• Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

    •
    Вістник проблем біології і медицини / Випуск 2 (156), 2020 / СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПУХКОЇ ВОЛОКНИСТОЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

    Вільхова О. В.

    СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПУХКОЇ ВОЛОКНИСТОЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

    Про автора:

    Вільхова О. В.

    Рубрика:

    ЛЕКЦІЇ

    Тип статті:

    Наукова стаття

    Анотація:

    Вивчаючи тканини людського організму можна сказати, що всі вони мають подібну структурну організацію і складаються із клітин та неклітинних компонентів. Клітини пухкої волокнистої сполучної тканини представлені різними диферонами та приймають активну участь у підтримці кількісного і якісного складу міжклітинної речовини. До неклітинних компонентів відносять основну аморфну речовину та волокна. Основна аморфна речовина, має драглисту консистенцію та виконує роль метаболічного середовища; складається із тканинної рідини, глікозаміногліканів та протеогліканів. Волокнисті структури представлені колагеновими, еластичними, ретикулярними волокнами. Завдяки своїй універсальності пухка волокниста сполучна тканина займає одне з провідних місць в організмі.

    Ключові слова:

    пухка волокниста сполучна тканина, клітинні, неклітинні компоненти, диферони.

    Список цитованої літератури:

    1. Drake RL, Wayne Vogl, Mitchell AWM, Gray Henry. Gray’s anatomy for students. Philadelphia: Elsevier; 2015. 1161 p.
    2. Vasudeva N, Mishra S. Textbook of human histology with colour atlas and practical guide. New Delhi: Jaypee Brothers Medical Publishers; 2014. 440 p.
    3. Eroschenko VP. Atlas of Histology with functional correlations. Philadelphia: Wolters Kluwer Health; 2017. 617 p.
    4. Gartner LP, Hiatt JL. Color atlas and text of histology. Philadelphia: Wolters Kluwer Health; 2014. 525 p.
    5. Junqueira LC, Mescher AL. Junqueira’s Basic Histology: text and atlas. 12th ed. New York: McGraw-Hill Medical; 2010. 467 p.
    6. Ross MH, Pawlina W. Histology: a text and atlas: with correlated cell and molecular biology. 17th ed. Philadelphia: Wolters Kluwer Health; 2016. 984 p.
    7. Moore KL, Persaud TVN, Torchia MG. The Developing Human. Clinically Oriented Embryology, 10th Edition. Philadelphia: Elsevier; 2016. 540 p.
    8. Shurygina IA, Shurygin MG, Ayushinova NI, Kanya OV. Fibroblasty i ih rol’ v razvitii soedinitel’noj tkani. Sibirskij medicinskij zhurnal. 2012;3:8-12. [in Russian].
    9. Izatulin VG, Lebedinskij VYu, Kensovskaya IM. Rol’ raznyh pulov fibroblastov v zazhivlenii kozhnoj rany pri giperprolaktinemii. Sibirskij medicinskij zhurnal. 2014;8:34-7. [in Russian].
    10. Kalinina NI, Sysoeva VYu, Rubina KA, Parfenova EV, Tkachuk VA. Mezenhimal’nye stvolovye kletki v processah rosta i reparacii tkanej. Acta naturae. 2011;4(11):32-9. [in Russian].
    11. Lohonina AV, El’chaninov AV, Arutyunyan IV, Pokusaev AS, Makarov AV, Eremina IZ, i dr. Morfofunkcional’naya harakteristika makrofagov embrional’nogo i monocitarnogo proiskhozhdeniya. Geny & Kletki. 2018;13(2):56-62. [in Russian].
    12. Parahonskij AP. Uchastie monocitov-makrofagov v regeneracii tkanej. Sciences of Europe. 2018;29:51-60. [in Russian].
    13. Turicyna EG, Donkova NV. Citomorfologiya organov immunogeneza kur pri mnogokratnyh antigennyh stimulyaciyah. Vestnik KrasGAU. 2011;3:123-7. [in Russian].
    14. Mal’cev VN, Ivanov AA. Vrozhdennyj immunitet: fiziologicheskaya rol’ v normal’nom i obluchennom organizme (obzor literatury). Medicina ekstremal’nyh situacij. 2016;3(57):25-40. [in Russian].
    15. Nauchnaya elektronnaya biblioteka. Monografii, izdannyye v izdatel’stve Rossiyskoy Akademii Yestestvoznaniya. Dostupno: https://www. monographies.ru/ru/book/section?id=9922 [in Russian].
    16. Myagkova MA, Morozova VS. Estestvennye antitela i ih fiziologicheskie funkcii. Institut fiziologicheski aktivnyh veshchestv. Immunopatologiya, allergologiya, infektologiya. 2014;3:75-81. [in Russian].
    17. Nadein KA. Tuchnye kletki kak faktor razvitiya vospalitel’nyh processov v soedinitel’noj tkani. Obzory po klinicheskoj farmakologii i lekarstvennoj terapii. 2012;10(1):22-7. [in Russian].
    18. Gordova VS, Ivanova EP, Sergeeva VE. Tuchnye kletki pri okraske toluidinovym sinim v eksperimente. Vestnik Baltijskogo federal’nogo universiteta im. I. Kanta. Seriya: Estestvennye i medicinskie nauki. 2018;2:97-104. [in Russian].
    19. Cibul’kina VN, Cibul’kin NA. Tuchnaya kletka kak polifunkcional’nyj element immunnoj sistemy. Allergologiya i immunologiya v pediatrii. 2017;2(49):4-11. [in Russian].
    20. Baglaj EO, Dubikov AI. Tuchnye kletki – klyuchevye uchastniki patogeneza immuno-vospalitel’nyh zabolevanij. Nauchno-prakticheskaya revmatologiya. 2014;53(2):182-9. [in Russian].
    21. Tarasova IV. Bazofily, tuchnye kletki i trombocity kak immunnye i effektornye kletki. Allergologiya i immunologiya v pediatrii. 2010 Mart;1(20):32-6. [in Russian].
    22. Maksimyak LA, Kotlukova NP. Rol’ soedinitel’noj tkani serdca v obespechenii ego strukturnyh i funkcional’nyh svojstv, remodelirovanie na fone patologii u detej. Pediatriya. 2016;3:169-74. [in Russian].
    23. Celujko SS, Malyuk EA, Korneeva LS, Krasavina NP. Morfofunkcional’naya harakteristika dermy kozhi i ee izmeneniya pri starenii (obzor literatury). Byulleten’ fiziologii i patologii dyhaniya. 2016;60:111-6. [in Russian].

    Публікація статті:

    «Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (156), 2020 рік , 14-18 сторінки, код УДК 611.018.2

    DOI:

    10.29254/2077-4214-2020-2-156-14-18