в групі з одним застосуванням ЕМІМД на 60,3 %, і на 40,1 % – в групі із застосуванням альфа-ліпоєвої кислоти (P < 0,05). При цьому цей показник був більше такого в групі щурів з діабетом без лікування на 91,8 % (P < 0,05). Латентний період осциляторного потенціалу W2 при поєднанні ЕМІМД і альфа-ліпоєвої кислоти був мен- шим порівняно з таким в групах з ЕМІМД дією на 18,4 %, і з застосуванням альфа-ліпоєвої кислоти – на 15,2 % (P < 0,05). Амплітуда потенціалу W2 зростала порівняно з такою у щурів з діабетом без лікування в 2,74 рази (P < 0,05) і перевищувала відповідні показники в групах тварин з одним тільки застосуванням КВЧ у 2,37 рази (P < 0,05), і альфа-ліпоєвої кислоти у 1,87 рази (P < 0,05). Амплітуда потенціалу W3 була більше такої у щурів з діабетом без лікування на 95,6 % (P < 0,05), і при цьому перевищувала аналогічний показник у щурів із застосуванням одного ЕМІМД на 77,4 % (P < 0,05), і альфа-ліпоєвої кислоти на 42,6 % (P < 0,05). Отримані результати показали, що розвиток стрептозотоцин-індукованого діабету супроводжується збільшенням латентності і зниженням амплітуди хвиль a – і b -, а також осциляторних потенціалів W2 і W3. Застосування ЕМІМД і альфа-ліпоєвої кислоти викликають потенційований коригуючий ефект відносно діа- бет-провокованих порушень ЕРГ.

стрептозотоцин, діабетична ретинопатія, міліметрове електромагнітне випромінюван- ня, альфа-ліпоєва кислота, електроретинограма

• Антиоксидантний ефект природних поліфенольних комплексів винограду у сітківці ока щурів із цукровим діабетом, індукованим стрептозотоцином. Біологічні студії / А. Р. Гнатуш, В. Р. Дрель, А. Я. Яланецький [та iн.] // Studii Biologica. – 2011. – Т. 5, № 2. – С. 61-72.
• Кресюн Н. В. Патофізіологічні механізми формування діабетичної ретинопатії та обґрунтування підходів до її терапії / Н. В. Кресюн // Інтегративна антропологія. – 2013. – № 1(21). – С. 43-48.
• Кресюн Н. В. Електроретинографічні зміни у щурів зі стрептозотоцин-індукованим діабетом за умов використання альфа-ліпоєвої кислоти і авастину / Н. В. Кресюн // Одеський медичний журнал. – 2014. – № 2(142). – С. 32-36.
• Фармакологический анализ противовоспалительного действия низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высоких частот / А. Б. Гапеев, К. В. Лушников, Ю. В. Шумилина, Н. К. Чемерис // Биофизика. – 2006. – № 51, Вып. 6. – С. 1055-1068.
• Чуян Е. Н. Антиноцицептивное действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты / Е. Н. Чуян, Э. Р. Джелдубаева // Нейрофизиология / Neurophysiology. – 2006. – № 4. – С. 331-341.
• Acetyl-L-сarnitine сorrects electroretinographic deficits in experimental diabetes / S. Lowitt, J. I. Malone, A. Salem [et al.] // Diabetes. – 1993. – Vol. 42. – P. 1115-1118.
• An electrophysiological method for detecting diabetic retinopathy in rats / S. Sato, S. Sugimoto, T. Ando [et al.] // Chiba Folia Pharmacologica Japonica. – 1984. – Vol. 84, № 6. – P. 509-517.
• Glutathione and alpha-lipoate in diabetic rats: nerve function, blood flow and oxidative state / P. S. van Dam, B. S. van Asbeck, J. F. Van Oirshot [et al.] // Eur. J. Clin. Invest. – 2001. – Vol. 31, № 5. – P. 417-424.
• Kozak W. M. Quantitative electroretinography in rats / W. M. Kozak, L. G. Deneault, J. F. Osborn // Doc. Ophthalmol. Proc. Ser. – 1982. – Vol. 31. – P. 59-65.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 Том 3 (112), 2014 рік , 135-140 сторінки, код УДК 616. 62-008. 61-07-08