ОБГРУНТУВАННЯ АНТИОКСИДАНТНОЇ ДІЇ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОМПОЗИЦІЇ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ З ПСИХОСОМАТИЧНИМ СТРЕСОМ

Кононова О. В.

СТОМАТОЛОГІЯ

Наукова стаття

Психологічний стрес є важливим фактором патогенезу захворювань пародонта. Важливим є визначення зв’язку між психосоматичним стресом та захворюваннями пародонта. Для лікування стресового стану у хворих на генералізований пародонтит запропонована медикаментозна композиція. Для експери-ментального обґрунтування її пародонтопротекторної дії важливо визначити її антиоксидантну дію. Мета: визначити психосоматичний стан жителів, вплив психологічного стресу на тканини пародонта та експериментальне обґрунтування медикаментозної композиції для нейтралізації стресового стану. Методи дослідження.Для діагностики рівня тривожності було використано тест на самовизначення, що включає реактивну та особистісну тривожність за Спілбергером. Експериментальний адреналіновий стрес моделювали у щурів пероральним застосуванням гелю з адреналіном у дозі 0,36 мг/кг протягом 10 днів. Лінкоміцин уводили з питною водою в дозі 60 мг/кг. Гель адреноблокаторів (зоксон + ніцерголін і сібазон) уводили шляхом застосування у дозі 0,6 мг/кг. У сироватці крові щурів визначали активність каталази, вміст малонового діальдегіду (МДА), розраховували антиокси-дантно-прооксидантний індекс АПІ. Результати.Тестування за допомогою тесту Спілбергера виявило у обстежених середній рівень реактивної тривожності – 34,72±2,45 і високий рівень особистісної тривожності – 50,64±3,58. У пацієнтів з високим рівнем особистісної тривожності виявлено значно більшу поширеність захворювань пародонта, особливо генералізованого пародонтиту. Експериментальними дослідженнями показано, що гель адреноблокаторів підвищує активність каталази, знижує вміст MДA і нормалізує антиоксидантно-прооксидантний індекс АПІ. Висновки.Високий рівень особистісної тривожності – 50,64±3,58 призводить до значного збільшення поширеності захворювань пародонта – 95,09±6,7%, особливо генералізованого пародонтиту – 88,72±6,5%. Пероральне застосування гелю з адреноблокаторами справляє антиоксидантну дію після моделювання адреналінового стресу уведенням тваринам адреналіну та лінкоміцину.

реактивна та особистісна тривожність мешканців, захворювання пародонта, адреналіновий стрес, адреноблокатори, антиоксидантна дія

1. Astapov VM, redaktor. Trevoga i trevozhnost. SPb.: Piter; 2001. Razdel 3, Kontseptualnyie i metodologicheskie problemyi issledovaniya trivogi; s. 88-103. [in Russiаn].
2. Astapov VM, redaktor. Trevoga i trevozhnost. SPb.: Piter; 2001. Razdel 5, Funktsionalnyiy podhod k izucheniyu sostoyaniya trivogi; s. 156-65. [in Russiаn].
3. Borysenko AV, redaktor. Zakhvoriuvannia parodonta. Kyiv: Medytsyna; 2008. 614 s. [in Ukrainian].
4. Danilevskiy NF, Sidelnikova LF, Tkachenko AG. Rasprostranennost osnovnyih stomatologicheskih zabolevaniy i sostoyanie gigienyi polosti rta u naseleniya razlichnyih regionov Ukrainyi. Sovremennaya stomatologiya. 2006;2:14-16. [in Russiаn].
5. Ivanov VS, Barannikova IA, Balashov AN. Diagnostika sostoyaniya parodonta s ispolzovaniem standartnyih pokazateley (indeksov). Moskva; 1982. 21 s. [in Russiаn].
6. Kononova OV. Vliyanie linkomitsina na sostoyanie parodonta u kryis s adrenalinovyim stressom. Visnik stomatologiyi. 2016;3:26-28. [in Russiаn]
7. Kononova OV. Vliyanie oralnyih geley kvertulina i adrenoblokatorov na sostoyanie parodonta u kryis s adrenalinovyim stressom. Visnik stomatologiyi. 2016;4:8-11. [in Russiаn].
8. Kosenko KM. Epidemiolohiia osnovnykh stomatolohichnykh zakhvoriuvan u naselennia Ukrainy i shliakhy yikh profilaktyky [avtoreferat]. Kyiv: Ukrainskyi derzhavnyi medychnyi universytet; 1994. 45 s. [in Russiаn].
9. Levitskiy AP, Denga OV, Makarenko OA. Biohimicheskie markeryi vospaleniya tkaney rotovoy polosti. Metodicheskie rekomendatsii. Odessa; 2010. 16 s.[in Russiаn].
10. Mintser OP, Voronenko YuV, Vlasov VV. Obroblennia klinichnykh i eksperymentalnykh danykh u medytsyni. Kyiv: Vyshcha shkola; 2003. 350 s. [in Ukrainian].
11. Ostapko OI. Naukove obgruntuvannia shliakhiv ta metodiv profilaktyky osnovnykh stomatolohichnykh zakhvoriuvan u ditei v rehionakh z riznym rivnem zabrudnennia dovkillia [avtoreferat]. Kyiv: Nats. med. un-t; 2011. 38 s.[in Ukrainian].
12. Pavlenko OV, Antonenko MIu, Sidelnykov PV. Planuvannia likuvalno-profilaktychnoi dopomohy khvorym na heneralizovanyi parodontyt na osnovi otsinky ryzyku urazhennia parodontu. Sovremennaia stomatolohyia. 2009;1:56-61. [in Ukrainian].
13. Radyuk OM. Vosmifaktornyiy lichnostnyiy oprosnik Spilbergera-Radyuka. Minsk: RIVSh; 2009. 96 s. [in Russiаn].
14. Tarasenko LM. Patogenez povrezhdeniya parodonta pri stresse [avtoreferat]. Moskva: Moskovskiy med. stomatologicheskiy institut; 1986. 32 s.[in Russiаn].
15. Tarasenko LM, Petrushanko TA. Stress i parodont. Poltava; 1999. 192 s.[in Russiаn].
16. Tkachenko AH. Osoblyvosti klinichnoho perebihu, likuvannia ta profilaktyky heneralizovanoho parodontytu u osib molodoho viku 18-25 rokiv [avtoreferat]. Kyiv: Nats. med. un-t; 2006. 20 s. [in Ukrainian].
17. Truhacheva NV. Matematicheskaya statistika v mediko-biologicheskih issledovaniyah s primeneniem paketa Statistica. Moskva: GEOTARMedia; 2012. 379 s. [in Russiаn].
18. Chyzhevskyi IV. Klinichne ta hihiienichne obhruntuvannia profilaktyky kariiesu zubiv u ditei u promyslovo rozvynutomu rehioni [avtoreferat]. Kyiv: Nats. med. un-t; 2010. 38 s. [in Ukrainian].
19. Shorohov EV, redaktor. Sotsialnaya psihologiya i obschestvennaya praktika. Moskva: Nauka; 1985. Razdel 3, Lichnostnyie i sotsialno-psihologicheskie oprosniki v prikladnih issledovaniyah: problemyi i perspektivyi; s. 163-77. [in Russiаn].
20. Akhter R, Hannan M, Okhuba R, Morita M. Relationship between stress factor and periodontal disease in a rural area population in Japan. Eur. J. Med. Res. 2005;10(8):352-57.
21. Breivik T, Thrane PS. Psychoneuroimmunology. San Diego: Academic Press; 2001. Chapter 12, Psychoneuroimmune interaction in periodontal disease; p. 627-44.
22. Deinzer R, Granrath N, Spahl M, Linz S, Waschul B, Herforth A. Stress, oral health behavior and clinical outcome. Br. J. Health Psychol. 2005;10(2):269-83.
23. Omigbodun OO, Odukogbe AT, Omigbodun AO, Yusuf OB, Bella TT, Olayemi O. Stressors and physiological symptoms in students of medicine and allied health professions in Nigeria. Soc. Psychiatry Psychiatr. Epidemiol. 2006;41(5):15-421.
24. Parma C. Parodontopathien. Leipzig: I. A. Verlag; 1960. 203 p.
25. Peruzzo DC, Benatti BB, Ambrosano GM. A systematic review of stress and psychological factors as possible risk factors for periodontal disease. J. Periodontol. 2007;78(8):1491-1504.
26. Pistorius A, Krahwinkel T, Willerhausen B, Bockstegen C. Relationship between stress factors and periodontal disease. Eur. J. Med. Res. 2002;7(9):393-98.
27. Smith CK, Peterson DF, Degenhardt BF, Johnson JC. Depression, anxiety, and perceived hassels among entering medical students. Psychol. Health. Med. 2007;12(1):31-9.
28. Spielberger СD. Test Anxiety Inventory. Sampler Set. Manual, Test, Scoring. Redwood City: Mind Garden; 1980. 240 p.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 Том 1 (142), 2018 рік , 355-359 сторінки, код УДК 616.314. – 17-008.18-002

10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-355-359