ПРОФІЛАКТИКА РОЗВИТКУ ВЕНОЗНОЇ ТРОМБОЕМБОЛІЇ У ПАЦІЄНТІВ З КОРОНАВІРУСНОЮ ХВОРОБОЮ

Неханевич О. Б. Гашинова К. Ю., Тютюнник М. О., Манін М. В., Корота Ю.В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Резюме. Проблема профілактики тромбоемболічних ускладнень є однією з ключових проблем для системи охорони здоров’я, яка є вкрай актуальною у зв’язку зі стрімким поширенням COVID-19, бо на сьогодні венозна тромбоемболія визнана одним із найсерйозніших ускладнень у пацієнтів з COVID-19, адже частота в умовах відділення інтенсивної терапії становить від 25 до 69%. Результати досліджень продемонстрували, що SARS-CoV-2 спричиняє порушення системи згортання крові, що є причиною розвитку венозної тромбоемболії. Шляхом вирішення цієї проблеми є встановлення критеріїв оцінки ризику тромбоемболічних ускладнень, а також розробка та впровадження методів профілактики. Тому розробка диференційованої методики терапевтичних вправ для профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з коронавірусною хворобою є край актуальною. Мета дослідження. Підвищення ефективності заходів профілактики розвитку венозної тромбоемболії при коронавірусній хворобі шляхом розробки та обґрунтування методики оцінки ризику тромбоемболічних ускладнень та диференційованої методики терапевтичних вправ для профілактики тромбоемболічних ускладнень. Об’єкт та методи дослідження. В спостереження було включено стаціонарних хворих (з підтвердженим діагнозом COVID-19 за допомогою полімеразної ланцюгової реакції) терапевтичного відділення та відділення профпатології КНП «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпропетровської міської ради» віком від 39 до 81 року (середній вік склав 60,5±2,3 років), в кількості 20 осіб. Серед обстежених було 15 жінок (75 %) та 5 чоловіків (15 %). Методи. Рівень фізичного розвитку досліджували за допомогою методу антропометрії, рівень сатурації крові визначали за допомогою пульсоксиметрії, температуру тіла – термометрія ртутним термометром у пахвинній ділянці, вимірювання частоти серцевих скорочень проводилось за допомогою методу пульсометрії (був використаний метод пальпації променевої артерії), вимірювання артеріального тиску. Всі показники досліджувались за стандартними методиками. В процесі дослідження була проведена діагностика психологічного стану пацієнтів, а також фізичних показників здоров’я пацієнтів, з метою визначення загального стану хворих. В ході роботи було опрацьовано історії хвороб даних пацієнтів, щоб виділити фактори ризику венозної тромбоемболії та за допомогою створеної методики оцінки ризику тромбоемболічних ускладнень проаналізувати вірогідність розвитку венозної тромбоемболії у досліджуваних пацієнтів. В результаті було визначено, що 5% пацієнтів мають низький рівень розвитку ускладнень, 5% – помірний, 35% – високий, а 55% – дуже високий. Щодо частоти прояву окремих факторів, гостра інфекція (пневмонія) виявлена у 100% стаціонарних хворих, вік більше 41 роки – у 95%, іммобілізація (передбачувана необхідність ліжкового режиму (із можливістю користуватися ванною/ туалетом) у зв’язку зі зниженою руховою активністю хворого більше 3-х днів) – у 70%, а також ожиріння – у 45% хворих. На основі опрацьованої інформації щодо симптомів прояву коронавірусної хвороби, загального самопочуття та можливостей до фізичних навантажень за різного перебігу хвороби, а також даних отриманих під час дослідження було створено та обґрунтовано диференційовану (для різних форм перебігу коронавірусної хвороби розроблено різні методики відповідно) методику терапевтичних вправ для профілактики тромбоемболічних ускладнень при корона вірусній хворобі . Висновки. Розроблено та впроваджено методику оцінки ризику тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з коронавірусною хворобою, на основі якої було проведено дослідження пацієнтів з метою оцінки вірогідності розвитку венозної тромбоемболії. Було розроблено диференційовану методику терапевтичних вправ для профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з коронавірусною хворобою, яка надає можливість попередити розвиток венозної тромбоемболії у пацієнтів, які знаходяться в групі ризику.

профілактика, тромбоемболічні ускладнення, коронавірусна хвороба, терапевтичні вправи

1. Klok FA, Kruip HA, van der Meer NJM, Arbous MS, Gommers PJ, Kant KM, et. al. Incidence of thrombotic complications in critically ill ICU patients with COVID-19. Thromb Res. 2020;191:145–7.
2. Wang T, Chen R, Liu C, Liang W, Guan W, Tang R, et al. Attention should be paid to venous thromboembolism prophylaxis in the management of COVID-19. Lancet Haematol. 2020;7(5):362–3.
3. Wang J, Hajizadeh N, Moore EE, Mclntyre RC, Moore PK, Veress LA, et al. Tissue plasminogen activator (tPA) treatment for COVID-19 associated acute respiratory distress syndrome (ARDS): a case series. J Thromb Haemost. 2020;18(7):1752-5.
4. World Health Organization. WHO Director-General’s opening remarks at the media briefing on COVID-19 [Internet]. World Health Organization; 2020. Available from: https://www.who.int/dg/speeches/detail/who-director-general-s-opening-remarks-at-the-mediabriefing-on-covid-19-24-february-2020.
5. Jasinowodolinski D, Filisbino MM, Baldi BG. COVID-19 pneumonia: a risk factor for pulmonary thromboembolism? Journal of Bras Pneumol. 2020;46(4):e20200168.
6. Khyts A. COVID-19 ta ryzyk tromboembolichnykh uskladnen. Ukrainskyi medychnyi chasopys [Internet]. 2020 Lust 6. Availible from: .ua/ article/192538/covid-19-ta-rizik-tromboembolichnih-uskladnen. [in Ukranian].
7. Abramov VV, Klapchuk VV, Nekhanevych OB, Dzyak GV, Smyrnova OL. Fizychna reabilitaciya, sportyvna medycyna. Dnipropetrovs`k: Zhurfond, 2014. 456 s. [in Ukranian].
8. Maloshtan LM, redactor. Fiziolohiia z osnovamy anatomii liudyny. Kharkiv: NFaU; Zoloti storinky; 2003. 432 s. [in Ukranian].
9. Zohair AA, Owais SМ, Hosam AH, Mujtaba H, Shaffi AS, Tamimi АА, et al. Reliability and validity of the Hospital Anxiety and Depression Scale in an emergency department in Saudi Arabia: a cross-sectional observational study. BMC Emerg Med. 2015;15:28.
10. Wells PS, Anderson DR, Rodger М. Evaluation of D-dimer in the diagnosis of suspected deepvein thrombosis. The New Engl. Journal of Medicine. 2003;349:1227–1235.
11. World Health Organization. WHO Director-General’s opening remarks at the media briefing on COVID-19 [Internet]. WHO; 2020 Feb [cited 2020 Aug 12]. Available from: https://www.who.int/dg/speeches/detail/who-director-general-s-opening-remarks-at-the-media-briefing-oncovid-19---24-february-2020.
12. Piazza G, Campia U, Hurwitz S, Snyder JE, Rizzo SM, Pfeferman MB, et. al. Registry of Arterial and Venous Thromboembolic Complications in Patients With COVID-19. J Am Coll Cardiol. 2020 Nov 3;76(18):2060-72.
13. Empendium. Tromboz hlybokykh ven (THV) [Internet]. Empendium; 2019. Available from: https://empendium.com/ua/chapter/B27. II.2.33.1. [in Ukranian].
14. Huk-Leshnevska ZO, Panchyshyn YM. Tromboemboliia lehenevoi arterii: osoblyvosti kliniky, diahnostyky, likuvannia. Ratsionalna farmakoterapiia. 2012;4(25):26-35. [in Ukranian].
15. MOZ Ukrainy. Tromboz: oznaky, symptomy i yak zapobihaty tsomu stanu [Internet]. Kyiv: MOZ Ukrainy; 2017. Available from: https://moz. gov.ua/ article/health/tromboz-oznaki-simptomi-i-jak-zapobigti-comu-stanu [in Ukranian].
16. Sukhova SM, Tseluyko VY. Tromboembolichni uskladnennia u khvorykh na aktyvne onkolohichne zakhvoriuvannia. Liky Ukrainy. 2019;5.6(231. 232):39-44. [in Ukranian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (159), 2021 рік , 93-97 сторінки, код УДК 616.24-002:616.98:578.834]-036.82:615.825

10.29254/2077-4214-2021-1-159-93-97