МІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ ЕКЗОКРИННОЇ ЧАСТИНИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ПІСЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ТЕРМІЧНОЇ ТРАВМИ ЗА УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІОФІЛІЗОВАНОГО КСЕНОДЕРМАЛЬНОГО СУБСТРАТУ

Зикова Н. П., Небесна З. М., Крамар С. Б., Якубишина Л. В.

МОРФОЛОГІЯ

Наукова стаття

Резюме. При термічній травмі порушується діяльність практично усіх органів і систем, зокрема підшлункової залози. Тому, в останні роки при лікуванні опіків широко використовують засоби, які зменшують негативний вплив токсинів на уражений організм, зокрема, подрібнений субстрат ліофілізованої ксеношкіри. Тому метою роботи було встановити мікроскопічні зміни екзокринної частини підшлункової залози в динаміці після експериментальної термічної травми за умов використання подрібненого субстрату ліофілізованої ксеношкіри. Опік ІІІ ступеня (20% поверхні тіла) наносили мідними пластинами при t-97-100º С на епільовану поверхню шкіри спини сорокам експериментальним статевозрілим білим щурам протягом 10 секунд під тіопентал натрієвим наркозом. Через 1 добу після опіку проводили ранню некректомію пошкоджених ділянок шкіри і покривали подрібненим субстратом ліофілізованої ксеношкіри. Декапітацію тварин проводили на 7, 14, 21 доби експерименту. Виготовлення гістопрепаратів здійснювали за загальноприйнятою методикою. Проведені мікроскопічні дослідження екзокринної частини підшлункової залози експериментальних тварин на 7 добу експерименту, встановили, що часточкова будова органа зберігалась, проте, спостерігався набряк сполучнотканинної строми. Переважна більшість екзокринних панкреатоцитів були гіпертрофованими. Ядра збільшених розмірів з чіткими ядерцями. Про їх підвищену секреторну активність свідчило збільшення кількості гранул зимогену в апікальній зоні клітин. Поряд з незміненими екзокриноцитами поодиноко в часточках залози зустрічалися деструктивно змінені клітини. Для стінки судин характерний помірний набряк, переважно адвентиції, деструкція міоцитів медії артерій та зменшення лейкоцитарної інфільтрації. Виявлялися поодинокі стази у гемокапілярах. У пізні терміни експерименту (14-21 доба) спостерігалася поступова нормалізація структурних компонентів підшлункової залози. Виявлялися панкреатоцити конічної форми у базальній частині яких виявлялися округлі еухроматинові ядра великих розмірів з чіткими ядерцями, а в над’ядерній частині клітини велика кількість гранул зимогену. Для судин характерне помірне кровонаповнення, зменшувався набряк стінки, деструкція гладких міоцитів артерій, виявлялися поодинокі лейкоцити, переважно локалізовані в адвентиції судин. Вени та венули залишалися кровонаповненими. Судини мікроциркуляторного русла помірно кровонаповнені без проявів сладжування. Таким чином, використання подрібненого субстрату ліофілізованої ксеношкіри після термічних опіків активізує внутрішньоклітинну регенерацію, що сприяє нормалізації структурних компонентів підшлункової залози.

підшлункова залоза, термічний опік, ксеношкіра

1. Ahmad A, Herndon DN, Szabo C. Oxandrolone protects against the development of multiorgan failure, modulates the systemic inflammatory response and promotes wound healing during burn injury. Burns. 2019;45(3):671-681 DOI: 10.1016/j.burns.2018.10.006.
2. Elbassuoni EA, Abdel Hafez SM. Impact of chronic exercise on counteracting chronic stress-induced functional and morphological pancreatic changes in male albino rats. Cell Stress Chaperones. 2019;24(3):567-580 DOI: 10.1007/s12192-019-00988.
3. Greenhalgh DG. Management of Burns. New England Journal of Medicine. 2019;380(24):2349–2359. doi:10.1056/nejmra1807442.
4. Maden M. Optimal skin regeneration after full thickness thermal burn injury in the spiny mouse. Acomys cahirinus. Burns. 2018;44(6):1509- 1520. DOI: 10.1016/j.burns.2018.05.018.
5. Protsenko О, Shapoval O, Teslenko A, Voshylin B, Rodionov M, Yeletskyі N. Klinichni ta eksperymentalni doslidzhennia tkanyn pry termichnykh poshkodzhenniakh. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. 2019;3:4-13. DOI: https://doi.org/10.26565/2617- 409X-2019-3-01. [in Ukrainian].
6. Kearney L, Francis EC, Clover AJ. New technologies in global burn care - a review of recent advances. Int. J. Burns Trauma. 2018;8(4): 77-87.
7. Vons ВV, Chubka МB, Hroshovyі TA. Problema likuvannia opikovykh travm i kharakterystyka likarskykh zasobiv dlia mistsevoho likuvannia opikiv. Aktualni pytannia farmats i med nauky ta praktyky. 2018;11(1):119-125. DOI: 10.14739/2409-2932.2018.1.123731. [in Ukrainian].
8. Cherniakova HM, Minukhin VV, Voronin YeP. Suchasnyi pohliad na mistseve likuvannia opikiv z infektsiinoiu skladovoiu. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2016;1(4):68–72. [in Ukrainian].
9. Bigunyak VV, Povstianyi MYu, Volkov KS, Taran VM, Nahaichuk VI, Savchyn VS et al. Vykorystannia liofilizovanykh ksenodermotransplantantiv u kombustiolohii. Ternopil; 2003. 22 s. [in Ukrainian].
10. Horalskyi LP, Khomych VT, Kononskyi VT. Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen v normi ta pry patolohii. Zhytomyr: Polissya; 2015. 286 s. [in Ukrainian].
11. Kozhemiakin YuM, Khromov OS, Filonenko MA. Naukovo-praktychni rekomendatsii z utrymannia laboratornykh tvaryn ta roboty z nymy. Kyiv: Interservis; 2017. 179 s. [in Ukrainian].
12. Bilash SM, Pronina OM, Koptev MM. Comprehensive morphological studies as an intergal part of modern medical science. Literature review. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2019;2.2(151):20-3. DOI: 10.29254/2077-4214-2019-2-2-151-20-23.
13. Pronina OМ, Koptev MM, Bilash SМ, Yeroshenko GA. Response of hemomicrocirculatory bed of internal organs on various external factors exposure based on the morphological research data. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2018;1(63):153-7. DOI: 10.26.724/2079-8334-2018-1- 63-153-157.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (159), 2021 рік , 209-212 сторінки, код УДК 611.37-091.8-02:616-001.17-085.361:599.731.1-035.51]-092.9

10.29254/2077-4214-2021-1-159-209-212