Алієва Л. А.

ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА ПРЕПАРАТАМИ НА ОСНОВІ ГІАЛУРОНОВОЇ КИСЛОТИ


Про автора:

Алієва Л. А.

Рубрика:

СТОМАТОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Предметом дослідження було визначення ефективності застосування різних традиційних і нових засобів при лікуванні пацієнтів з гінгівітом і пародонтитом легкого ступеня тяжкості, які діагностовані на тлі гіпотиреозу. Залежно від методу комплексного лікування пацієнти були розділені на 3 групи. У місцеве лікування в контрольній групі – 12, входило видалення зубних відкладень, закритий кюретаж в складі індивідуальної гігієни порожнини рота. У другій групі, групі порівняння – 11, застосовувався традиційний антисептик, всім пацієнтам проводилося зняття зубного каменю скелером і зрошення ясен 0,05% розчином хлоргексидину, а в третій основній групі – 13, в комплекс лікувальних заходів була додатково включена гіалуронова кислота на 20 хвилин щодня протягом 14 днів. Стан місцевого імунітету оцінювали за вмістом імуноглобулінів S-IgA, IgA, IgG в ротовій рідині пацієнта за допомогою методу простої радіальної імунодифузії в агарі. Обстеження включало: визначення індексу PHP і індексу гінгівіту GI. Оцінювали до і безпосередньо після закінчення курсу терапії і через 1 і 3 місяці. У контрольній групі, де додатково не застосовувалися антисептичні засоби, отримані результати все ще відображали наявність незадовільної гігієни тканин пародонта. Кількість позитивних результатів в наступних етапах клінічних спостережень продовжувала зростати в першій групі, де додатково застосовувалася гіалуронова кислота. Значення індексу кровоточивості ясенної борозни SBI в цій групі були найнижчими після лікування і залишалися стабільними протягом 1, 3, 6 місяців, у порівнянні з іншими групами. На завершальному етапі індексні значення в основній групі склали 9,2 ± 0,99%, тоді як в групі контролю показники фіксувалися в значенні 20,8 ± 1,35% (р <0,001). В основній групі після проведеної терапії індекс РНР до кінця досліджень зменшується майже в 2,2 рази, з 2,58 ± 0,077 до 1,18 ± 0,044 балів (р <0,001). Значення індексів ефективності гігієни порожнини рота у пацієнтів контрольної групи при початковому і заключному огляді склали відповідно з 2,65 ± 0,052 до 1,79 ± 0,071 бали, тобто показники були значно вищими. Результати дослідження гуморального імунітету дозволили встановити, що у пацієнтів першої групи, де для комплексного лікування застосовувалися препарати групи гіалуронової кислоти, зазначалася нормалізація вмісту S-IgA ротової рідини практично до стану фізіологічної норми (0,51 ± 0,019 мг/л). У пацієнтів інших груп нормалізація стану місцевого імунного статусу відбувалася порівняно менш виражено і більш повільними темпами. Гігієнічний стан місцевого імунітету порожнини рота у хворих на гіпотиреоз протягом всього терміну спостереження після лікування залишався більш стабільним в основній групі.

Ключові слова:

пародонтит, гіпотиреоз, індекси, мікроби, гіалуронова кислота.

Список цитованої літератури:

  1. Zorina OA, Ajmadinova NK, Rebrikov DV. Gendernyj analiz mikrobioma parodontal’nyh karmanov u pacientov s hronicheskim generalizovannym parodontitom. Rossijskij stomatologicheskij zhurnal. 2016;20(1):19-22. [in Russian].
  2. Carev VN, Atrushkevich VG, Galieva DT, Shkol’naja KD. Mikrobnyj pejzazh soderzhimogo parodontal’nyh karmanov i kornevyh kanalov u pacientov s jendodonto-parodontal’nymi porazhenijami IV klassa. Parodontologija. 2016;21(1):13-7. [in Russian].
  3. Keestra JA, Grosjean I, Coucke W, Quirynen M, Teughels W. Non-surgical periodontal therapy with systemic antibiotics in patients with untreated aggressive periodontitis: A systematic review and meta-analysis. J. Periodontal Res. 2015;50:689-706.
  4. Lasserre JF, Toma S, Bourgeois T, Khatmaoui H, Marichal E, Brecx MC. Influence of low direct electric currents and chlorhexidine upon human dental biofilms. Clin. Exp. Dent. Res. 2016;2:146-54.
  5. Bulgakova AI. Kliniko-mikrobiologicheskoe obosnovanie kompleksnogo lechenija bol’nyh parodontitom so srednej i tjazheloj stepeni tjazhesti s uchetom molekuljarno-geneticheskoj harakteristiki mikrobioty polosti rta. Parodontologija. 2017;22(1):70-3. [in Russian].
  6. Orehova LJu. Rezul’taty klinicheskih issledovanij po ocenke jeffektivnosti lechebno-profilakticheskih programm s zubnymi pastami i stomatologicheskimi geljami u pacientov s zabolevanijami parodonta. Parodontologija. 2017;22(1):27-30. [in Russian].
  7. Cepov LM. Vozmozhnosti lechenija bol’nyh hronicheskim generalizovannym parodontitom v sovremennyh uslovijah. Parodontologija. 2017;22(2):40-6. [in Russian].
  8. Satygo EA, Shevchenko LM, Vasil’eva NV, Rahmatullin RR. Ocenka jeffektivnosti primenenija v stomatologii bal’zama opolaskivatelja na osnove gialuronovoj kisloty u kurjashhih pacientov. Parodontologija. 2016;21(4):40-3. [in Russian].
  9. Sojher MI. Klinicheskie aspekty ispol’zovanija gialuronovoj kisloty v kompleksnom lechenii vospalitel’nyh zabolevanij parodonta. Rossijskij stomatologicheskij zhurnal. 2016;20(3):146-50. [in Russian].

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (155), 2020 рік , 347-351 сторінки, код УДК 616.314.17-002

DOI: