ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗМІНИ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ ПРИ ГІПОКАПНІЇ ДИХАННЯ У МОЛОДИХ ЧОЛОВІКІВ

Завгородня В. А., Вітько С. М., Шестеріна Д. В.

ФІЗІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Рівень СО2 відіграє ключову роль в регулюванні мозкового кровотоку. Тому широко досліджуються гіпокапнічні впливи для визначення цереброваскулярної реактивності при гіпервентиляції. Однак досліджень індивідуальних особливостей таких змін мало. Тому метою дослідження було дослідити індивідуальні особливості функціонування стану церебральної гемодинаміки під час регламентованого дихання з частотою 30 циклів за хвилину у здорових молодих чоловіків. Було проведено реєстрацію реоенцефалограм на реографі ХАІ-медика standard (ХАІ-medica, Харків, Україна) у фронто-мастоїдальному відведенні у 78 чоловіків віком 18-22 роки. Під впливом гіпокапнії дихання спостерігали збільшення тонусу артеріальних судин та зменшення кровонаповнення у басейні сонної артерії головного мозку. Проба з гіпервентиляцією провокує появу міжпівкульної асиметрії, особливо, тонусу артерій. Під час тесту та у 40-хвилинний період відновлення спостерігали суттєві індивідуальні особливості реакцій мозкового кровообігу. Серед досліджуваних з різним вихідним рівнем PetCO2 виявлено, що особи з високим його рівнем під час гіпокапнії відрізняються вищим рівнем кровонаповнення та нижчим тонусом церебральних судин. Певні відмінності між групами у кровообігу правої і лівої півкулі виникають тільки при гіпервентиляції. Різницю реактивності показників церебральної гемодинаміки між групами відмічено лише у період відновлення після гіпокапнії. У осіб з різним вихідним рівнем вегетативного тонусу відзначено вищі значення кровонаповнення та нижчі показники тонусу судин у нормотоніків у спокої, під час гіпервентиляції та протягом 40-хвилин відновлення. Отже, зміни у церебральному кровообігу при гіпокапнії дихання та у період відновлення після неї залежать від вихідного рівня PetCO2 та вегетативного тонусу. Урахування індивідуально-типологічних відмінностей чоловіків може підвищити діагностичну цінність методів аналізу та оцінки церебрального кровотоку, а також визначити нові напрямки в профілактичній медицині.

церебральний кровотік, вегетативний тонус, PetCO2 , гіпервентиляція, гіпокапнія.

1. Panerai RB, Robinson TG, Minhas JS. The upper frequency limit of dynamic cerebral autoregulation. J Physiol. 2019;597(24):5821-33. DOI: 10.1113/JP278710
2. Spitsin AP, Kushkova NE, Pershina TA. Pokazateli reoentsefalogrammyi u studentov s semeynoy otyagoschennostyu po arterialnoy gipertenzii v usloviyah stressa. Vyatskiy meditsinskiy vestnik. 2016;3(51):30-3. [in Russian].
3. Kamanina TV, Zayneeva RSh, Platonov AS, Balyikin MV. Reaktivnost tserebralnyih sosudov pri gipoksii i gipokapnii u lits zrelogo vozrasta. Ulyanovskiy mediko-biologicheskiy zhurnal. 2012;4:94-101. [in Russian].
4. Kleschenogov SA, Mandrova RR. Giperventilyatsiya kak funktsionalnyiy test dlya prognozirovaniya techeniya i ishodov beremennosti (obzor literaturyi). Sibirskiy meditsinskiy zhurnal (Tomsk). 2012;27(3):28-36. [in Russian].
5. Volianskyi OM. Vyznachennia indyvidualnoi normy tserebralnoi hemodynamiky u liudyny. Fiziolohichnyi zhurnal. 2004;50(6):101. [in Ukrainian].
6. Sysun LA. Mozhlyvosti transkranialnoi dopplerohrafii dlia otsinky tserebrovaskuliarnoho rezervu sudyn holovnoho mozku (ohliad literatury ta vlasni dani). Ukrainskyi radiolohichnyi zhurnal. 2014;22(3):34-7. [in Ukrainian].
7. Grof S, Grof K. Holotropnoe dyihanie. Novyiy podhod k samoissledovaniyu i terapii. Litres; 2017. 239 s. [in Russian].
8. Kamanina TV, Zayneeva RSh, Zharkov AV, Balyikin YuM. Vliyanie preryivistoy normobaricheskoy gipoksii na reaktivnost tserebralnyih sosudov u lits zrelogo vozrasta. Vestnik Tverskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Biologiya i ekologiya. 2013;29:131-40. [in Russian].
9. Zavhorodnia VA, Kovalenko SO, Kudii LI. Vplyv hiperventyliatsii na dynamiku rivnia karbon (IV) oksydu v alveoliarnomu povitri. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia: Biolohichni nauky. 2018;2:34-9. [in Ukrainian].
10. Maron BA, Michel T. Subcellular localization of oxidants and redox modulation of endothelial nitric oxide synthase. Circulation Journal. 2012;76(11):2497-512. DOI: 10.1253 / circj.cj-12-1207
11. 1Qian J, Fulton D. Post-translational regulation of endothelial nitric oxide synthase in vascular endothelium. Front. Physiol. 2013;4:347. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2013.00347
12. Borzenkova LM. Kliniko-funktsionalni osoblyvosti riznykh stadii khronichnoho porushennia mozkovoho krovoobihu. Liky Ukrainy. 2012;3- 4(2):86-8. [in Ukrainian].
13. Malik M, Hnatkova K, Huikuri HV, Lombardi F, Schmidt G, Zabel M. CrossTalk proposal: heart rate variability is a valid measure of cardiac autonomic responsiveness. J Physiol. 2019;597(10):2595-8. DOI: 10.1113/JP277500

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (156), 2020 рік , 380-385 сторінки, код УДК 612.1+612.223.11

10.29254/2077-4214-2020-2-156-380-385