ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВИВЧЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ З АЛЕРГІЧНИМ РИНІТОМ

Задорожна А. Г.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Епідеміологічні дослідження, проведені в багатьох європейських країнах, показали, що за останнє десятиріччя захворюваність на алергічний риніт (АР) виросла в десятки разів. В дослідженні, яке було проведене в Канаді в 1994 році, показано, що затрати на амбулаторні візити та лікарські засоби становлять близько $16 млн., з яких лише $4,4 млн. – на візити до лікаря та придбання призначених препаратів у пацієнтів з алергічним ринітом. Високі витрати на лікування АР визначаються також значними непрямими витратами, які обумовлені тимчасовою непрацездатністю хворих, негативним психоемоційним станом пацієнтів, а саме, знижує інтегральний показник – оцінка якості життя. Метою роботи чинного дослідження стало вивчення показників якості життя у хворих з сезонним (САР) та цілорічним алергічним ринітом (ЦАР) у Дніпропетровській та Київській областях. Об’єкт і методи дослідження. В дослідженні прийняло участь всього 166 пацієнтів з Дніпропетровської (52 пацієнта з сезонним АР (САР) та 46 – цілорічним АР (ЦАР)) та Київської (40 – САР та 28 – ЦАР) областях, котрих анкетували за допомогою опитувальника SF-36. Результати дослідження. При аналізі результатів анкетування показано значне зниження 4 основних показників – «Ролеве функціонування, обумовлене фізичним станом» та «Ролеве функціонування, обумовлене емоційним станом», а також оцінка «Життєвої активності» і «Соціального функціонування», що свідчить про емоційні та фізичні проблеми, які можна вважати фактором розвитку депресії, тривоги у пацієнтів з алергічним ринітом. Дані результати свідчать про негативний вплив алергічного риніту на якість життя як у хворих з сезонними проявами так і цілорічними впливами ряду алергенів. Отримані дані потребують клінікоекономічної оцінки фармакотерапевтичного забезпечення хворих на алергічний риніт, що стане подальшим об’єктом нашого дослідження.

якість життя, алергічний риніт, економічні витрати

1. Gani F, Lombardi C, Barrocu L, Landi M, Ridolo E, Bugiani M, et al. The control of allergic rhinitis in real life: a multicenter cross-sectional Italian study. G. Clin Mol Allergy. 2018;16:4.
2. Makarenko OV, Solomko DS. Farmakoekonomichna otsinka terapii alerhichnoho rynitu. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia. 2014;3(39):827. [in Ukrainian].
3. Romaniuk LY. Allergicheskiy rinit kak komorbidnoe sostoyanie bronhialnoy astmyi. Astma ta alerhiia. 2013;2:62-5. [in Russiаn].
4. Ozdoganoglu T, Songu M. The burden of allergic rhinitis and asthma. The Adv Respir Dis. 2012;6(1):3-11.
5. Zabolotnyiy DI. Epidemiologiya, diagnostika i lechenie allergicheskogo rinita. Zdorovia Ukrainy. 2015. Dostupno: http://health-ua.com/ article/15485-epidemiologiya-diagnostika-i-lechenie-allergicheskogo-rinita. [in Russian].
6. de Groot EP, Nijkamp A, Duiverman EJ, Brand PL. Allergic rhinitis is associated with poor asthma control in children with asthma. Thorax. 2012;67:582-7.
7. Xu Y, Zhao Y, Ren JJ, Wang J, Lei L, Zheng YB, et al. The advances of probiotics treatment of allergic rhinitis. Lin Chung Er Bi Yan Hou Tou Jing Wai Ke Za Zhi. 2017;31(17):1322-7.
8. Nurtdynova HM. Rasprostranennost y otsenka kachestva zhyzny bolnуkh s allerhycheskym rynytom v respublyke Bashkortostan. Sovremennyie problemyi nauki i obrazovaniya. 2016;3. Dostupno: https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=24644 [in Russian].
9. Herasymenko SS, editor. Statystyka: pidruchnyk. Kyiv: KNEU; 2000. 467 s. [in Ukrainian].
10. Zaikov SV. Kachestvo zhyzny patsyentov s allerhycheskym zabolevanyiamy. Zdorovia Ukrainy. 2015;10:10-1. [in Russian].
11. Liedtke JP, Mandl A, Köther J, Chwieralski J, Shah-Hosseini K, Raskopf E. RCAT reflects symptom control and quality of life in allergic rhinoconjunctivitis patients. Allergy. 2018;73(5):1101-9.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 Том 1 (148), 2019 рік , 121-124 сторінки, код УДК 614.2.:612.8- 085.003.1

10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-121-124