Селюкова Н. Ю., Лар’яновська Ю. Б., Стороженко Г. В., Харченко В. С.

ГІСТОСТРУКТУРА ЯЄЧНИКІВ НАЩАДКІВ ЩУРІВ ПУБЕРТАТНОГО ВІКУ НАРОДЖЕНИХ ВІД МАТЕРІВ З ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ


Про автора:

Селюкова Н. Ю., Лар’яновська Ю. Б., Стороженко Г. В., Харченко В. С.

Рубрика:

МОРФОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Метою даної роботи було дослідити гістоструктуру яєчників пубертатних нащадків самиць, народжених від матерів молодого та зрілого репродуктивного віку з фетоплацентарною недостатністю (ФПН), та оцінити ступінь корекції ускладненою вагітності фармацевтичною композицією. До дослідження залучали здорових статевозрілих самиць щурів молодого і зрілого репродуктивного віку. Було сформовано 8 груп по 7 вагітних самиць: 1 та 2 – інтактні тварини молодого та зрілого віку; 3 та 4 – самиці з експериментальною ФПН відповідного віку; 5 та 6 – молоді та зрілі тварини з експериментальною ФПН + фармацевтична композиція; 7 та 8 групи самиці з ФПН + «Дипіридамол». Досліджували гістологічні препарати яєчників нащадків за загальноприйнятою методикою. Було показано, що незалежно від віку матері, ФПН негативно впливала на гістоструктуру яєчників нащадків пубертатного віку, що може позначитися у майбутньому на здатності до запліднення. А саме, у матерів на тлі ФПН знижується кількість фолікулів та візуально виразно збільшується рівень атретичних фолікулів. При введенні фармацевтичної композиції як молодим, так і репродуктивно зрілим вагітним самицям щурів на тлі ФПН, візуально сприяло підвищенню резерву фолікулогенезу та зниженню процесу атрезії фолікулів. Препарат порівняння «Дипіридамол», в меншій мірі активував збільшення резерву фолікулогенезу порівняно з фармкомпозицією.

Ключові слова:

фетоплацентарна недостатність, гістоструктура яєчників, фармацевтична композиція, вагітність, вік.

Список цитованої літератури:

  1. Barker DJ. The fetal and infant origins of disease. Eur J Clin Investig. 1995;25(7):457-63. DOI: 10.1111/j.1365-2362.1995.tb01730.x
  2. Howland MA, Sandman CA, Glynn LM. Developmental origins of the human hypothalamic-pituitary-adrenal axis. Expert Review of Endocrinology & Metabolism. 2017;12(5):321-39. DOI: 10.1080/17446651.2017.1356222
  3. Zhu Z, Cao F, Li X. Epigenetic programming and fetal metabolic programming. Front. Endocrinol. 2019;10:764.
  4. Hales CN, Barker DJ. The thrifty phenotype hypothesis. Br Med Bull. 2001;60:5-20. DOI: 10.1093/bmb/60.1.5
  5. Audette MC, Kingdom JC. Screening for fetal growth restriction and placental insufficiency. Semin Fetal Neonatal Med. 2018 Apr;23(2):119- 25. DOI: 10.1016/j.siny.2017.11.004
  6. Stasenko T. Zdorov’ya ditey – zavdannya vsiyeyi medychnoyi spilnoty. Ukrayinskyy medychnyy chasopys. 2016;3(113):V/VI. [in Ukrainian].
  7. Cianfarani S, Agostoni C, Bedogni G, Berni Canani R, Brambilla P, Nobili V, et al. Effect of intrauterine growth retardation on liver and longterm metabolic risk. Int J Obes. 2012;36(10):1270-7. DOI: 10.1038/ijo.2012.54
  8. Verhovna Rada Ukrai’ny. Jevropejs’ka konvencija pro zahyst hrebetnyh tvaryn, shho vykorystovujut’sja dlja doslidnyc’kyh abo inshyh naukovyh cilej vid 18.03.1986. Dostupno: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ main?find=1&sp=i&user=c393&text=%F2%E2%E0. [in Ukrainian].
  9. Nakaz № 1287 vid 19.11.2012. Polozhennja pro Komitet z pytan etyky (bioetyky). Dostupno: http://www.mon.gov.ua/ua/activity/63/64/ normativno-pravova-baza [in Ukrainian].
  10. Yakovlyeva LV, Zaychenko GV, Tsypkun AG. Doklinichne vyvchennya likarskykh zasobiv, pryznachenykh dlya likuvannya platsentarnoyi dysfunktsiyi: metod. rekomendatsiyi. DFTs MOZ Ukrayiny; Kyiv, 2009. [in Ukrainian].
  11. Rukovodstvo po eksperymentalnomu (doklynycheskomu) yzuchenyyu novykh farmakologycheskykh veshchestv. M.: 2005. s. 41-6. [in Russian].
  12. Merkulov GA. Kurs patologogystologycheskoy tekhnyky. M.: Medytsyna; Lenyngr. otd-nye. 1969. 424 s. [in Russian].

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (156), 2020 рік , 290-295 сторінки, код УДК 611.018+611.665;615.256.54

DOI: